Профіль користувача

Валявська Оля

Дата реєстрації: 5 Червня 2015 19:54

Коментарів: 0

Валявська Оля: Доброго Вам вечора!

Мене цікавить наступне. Мені бабуся хоче оформити договір дарування на будинок та проблема в тому, що так як я онучка, то маю сплатити 5% від вартості експертної оцінки +1%+1,5% - на військо. Всього 7,5%. В мене не має можливості стільки сплатити.

Заповіт нам не підходить так як у бабусі є ще син, який може згодом претендувати і оскаржити його, а вона не бажає віддавати йому будинок. Чи можливо оформити договір купівлі-продажу того будинку? Я б тоді мала сплатити лише 2% від експертної оцінки? І чи не є обов’язковим виписувати бабусю з будинку? ДЯКУЮ ЗА РОЗ’ЯСНЕННЯ Перейти до питання

Відповідь юриста:

Доброго дня!

Договір купівлі-продажу оформити можливо. Тоді слід буде сплатити 3,5% від оцінки, а саме 1% держмита, 1% в пенсійний фонд, та 1,5% військовий податок. Бабусю виписувати не треба після переоформлення права власності на будинок - це не обов'язково.

Валявська Оля: Дякую за відповідь. Розясніть мені, будь ласка, ще таке. Чи можна уникнути всіх тих договорів (купівлі-продажу та дарування), і просто переписати власність на себе ? Які податки я маю сплатити? Чи стану я єдиним власником будинку і бабусин син не зможе згодом ні на що претендувати? Чи є гарантія, що він не відсудить якусь частку пізніше? В будинку приписана лише я та бабуся. ДЯКУЮ! Перейти до питання

Відповідь юриста:

Такого поняття як "просто переписати" власнісь на себе не існує. Зміна права власності завжди відбувається за наявності для того певних правових підстав. У вашому випадку для того, щоб стати власником будинку найоптимальнішим варіантом буде зробити це на підставі договору купівлі-продажу, оскільки в такому випадку сплатите мінімальні податки та збори. Якщо переоформите на себе право власності таким чином (на підставі договору купівлі-продажу), у сина бабусі будуть відсутні правові підстави претендувати на цей будинок, та якимось чином відсудити якусь його частку. Прописка тут ролі взагалі жодної не грає.

Валявська Оля: Чи можна укладати договір купівлі-продажу житлового будинку між зареєстрованими в ньому мешканцями (бабуся продає дім внучці)? Перейти до питання

Відповідь юриста:

Можна.

Валявська Оля: За яких обставин син бабусі може оскаржити договір купівлі-продажу будинку між бабусею (мати сина, мій дядько) та внучкою? Якщо внучка після договору стане власником будинку чи зможе після смерті бабусі син претендувати на частку вже купленого мною будинку? Перейти до питання

Відповідь юриста:

На це питання я доволі детально вже відповів. Читайте нижче. Спроби оскарження договору купівлі-продажу будинку, укладеного між Вами та бабусею, можуть бути на підставі перебування бабусі у стані, в якому вона не в повній мірі усвідомлює значення своїх дій та керується ними (якщо вона не спостерігаєтсья в психлікарні, то все буде нормально).

Валявська Оля: Вельми вдячна Вам за допомогу. Тепер мені рекомендують скласти договір довічного утримання (між мною та бабусею), щоб уникнути сплати великих податків. Я думаю, це раціональне рішення, так як я вже протягом 5 років її доглядаю. Чи могли б ви мені уточники, які податки та збори, повинна я сплатити при укладенні такого договору?
ДЯКУЮ! Перейти до питання

Відповідь юриста:

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.

Тобто в такому випадку слід буде сплатити стількі ж податків, як і при продажу будинку, про що детальніше я писав у попередніх відповідях на Ваші запитання.

Валявська Оля: Скажіть, будь ласка, чи має договір довічного-утримання (між внучкою та бабусею) таку ж юридичну силу як договір-дарування? Після смерті бабусі її син має право на якусь частку при наявності договору-дарування на внучку? Перейти до питання

Відповідь юриста:

Ці договори обидва спрямовані на перехід права власності, в даному випадку на нерухомість. При даруванні перехід права власності на житло відбудеться за життя бабусі, за договором довічного утримання Ви набудете право власності на нього після її смерті. Плюс, у першому випадку сплатите ще 5% податку. В обох випадків у сина бабусі підстав претендувати на будинок, крім загальних, про які писав у відповідях на попередні питання, не буде.

