«У нашому селі нема тривог. Ми чули, коли летіло дуже низько». На Волині знайшли прихисток сестри з Донеччини
Анастасія та Наталія Кузнєцови приїхали на Волинь із села Золотий Колодязь Донецької області.
Як розповідає 16-річна Наталія, 24 лютого вона була на навчанні, їй о шостій ранку зателефонувала мама і сказала, що потрібно взяти найголовніше та збиратися додому. Зранку було чутно вибухи, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Я поїхала на автовокзал. Якраз ішов останній автобус додому. Я встигла, – пригадує Наталія. – Вдома ми зібрали речі. Відразу не було так чутно, а потім було дуже гучно. Коли щось летіло дуже низько, Настя вставала вночі й бігла до мами. Ми всі лягали в коридорі на підлогу. Кілька разів спускалися в підвал. У нас у селі не було тривоги, тому ми не знали, що і коли летить. Лише чули, коли летіло дуже низько. І все бачили. Літало над двором, над будинком. Ідемо в магазин, а щось летить і дуже гучно падає… Було дуже страшно».
Читати ще: Син – переселенець із Севастополя, невістка – з Донецька, онук – із Києва: лучанка повернулася до рідного міста після окупації Криму
Коли в регіоні почали оголошувати евакуацію, сім’я зібралася й виїхала на евакуаційному потягу.
«Мама в одинадцятій вечора сказала, що ми завтра в обід уже виїжджаємо. Мама сказала брати лише найбільш необхідне. Це було в квітні, тому ми брали й теплі речі. Взяли трішки літніх речей. Я ще взяла ноутбук, бо ж потрібно було якось навчатися, – зазначає Наталія. – У потягу було дуже багато людей. Багато малих дітей. На одному місці для сну сиділо по вісім-дев’ять людей. Всі їхали з котами, собаками, навіть щурами… Ми добу їхали сидячи. Нам давали і воду, і їжу».Читати ще: «Ми прожили два тижні в підвалі. Я під вибухами їздила по продукти», – переселенка з Харкова
Потягом родина дісталася до Львова. Там зустріли рідні, що мешкають на Волині. Удома на Донеччині в сім’ї залишилися друзі. Також там нині батьки дівчат, які повернулися на роботу.
Читати ще: Впізнала свій будинок на відео з TikTok кадирівців. Історія жінки, яка втекла до Луцька з Рубіжного
15-річна Анастасія через постійний страх довго не могла нормально спати. Дівчина не спала до четвертої-п’ятої ранку та трусилася від кожного звуку. Після приїзду на Волинь вскакувала навіть від побутового шуму, який, наприклад, видавав електрокотел.
«Протягом перших днів тут ще було страшно, особливо коли чули сирени. Зараз ми трішки відійшли. Але дуже хочемо додому. Дуже», – наголошує Наталія.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як розповідає 16-річна Наталія, 24 лютого вона була на навчанні, їй о шостій ранку зателефонувала мама і сказала, що потрібно взяти найголовніше та збиратися додому. Зранку було чутно вибухи, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Я поїхала на автовокзал. Якраз ішов останній автобус додому. Я встигла, – пригадує Наталія. – Вдома ми зібрали речі. Відразу не було так чутно, а потім було дуже гучно. Коли щось летіло дуже низько, Настя вставала вночі й бігла до мами. Ми всі лягали в коридорі на підлогу. Кілька разів спускалися в підвал. У нас у селі не було тривоги, тому ми не знали, що і коли летить. Лише чули, коли летіло дуже низько. І все бачили. Літало над двором, над будинком. Ідемо в магазин, а щось летить і дуже гучно падає… Було дуже страшно».
Читати ще: Син – переселенець із Севастополя, невістка – з Донецька, онук – із Києва: лучанка повернулася до рідного міста після окупації Криму
Коли в регіоні почали оголошувати евакуацію, сім’я зібралася й виїхала на евакуаційному потягу.
«Мама в одинадцятій вечора сказала, що ми завтра в обід уже виїжджаємо. Мама сказала брати лише найбільш необхідне. Це було в квітні, тому ми брали й теплі речі. Взяли трішки літніх речей. Я ще взяла ноутбук, бо ж потрібно було якось навчатися, – зазначає Наталія. – У потягу було дуже багато людей. Багато малих дітей. На одному місці для сну сиділо по вісім-дев’ять людей. Всі їхали з котами, собаками, навіть щурами… Ми добу їхали сидячи. Нам давали і воду, і їжу».Читати ще: «Ми прожили два тижні в підвалі. Я під вибухами їздила по продукти», – переселенка з Харкова
Потягом родина дісталася до Львова. Там зустріли рідні, що мешкають на Волині. Удома на Донеччині в сім’ї залишилися друзі. Також там нині батьки дівчат, які повернулися на роботу.
Читати ще: Впізнала свій будинок на відео з TikTok кадирівців. Історія жінки, яка втекла до Луцька з Рубіжного
15-річна Анастасія через постійний страх довго не могла нормально спати. Дівчина не спала до четвертої-п’ятої ранку та трусилася від кожного звуку. Після приїзду на Волинь вскакувала навіть від побутового шуму, який, наприклад, видавав електрокотел.
«Протягом перших днів тут ще було страшно, особливо коли чули сирени. Зараз ми трішки відійшли. Але дуже хочемо додому. Дуже», – наголошує Наталія.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 3
Анонім
Показати IP
19 Серпня 2022 08:44
Милі дівчатка, удачі вам
Анонім
Показати IP
19 Серпня 2022 09:18
Дівчата ви сильні молоці тримайтесь одна одну. Все буде України.
Лтмк
Показати IP
19 Серпня 2022 11:02
Дівчатка милі тримайтесь,все пройде,і все буде добре,бережіть своє життя
На Волині прикордонники склали військову присягу
Сьогодні 18:28
Сьогодні 18:28
Услід за Путіним: США змінили ядерну стратегію
Сьогодні 17:33
Сьогодні 17:33
Волинян попереджають про опади та ожеледицю. Прогноз
Сьогодні 17:16
Сьогодні 17:16
Україна отримає $4,8 мільярда від Світового банку
Сьогодні 17:00
Сьогодні 17:00
На фронті загинув Герой з Жидичина Олександр Гавриш
Сьогодні 16:43
Сьогодні 16:43
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.