4. Сучасна економічна система «Остання гривня від Lady Ю.»
         Перш за все доречно було б пояснити чому бачення сучасної економічної системи України було названо саме так. В основі сучасної економічної системи України лежить бюджетний дефіцит соціальних витрат, який спрямований на виплату пенсій та соціальної допомоги, але одним з наслідків такої економічної політики стане постійно діючий високий рівень інфляції, який і знецінить останню гривню, яку отримають люди від держави. Дехто з Вас може зауважити, що це вже сталося. Частково можна з Вами погодитись. Деякі процеси відображені в формулах, що будуть описані в цій системі вже відбулись, деякі реалізовуються, деякі лише починають. Для того щоб у Вас не склалося помилкового враження, що ми лише намагаємося безапеляційно викласти свою точку зору хочемо зауважити, що ми розглядаємо її швидше як правдоподібну гіпотезу відображення макроекономічного стану України – нашу власну алхімічну формулу. Ми спробуємо спочатку описати всю систему загалом, після чого описати взаємодії її окремих частин. Це дасть більш глибоке її розуміння, а можливо і викриє деякі її недоліки.
Загальна формула:
 
                     ↑S
                       ↑
                      ↑і → ↓↓V → ↓ ZB
      ↑         ↑
↓B → ↑C → ↑P → ↓C
  ↓                +
↑V                           ↓T → ↓е → ↑Р
 
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає).
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
С – споживчий попит ( ↑ С – росте споживчий попит, ↓ С – падає споживчий попит).
Z – рівень внутрішніх заощаджень ( ↑ Z – зростає рівень внутрішніх заощаджень, ↓ Z – падає рівень внутрішніх заощаджень).
 
         В основі цієї формули лежить головна ідея:
 
 
↓В → ↑С → ↑Р
  ↓
↑V
 
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає).
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
С – споживчий попит ( ↑ С – росте споживчий попит, ↓ С – падає споживчий попит).
 
         Ця ідея полягає в тому, що дефіцит бюджету, основним спрямуванням якого є здійснення невиправданих з економічної точки зору виплат пенсій та інших соціальних допомог одночасно стимулює ріст економічної активності та викидає на ринок великі об’єми готівки, яка фактично не є забезпечена товарною масою, оскільки гроші, які видаються громадянам були отримані державою не внаслідок виробництва товарів (росту ВВП), а з інших джерел. Відразу ж після цього ця готівка направляється її одержувачами на ринок та стимулює ріст споживчого попиту, який частково також стимулює ріст економічної активності, але внаслідок того, що об’єми готівки, які викидаються на ринок є досить суттєвими, а збільшення виробництва додаткової маси товарів потребує певного часу, дана грошова маса також провокує ріст інфляції.
         Таким чином, бюджетний дефіцит соціальних витрат прямо веде до росту інфляції в державі.
         Варто зазначити, що і бюджетний дефіцит, і високий рівень інфляції незалежно один від одного в силу своєї природи провокують ріст процентних ставок, і, як наслідок, падіння рівня економічної активності.
 
                      ↑і
    ↑
↓B → ↑C → ↑P
 
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
С – споживчий попит ( ↑ С – росте споживчий попит, ↓ С – падає споживчий попит).
 
         Бюджетний дефіцит провокує високий рівень облікових ставок внаслідок наявності потреби залучати в економіку держави додаткові капітали, що в результаті понижує рівень економічної активності. Фактично високі реальні процентні ставки спроможні притягувати в державу спекулятивний капітал.
 
↑і → ↓S
 
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
 
         Саме така ситуація, на нашу думку, склалася  в Україні в період з 1996 по 2007 роки. Однак, в даній ситуації з Україною цього не трапилося. Цьому завадила світова криза, банківська криза в Україні і частково високий рівень інфляції. Під час кризи капітал завжди прагне повернутися на батьківщину, тому не виключено, що коли світова криза піде на спад, при умові не виникнення в Україні гіперінфляції та стабілізації банківської системи, спекулятивний капітал знову може повернутися в Україну.
 