Валявська Оля: Доброго Вам вечора! Прошу допомогти мені з наступним питанням. Які необхідні документи для укладення договору довічного утримування? А саме мене цікавить експертна оцінка. Це дім з садом.Є два державних акта на землю:земля для будівництва та земля для садівництва. Чи потрібна для такого договору крім експертної оцінки будівлі ще якась оцінка тих земель. Хочу,щоб в тому договорі було вказане все нерухоме майно, щоб потім не виникло проблем з їх відчуженням іншими спадкоємцями.ДЯКУЮ! Перейти до питання

Відповідь юриста:

Доброго дня! Можливість прописати в договорі умови переходу у власність всього нерухомого майна про яке вказуєте в запитанні не є проблемою. Про що домовитесь, те і буде прописане. Для такого виду договорів відчуження майна необхідна експертна оцінка, в тому числі на земельні ділянки. Детальніше про це краще дізнайтесь у нотаріуса, в якого плануєте посвідчувати такий договір. Можливо він підкаже Вам варіанти, як максимально здешевити його укладення.

Валявська Оля: ..при укладенні договору довічного утримування, я буду змушена сплатити 3,5% від вартості будинку та від вартості землі?? Перейти до питання

Відповідь юриста:

Так. 1% держмита, 1% в пенсійний фонд, 1,5% - так званий військовий податок.

Валявська Оля: Скажіть, будь ласка, у моєі бабусі є посвідчення учасника бойових дій. Чи діють її пільги при сплаті 3,5% податку для укладення договору довічного утримування? Перейти до питання

Відповідь юриста:

Так, такі пільги діють в силу п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» та п. 1 ч. 1 ст. 10, статей 6-10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Валявська Оля: ДЯКУЮ ЗА ВАШІ ВІДПОВІДІ. ТІШИТЬ ОСОБЛИВО ЧУТИ ЗА ДІЮ ПІЛЬГ ПРИ СПЛАТІ ДЕРЖ.МИТА.. ТА ПОЯСНІТЬ МЕНІ ТАКЕ: ЯКЩО МОЯ БАБУСЯ УКЛАДАЄ ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ ЗІ МНОЮ (ВНУЧКОЮ), ТО ДЕРЖ.МИТО У РОЗМІРІ 3,5 % ПОВИННА СПЛАТИТИ ВОНА ЧИ Я? Перейти до питання

Відповідь юриста:

Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.

Тобто в такому випадку особа, яка передає своє майно за договором довічного утримання, тобто Ваша бабуся, має сплачувати вказані кошти, а не Ви.

Валявська Оля: Доброго Вам дня!

Сьогодні ходила до приватного та державного нотаріуса цікавитись за дію пільг на держмито для укладення договору довічного утримування між мною та бабусею. Вона - учасник бойових дій та має відповідні пільги. Так от приватний нотаріус мені сказала, що вона готівкою всю оплату приймає в себе і пільг не надає на сплату відсотків держмита і з цим питанням варто звернутись до державного нотаріуса. Там мені відповіли, що про таке вперше чують та й пільги надаватись не можуть ніяк, оскільки договір між 2 сторонами.

Що ви на це скажите і куди порадите звернутись? І якщо я хочу не переплачувати, то мені порекомендували укласти спадковий договір, де сплата держмита становить лише 1%. Не розумію, чому нотаріус мені про такий договір нічого раніше не говорила. Розкажіть, будь ласка, що собою такий договір представляє і чи має він таку ж юридичну силу як і договір довічного утримування. А саме мене цікавить, чи син бабусі, який не зареєстрований в її будинку буде мати право на якусь частку, а особливо на момент смерті бабусі, якщо він досягне пенсійного віку. ДЯКУЮ!!! Перейти до питання

Відповідь юриста:

Доброго дня! Щодо відмов нотаріуса звільнити Вашу бабусю від сплати держмита, внеску до пенсійного фонду та військового податку за наявності на те відповідних пільг – пропоную письмово звернутись в обласний осередок міністерства юстиції за офіційними роз’ясненнями. Посадові особи цієї установи повинні будуть підтвердити Вам, що бабуся має відповідні пільги при посвідченні договору довічного утримання. І з цим роз’ясненням повторно зверутись до нотаріуса, який змушений буде посвідчити такий договір без стягнення вказаних коштів в дохід держави.

Тепер про спадковий договір.

Даний договір є консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін в передбаченій законом формі (ст. 1304 ЦК). Перелік істотних умов договору у законі відсутній, проте можна припустити, що ними є: визначення майна, яке переходить до набувача після смерті відчужувача, а також визначення вимог, які пред'являються до дій набувача відчужувачем - вид, характер, перелік, строк їх виконання тощо.

Спадковий договір є двостороннім (взаємним), про що свідчить той факт, що права та обов'язки за цим договором виникають у кожного з його учасників, причому правам однієї сторони кореспондують обов'язки другої і навпаки.

