«Живу заради перемоги». Історія 80-річної харків’янки, яка втекла до Луцька в халаті й капцях
![](/resize/450x245/r/files/news/2022/09-23/347320/photo_2022-09-23 17.32.02.jpeg)
Халат та капці – все, що лишилося від нажитого в Харкові у 80-річної Людмили Маражи. Будинок, у якому жила, виховувала дітей, а опісля й онуків, окупанти зрівняли з землею.
Попри це вона усміхнена, говірка і шалено закохана в рідне місто. Пенсіонерка розповідає про те, як потрапила в Луцьк і опинилася в будинку престарілих, ідеться в сюжеті 12 каналу.
«Бомбили так, що я навіть не можу передати. По телевізору ви такого не побачите. На моїх очах величезний будинок перетворився на сміття. Дим, вогонь, гуркіт. Я навіть втратила зір і слух», – говорить жінка.
Зір і слух відновилися, а от нажите роками майно вона вже не поверне, зокрема власний будинок.
Нині домом для Людмили Маражи став Луцький геріатричний пансіонат. Як розповідає директорка закладу Алла Гнатюк, пенсіонерку з Харкова сюди привезли в березні волонтери без жодних речей – лише в капцях і халаті.
Читати ще: «Ми тільки два дні пожили у власній квартирі», – харків’янка при надії два тижні провела в метро
«От коли пишуть і дякують волонтерам, то це направду так. Волонтери нас врятували. Схопили всіх: мене й мою сім’ю», – пригадує жінка.
До Луцька Людмила Федорівна з донькою та двома онуками їхали п’ять діб. Водії дорогою запитували одне в одного, яким шляхом краще їхати, тому що раніше евакуаційні автобуси з людьми часто обстрілювали.
Читати ще: Впізнала свій будинок на відео з TikTok кадирівців. Історія жінки, яка втекла до Луцька з Рубіжного
Пенсіонерку з інвалідністю відразу поселили в пансіонаті, а її донька та онуки подалися за кордон – у Хорватію. Тікати з рідними за кордон Людмила Федорівна навідріз відмовилася.
«Куди мені з інвалідністю ще кудись гнатися, якщо я тут, на Батьківщині? Я українка. Я родом із Полтавщини. Мої корені, всі мої діди-прадіди з Полтавщини. Я в Україні буду помирати. Мені не потрібен закордон», – наголошує переселенка.Читати ще: Зібралися за 10 хвилин, бо до села заходили росіяни. Переселенка з Миколаївщини з рідними виїхала до Луцька
Із Хорватії рідні телефонують їй щодня. Онуки мріють, як уся родина поїде назад у відбудований Харків.
«Усе, заради чого я живу, – це перемога. В мене купа хвороб, я постійно плачу та завжди сумую за моїми крихітками, за онучками, але я і зранку, і ввечері молюся та прошу в Бога якнайшвидшої перемоги», – акцентує пенсіонерка.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Попри це вона усміхнена, говірка і шалено закохана в рідне місто. Пенсіонерка розповідає про те, як потрапила в Луцьк і опинилася в будинку престарілих, ідеться в сюжеті 12 каналу.
«Бомбили так, що я навіть не можу передати. По телевізору ви такого не побачите. На моїх очах величезний будинок перетворився на сміття. Дим, вогонь, гуркіт. Я навіть втратила зір і слух», – говорить жінка.
Зір і слух відновилися, а от нажите роками майно вона вже не поверне, зокрема власний будинок.
Нині домом для Людмили Маражи став Луцький геріатричний пансіонат. Як розповідає директорка закладу Алла Гнатюк, пенсіонерку з Харкова сюди привезли в березні волонтери без жодних речей – лише в капцях і халаті.
Читати ще: «Ми тільки два дні пожили у власній квартирі», – харків’янка при надії два тижні провела в метро
«От коли пишуть і дякують волонтерам, то це направду так. Волонтери нас врятували. Схопили всіх: мене й мою сім’ю», – пригадує жінка.
До Луцька Людмила Федорівна з донькою та двома онуками їхали п’ять діб. Водії дорогою запитували одне в одного, яким шляхом краще їхати, тому що раніше евакуаційні автобуси з людьми часто обстрілювали.
Читати ще: Впізнала свій будинок на відео з TikTok кадирівців. Історія жінки, яка втекла до Луцька з Рубіжного
Пенсіонерку з інвалідністю відразу поселили в пансіонаті, а її донька та онуки подалися за кордон – у Хорватію. Тікати з рідними за кордон Людмила Федорівна навідріз відмовилася.
«Куди мені з інвалідністю ще кудись гнатися, якщо я тут, на Батьківщині? Я українка. Я родом із Полтавщини. Мої корені, всі мої діди-прадіди з Полтавщини. Я в Україні буду помирати. Мені не потрібен закордон», – наголошує переселенка.Читати ще: Зібралися за 10 хвилин, бо до села заходили росіяни. Переселенка з Миколаївщини з рідними виїхала до Луцька
Із Хорватії рідні телефонують їй щодня. Онуки мріють, як уся родина поїде назад у відбудований Харків.
«Усе, заради чого я живу, – це перемога. В мене купа хвороб, я постійно плачу та завжди сумую за моїми крихітками, за онучками, але я і зранку, і ввечері молюся та прошу в Бога якнайшвидшої перемоги», – акцентує пенсіонерка.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 1
![](/public/images/user_no_foto.png?1721532800)
Андрій
Показати IP
24 Вересня 2022 10:44
Хорватія це добре.
У волинському селі за 14 мільйонів зроблять дорогу![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 06:19
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 06:19
21 липня: свята, події, факти. День металургів і гірників в Україні та Міжнародний день нездорової їжі
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Сьома людина на планеті вилікувалася від ВІЛ: що відомо про дивовижний випадок
20 Липня 2024 23:36
20 Липня 2024 23:36
Відбувся штрафом: судили волинянина, який купив посвідчення тракториста![](/public/images/logo.png)
20 Липня 2024 23:08
![](/public/images/logo.png)
20 Липня 2024 23:08
На луцьких ринках перевіряють кавуни: чи є в них нітрати
20 Липня 2024 22:40
20 Липня 2024 22:40
Був найкращим чоловіком і татом: у Любешеві попрощалися з Героєм Сергієм Зімичем
20 Липня 2024 22:12
20 Липня 2024 22:12
Відійшов у вічність волинський тренер з вільної боротьби Віктор Сиротинський
20 Липня 2024 21:44
20 Липня 2024 21:44
На Волині завтра застосовуватимуть графіки погодинного вимкнення електрики
20 Липня 2024 21:16
20 Липня 2024 21:16
На Любешівщині попрощалися з Героєм Ярославом Рудніком
20 Липня 2024 20:48
20 Липня 2024 20:48
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.