Таким чином ми вийшли на інфляційну формулу, і наслідки до яких вона призводить.
 
           ↑і
↑P → ↓C → ↓↓V → ↓ZB
          ↓Т → ↓е → ↑Р
 
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає).
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
С – споживчий попит ( ↑ С – росте споживчий попит, ↓ С – падає споживчий попит).
Z – рівень внутрішніх заощаджень ( ↑ Z – зростає рівень внутрішніх заощаджень, ↓ Z – падає рівень внутрішніх заощаджень).
 
Високий рівень інфляції, який ми маємо останні роки одночасно впливає на 3 фактори.
         Перший це облікові ставки. Напевно жоден із Вас не захотів би класти гроші на депозит під 14% річних, якщо знає, що рівень інфляції в державі за минулий рік становив не менше 17%, і на поточний планується не менший. Фактично це стимулює підняття відсоткових ставок, як по кредитам, так і по депозитам. Підняття ставок по кредитам діє як гальмуючий фактор для розвитку економічної активності в державі, оскільки чим вище піднімаються ставки по кредитам тим менше суб’єктів підприємницької діяльності спроможні їх обслуговувати, і тим менше суб’єктів підприємницької діяльності беруть кредити на розвиток власного бізнесу. Падіння рівня економічної активності зменшує притік до державного бюджету коштів з економіки, що робить державний бюджет ще більш дефіцитним. Так, станом на початок березня 2009 року індекс ПФТС (індекс українського фондового ринку) впав до чергової відмітки в 200 пунктів.
         Другий фактор. Високий рівень інфляції веде до швидкого знецінення грошей, тим самим знижуючи купівельну спроможність громадян. Падає споживчий попит громадян, що ми сьогодні і спостерігаємо. Падіння споживчого попиту сповільнює рівень економічної активності в державі та робить державний бюджет ще більш дефіцитним.
         Третій фактор, це фактор який в певній мірі був описаний в попередніх статтях. Тому, детальніше зупинимося на його кінцевому результаті. Отже, високий рівень інфляції погіршує показники торгового балансу України, що в свою чергу вимагає знизити курс гривні відносно долара США (валюти міжнародних розрахунків). Падіння курсу гривні призводить до росту цін перш за все на імпортні товари в силу хоча б того, що імпортери не можуть торгувати собі в збиток. При цьому частково падає споживчий попит на імпортні товари, а підсилюється на вітчизняні, як в самій державі, так і за її межами. При відсутності на ринку зайвої готівки це повинно стимулювати рівень економічної активності в державі. Однак, якщо на ринку присутній додатковий об’єм готівки, то він продовжує одночасно давити на ціни як вітчизняних так і імпортних товарів. В результаті може виникнути майже неконтрольований ріст інфляції, і, що саме головне, – інфляція замкнеться сама на собі безперервно провокуючи падіння вітчизняної валюти та економіки, і, як наслідок, зубожіння громадян та збільшення дефіциту державного бюджету.
         До цієї формули хочемо лише додати, що на сьогоднішній день рівень інфляції в Україні на 2009 рік прогнозується на відмітці 15%-17,5%, в той час, як в Росії максимальний рівень інфляції очікується на відмітці 13%-14%, а в США, Євросоюзі та деяких інших світових державах взагалі діє дефляційна спіраль, і рівень інфляції в цих державах очікується на рівні 0%. Більш детально дефляційний феномен, передумови його виникнення та наслідки описано в статті «Дефляційна спіраль». Додамо лише, що на початок березня 2009 року НБУ викупив велику частину власних облігацій, фактично випустивши на ринок значний об’єм готівки. І вся ця готівка працює на один показник – на інфляцію.
         Як видно із виведеної загальної формули, ідея бюджетного дефіциту соціальних витрат в результаті призводить до наступних наслідків: наявності високого рівня інфляції та облікових ставок, падіння показників торгового балансу та споживчого попиту, сповзаюче падіння курсу гривні, значне падіння рівня економічної активності та, як наслідок збільшення дефіциту державного бюджету. При наявності зазначених факторів ми приходимо до висновку, що політика бюджетного дефіциту соціальних витрат не спроможна самостійно, без сторонніх запозичень чи безперервної приватизації державних підприємств, які її фінансово підживлюють, тривалий термін існувати в державі, оскільки її наслідки діють проти неї самої та руйнують її саму.
 