Відчужувач має право вимагати від набувача вчинення дій майнового або немайнового характеру, покладених на нього за спадковим договором (ст. 1305 ЦК), і зобов'язаний не складати заповіт щодо майна, яке є предметом договору, та не відчужувати його (ст. 1307 ЦК). Відповідно, набувач має право вимагати від відчужувача утримання від вчинення зазначених дій і відповідальний перед ним за належне виконання узятих на себе зобов'язань. У випадку, коли змістом спадкового договору виступає здійснення набувачем певних дій після відкриття спадщини, набувач несе відповідальність перед особою, призначеною відчужувачем для здійснення контролю після його смерті, а за її відсутності - перед нотаріусом (ч. 3 ст. 1307 ЦК).

Спадковий договір є оплатним, проте оплатний його характер не завжди відповідає загальновизнаній доктрині цивільного права. Як відомо, оплатність договору, як правило, передбачає надання кожною стороною договору іншій зустрічного матеріального задоволення. Значно рідше зустрічаються оплатні договори, у яких виконання боржником зобов'язання здійснюється на користь третьої особи (ст. 636 ЦК). В цьому аспекті спадковий договір має наступні дві особливості. По-перше, майнове задоволення вимог набувача здійснюється не самим відчужувачем, а відбувається автоматично після його смерті. По-друге, на набувача договором може бути покладене зобов'язання щодо здійснення дій немайнового характеру (ст. 1305 ЦК).

Спадковий договір має спільні риси з договором довічного утримання (догляду), оскільки обидва ці договори спрямовані на передачу однією стороною (відчужувачем) іншій стороні (набувачеві) майна у власність, взамін чого набувач зобов'язується виконати розпорядження відчужувача, вміщені у договорі.

Разом з тим між цими двома видами договорів є суттєва різниця. По-перше, за спадковим договором на набувача може бути покладено виконання будь-яких обов'язків майнового та немайнового характеру, в той час як предмет договору довічного утримання (догляду) є значно вужчим. За цим договором набувач зобов'язується довічно забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом (ст. 744 ЦК). Інші обов'язки на набувача за договором довічного утримання (догляду) покладатися не можуть.

По-друге, за своєю правовою природою договір довічного утримання є реальним, оскільки вступає в силу з моменту передачі відчужувачем майна у власність набувача. Спадковий договір, навпаки, є консенсуальним, адже вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всіх істотних умовах, а передача речі для укладення договору не потрібна. Передача майна у власність набувача за спадковим договором, як правило, свідчить вже про його виконання і завершення договірних відносин, якщо лише обов'язки, визначені відчужувачем, не виконуються набувачем після смерті першого.

По-третє, на відміну від договору довічного утримання, де набувач стає власником майна, що є предметом договору, з моменту його укладення, за спадковим договором право власності до набувача переходить лише з моменту смерті відчужувача.

Докорінні відмінності в правовій природі договору довічного утримання (догляду) та спадкового договору в кінцевому підсумку зумовлюють призводять до істотної різниці в правовому регулюванні цих інститутів. Зокрема, неоднаковими є механізми забезпечення цих договорів, особливості їх виконання за участю відчужувачів-подружжя, підстави розірвання тощо.

Майно, яке є предметом спадкового договору, переходить у власність набувача лише з моменту смерті відчужувача. До настання смерті відчужувача ніяких прав на його майно у набувача немає. Проте у виключних випадках, якщо це передбачено договором, набувач може бути наділений правом володіння та користування зазначеним майном ще за життя відчужувача, якщо це викликано необхідністю виконання його розпоряджень.

Спадковий договір укладається під відкладальною обставиною, щоб набувач пережив відчужувача. У разі смерті набувача до відкриття спадщини спадковий договір, з огляду на його суворо особистий характер, вважається припиненим і права та обов'язки, що є його змістом, не можуть перейти до спадкоємців набувача.

Валявська Оля: Ось, що я знайшла.

"Звернемо увагу на те, що податок на спадщину наприклад, якщо мова про нерухомість, береться від вартості, зазначеної в договорі, а не від ринкової вартості, тобто для обчислення податку на спадщину за основу буде братися вартість зазначена в довідці-характеристиці БТІ, яка в сотні разів менше ринкової, і в цілому ці 5-15% податку на спадщину будуть не такою вже і значною сумою".

Мене цікавить, чи все тут вірно написано чи не застаріла інформація? Бо мені сказали, що для укладення договору довічного утримання потрібна лише ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА, а не та, що зазначена в довідці-характеристиці БТІ. Перейти до питання

Відповідь юриста:

Ця інформація застаріла. Потрібна експертна оцінка, а не та, яка зазначена в в довідці-характеристиці БТІ.

Новини

Різні очі, ямочка на підборідді: біологи назвали п’ять унікальних рис зовнішності
Сьогодні 00:34

Учені знайшли поле битви, де Македонський здобув першу перемогу над персами
Сьогодні 00:16

26 грудня: свята, події, факти. День подарунків, було відкрито елемент радій