«Луцьк, вулиця Перейменована». Вулиця Марії Примаченко

Вулиця Марії Примаченко виникла у 50-х після приєднання до міста села Малий Омеляник. Нині там переважно приватні будинки. Із 1956-го до 2023 вулиця мала назву Шишкіна.

Про історію назви вулиці та її перейменування йдеться в подкасті «Луцьк, вулиця Перейменована», який реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Іван Шишкін – російський живописець, графік, пейзажист. Чомусь 67 років в нашому місті була вулиця його імені, а вулиці видатної української художниці Марії Примаченко – не було.

Детальніше розповідає кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.

«Кожна окупаційна влада у Луцьку намагалася називати вулиці іменами своїх діячів культури, політики, мистецтва. І використовувала таким чином назви вулиць для маркування того, хто у місті є господар. І власне це мало впливати на світогляд мешканців. Ми сьогодні прагнемо того, щоб вулиці називалися іменами, які відображають українську національну ідентичність, іменами тих, хто творив історію Луцька, історію Волині, хто творив історію незалежності України. І відроджуємо старі назви, які в різні окупаційні влади намагалися позбутися як власне нашої національної ідентичності», – каже історикиня.

Читати ще: «Луцьк, вулиця Перейменована». Зупинка – вулиця Шістдесятників

Про перейменування вулиць інколи можемо почути «не на часі». Але війна – це час, коли особливо важливо повертатися до української автентики, нарешті позбуватися імен, пов’язаних із державою-агресором.

Ось що з цього приводу каже депутатка Луцької міської ради, членкиня комісії з впорядкування назв вулиць Луцької міської територіальної громади Алла Доманська.

«Особливо важливо під час війни підіймати питання про те, що якийсь там Пушкін (вулиці якого були в майже в кожному населеному пункті в Україні) не має жодного стосунку до нашої країни. Тим паче він є дуже шкідливим для нашої країни, для розуміння себе, як українця чи українки. Тому нам дуже потрібно і надзвичайно важливо під час війни позбуватися цього всього. І така дрібничка, здавалося б, – назва якоїсь вулиці, в якомусь населеному пункті, може для когось означати лише просто назву вулиці, але в контексті цілої країни, в контексті історії, в контексті збереження національної свідомості, – це може мати дуже важливе значення. Тому що кожен і кожна з нас мають чітко розуміти, що є українське, а що російське!

Чому важливо зараз назвати вулицю саме іменами українських героїв, а не триматися за якихось там «великіх рускіх» митців? Тому під час війни дуже, дуже, дуже важливо перейменовувати вулиці, позбуватися усього, що пов’язано будь-яким чином з росією, з імперськими їхніми замашками, із посяганнями на наше найдорожче, на наше багатство, нашу культуру, яка власне робить нас Україною», – каже депутатка.

Читати ще: «Луцьк, вулиця Перейменована». Вулиця Леся Танюка

Підсвічувати нашу культуру – одна із місій та цілей перейменувань вулиць у Луцьку. Так на нашій мапі з’явилася вулиця імені чудової Марії Примаченко. Вона як класик сучасного українського народного малярства створила сотні художніх робіт, які сьогодні оцінюють у десятки тисяч доларів. Ще вона створила власний напрямок, свою школу-студію оригінального декоративного малюнка.

Роботи пані Марії зачаровують неймовірно доброю фантазією, точним, своєрідним колоритом і таємничою майстерністю.

Як у наповненому кризами і війнами ХХ столітті художниця знайшла стільки яскравих фарб? Чуттєві й невимушені, її картини – це самовираження підсвідомого, обрамлене в дитячу форму, яка ніколи в її творчості не була покинутою. Вона надихалася вишивками і довкіллям, вона була селянкою, яка обожнювала Україну та ніколи не покидала рідний дім.

Навіть під час аварії на ЧАЕС, коли рідне село потрапило у 30-кілометрову зону евакуації, вона залишилася із сином і намалювала картину, на якій корова в бахілах їсть отруєну радіацією траву.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---