Формула валютного ціноутворення.
         Дана формула не має прямого відношення до економічної гіпотези „Остання гривня від Lady Ю.”, однак співзвучна їй за своїми очікуваними наслідками. Як зазначено у попередніх статях безпосередньо ціну на валюту, не залежно від того чи буде вона максимально об’єктивною чи далеко не об’єктивною, як було з гривнею до осені 2008 року формують 3 фактори: торговий баланс, рух спекулятивного капіталу та рух не спекулятивного капіталу. Останній раз ми зупинили розгляд питання курсу гривні коли визначили до яких наслідків призвело падіння курсу гривні: стабілізувалися показники торгового балансу, проте залишилися негативними показники руху спекулятивного та не спекулятивного капіталів. Тому формула валютного ціноутворення на сьогоднішній день виглядає наступним чином:
 
↑↓Т ‹ ↑SN → ↓е
 
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
         Як бачимо витік з держави спекулятивного та не спекулятивного капіталів фактично провокують подальше падіння курсу гривні, і єдиним фактором, що стримує реалізацію цієї формули є постійні та потужні в грошовому об’ємі інтервенції НБУ. Так, згідно офіційної статистики резерви НБУ на початок 2009 року становили 31,5 млрд. дол. США. За 2 місяці поточного року НБУ на інтервенції на валютному ринку витратило 5 млрд. дол. США, і на початок березня його резерви складають 26,5 млрд. дол. США. Фактично НБУ з початку року витратило на валютні інтервенції на Українській міжбанківській валютній біржі 15,9% своїх золотовалютних запасів. Ситуація доволі серйозна. На нашу думку, ситуацію від падіння курсу гривні до кінця року може врятувати лише додатковий кредит, який укріпить золотовалютні резерви НБУ, і надасть йому додатковий важіль для тиску на валютний ринок. Надходження інвестицій в українську економіку, не зважаючи на те, що США друкують долари, вважаю малоймовірним через світову фінансову кризу та політичну нестабільність в Україні, які явно діють не на користь української економіки. Можливо саме тому наші урядовці так наполегливо та хаотично намагаються знайти хоча б когось, хто зможе негайно позичити гроші державі. І це не дивно, якщо врахувати, що зовнішній борг України складає близько 100 млрд. дол. США, а прогнозований дефіцит платіжного балансу України на 2009 рік складає 15 млрд. дол. США. Таким чином, подальший розвиток ситуації з гривнею багато в чому буде залежати від успішності дій діючого уряду.
         Якщо спробувати встановити чи є сьогоднішній курс гривні об’єктивним, то ми вважаємо, що з огляду на показники торгового балансу, він наближається до цієї величини. Однак, наявність таких негативних макроекономічних чинників в економіці держави як: витік спекулятивного та не спекулятивного капіталів в поєднанні з високими обліковими ставками та різким падінням рівня економічної активності, бюджетним дефіцитом і найголовніше – високим рівнем інфляції протягом року-двох спроможні зрушити об’єктивний курс гривні в сторону її падіння.
 
↑SNi + ↓V + ↓B + ↑P › ↑↓Te → ↓e
 
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає).
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
 
         За таких обставин формула валютного ціноутворення та формула об’єктивності курсу валюти стають співзвучні (відразу слід зазначити, що формула об’єктивності курсу валюти є дещо спрощеною, однак це не впливає на її кінцевий результат).
         Таким чином, українська економіка та гривня перебувають у досить складному становищі, а спад в кредитному циклі та серйозна банківська криза в Україні, наявність світової економічної кризи лише погіршують їх становище.
 
3-19 березня 2009 року.
 
Далі буде
ВІД РЕДАКЦІЇ: Просимо вибачення у читачів і автора блогу, але через технічні причини формули у цьому записі відображені неточно.