[email protected]
Біографічна довідка. Чернецький Олег Станіславович, народився 25 червня 1967 року у с. Шаровечка Хмельницького р-ну Хмельницької обл. в родині робітників.
З 1974 р. по 1984 р. навчався у Шаровечківській середній школі.
В 1984 році вступив до Волинського державного педагогічного інституту імені Лесі Українки на факультет фізичного виховання, який успішно закінчив у 1990 році.
З 1985р. по 1987р. я проходив строкову службу.
З 1980 року займався боротьбою самбо та дзюдо. У 1988 році отримав звання майстра спорту із самбо, а через рік у чемпіонаті СРСР зайняв перше місце та здобув звання майстра спорту по боротьбі дзюдо.
З 1990 по 1992 рік працював тренером по боротьбі дзюдо в Луцькій ДЮСШ. Але на певному етапі слід було зробити вибір - відійшов від професійного спорту, але активно займається ним як оздоровчою фізкультурою. Багато ходить босоніж, працює з гантелями, гирями, штангою. Це дозволяє примножити і фізичні сили, і здоров’я, і забезпечує постійний життєвий тонус.
В квітні 1992 року започаткував власну справу. Підприємець, засновник комерційних організацій, співвласник акціонерних товариств.
2005-2008 р.р. навчання у Волинському інституті економіки та менеджменту, спеціальність: менеджмент організацій.
Сім’я. Одружений. Дружина: Чернецька Ірина Станіславівна, 06.08.1971 року.
Діти: Чернецька Валерія Олегівна, 14.12.2000 року, та Чернецька Вероніка Олегівна, 07.07.2003 року.
«Кожної неділі у нас сімейне свято. За сніданком ми всі разом плануємо день. Я кажу, наприклад: «У мене програма така: їдемо в Рівне на каток, потім купуємо сувеніри, після цього йдемо в кінотеатр, і додому».
Політика. З 2004 року розпочав активно долучитись до політичних процесів у нашій державі. Був учасником помаранчевої революції, за що отримав грамоту та орден «За активну участь у помаранчевій революції». Балотувався на посаду Луцького міського голови та до Верховної Ради України у 2006 році. Повторив свою спробу входження в Парламент у 2007 році на позачергових виборах.
Станом на сьогодні взяв «політичну відпустку». Любить себе жартома називати майбутнім Президентом України: «Я зайняв чергу, колись усі ж стояли в чергах, тепер існує «конкуренція за посадами», от я вирішив зайняти чергу за посадою Президента України… Усвідомлюю, що не коректно не приділити увагу таким поважним в країні людям як В. Ющенко, Ю. Тимошенко, В. Янукович, вони ж мають право бути Президентом раніше мене. Тому я зайняв чергу на 18-19 років наперед…».
Благодійність. З 2000 року приділяв увагу громадській та благодійній діяльності. У 2004 році побудував храм та передав його у власність громади с. Шаровечка Хмельницької області. У 2007 році заснував приватний іменний благодійний фонд. Основним завданням якого є сприяння реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування тощо.
Мандрівки та туризм. Поділяє туризм на три види (в залежності від складу учасників) – це сімейний, індивідуальний, «будівельний». Подорожує як Україною так й в різні країни світу, любить підніматися в гори чи мандрувати верхи на коні, а також походи з друзями в різні бані. Будівельний туризм вбачає у будівництві об’єктів у різних регіонах: «Важко порівняти враження й захоплення породжені краєвидами Карпат, де будую готельний комплекс, з купанням в Дніпрі під Києвом, де будую будинок. Доречі будувати будинки люблю - це також своєрідне хобі. Збудував, пожив, новий збудував – старий продав …».
Бізнес. В бізнесі любить також будувати й оздоблювати нові заклади послуг та відпочинку. Збудовані й облаштовані заклади не відрізняються масштабністю, однак кожен має свій специфічний стиль і шарм. Мріє про невеличку кав’ярню в Києві: «Хочу облаштувати невеличкий заклад в столиці. Про багатьох бізнесменів країни говорять, що той володіє мільярдами, той потужними комплексами тощо, а я знаю, що зроблю кав’ярню на тридцяти метрах і її знатимуть… як мінімум вся столиця».
В бізнесі віддає перевагу інвестуванню коштів не в цікаві ідеї, а в людей, спеціалістів, які здатні реалізовувати ці ідеї.
Хобі. Захоплюється антикварними автомобілями. Має їх вже аж вісім. Одне з цих авто – це кабріолет, в якому їздив актор Михайло Пуговкін, в фільмі «Иван Васильевич меняет профессию». А найоригінальнішим витвором є машина ЗИЛ з усією ходовою від BMW.