Колись був «найбагатший по убранству», а тепер руйнується: про костел у Берестечку

Місто великої битви, про яку, напевно, чув кожен українець, нині є найменшим містом країни. Але якщо завітаєте сюди, то всіх історичних пам’яток за день не обійдете. Особливо погляд приковує костел початку XVIII століття.

На жаль, зараз від багатьох пам’яток залишилися руїни, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«З попередніх переказів, Берестечко було передмістям великого на той час міста Перемиль, але татаро-монголи його спалили і ремісники всі перебралися до Берестечка. Воно з того часу почало розвиватися», – говорить жителька Берестечка Лариса Федчик.

Читати ще: Вистояти дві війни. Інше Берестечко

Навіть місцевий парк, як розказують історики, закладав європейський садівник, якого спеціально наймали власники містечка. Тепер парк занедбаний. Через дорогу – дуже незвичний будинок, у якому живе пані Галина. Історики зауважують, що на будинку навіть збереглася страхова табличка.

«Там було написано: страхове товаріщєство. І чи 1860-ті, чи 70-ті роки. На будинок чіпляли отаку бляху, що будинок застрахований», – говорить директор Берестечківського народного історичного музею Олег Дергай.

«Він колишній, тому й незвичний. Був дід в Америці, заробив грошей, побудував отакий будинок. Йому вже більш як 100 років. Він був побудований на два поверхи. Ми нічого тут не робили, тільки відновили», – каже пані Галина.

Збереглися в місті два великі графські маєтки. В одній із будівель тепер діє місцеве училище.

Читати ще: Єдина в Україні пам’ятка: історія мурованого стовпа-могили в Берестечку

«В одному проживав граф Ґраббе, який отримав цей маєток у спадок від своєї матері. Наступний палац перебудовувався, і його останнім власником був граф Плятер, католик. І навпроти цього палацу збудований римо-католицький костел. Колись, бабуся казала, хоч там відстань досить недалека, граф до костелу виїжджав на трійці коней», – зазначає Лариса Федчик.

Поруч із костелом був монастир тринітаріїв.«Костел, який є у Берестечку, побудований за кошти польського короля з нагоди перемоги над козаками. А на початку ХХ століття українці в Берестечку вирішили мати свою святиню, свій собор у пам’ять про загиблих козаків», – каже протоієрей, вчитель історії Микола Качмар.

Читати ще: Найбільший собор на Волині: чому варто відвідати храм у Берестечку

Собор релігійна громада потрохи намагається реставрувати, а от костел руйнується на очах. Ініціатором його будівництва, кажуть історики, був польський король Ян Казимир ІІ. Будівництво костелу почали ще в далекому 1711 році.

«То така, можна сказати, римо-католицька лавра. Найбагатший костел по убранству й оформленні. Всередині він мав вісім вівтарів, хрещальну з білого мармуру, гробницю з білого мармуру Віктора Вітославського. І будувався він як тринітарський, тобто ордену тринітаріїв. Орден тринітаріїв займався викупом із неволі, турецької і татарської, християнських невільників. У свій час тринітарії навіть викупили з неволі Мігеля де Сервантеса, автора «Дон Кіхота», – розповідає директор Берестечківського народного історичного музею Олег Дергай.

Центральна каса ордену тринітаріїв була саме в Берестечку, додає він. Згодом костел став парафіяльним.

Читати ще: Радзивіли на Волині: журналіст Акім Галімов показав таємниці Олицького замку. Відео

«Останнє богослужіння там, мабуть, проводилося Римо-католицькою церквою в 1939 році, коли прийшли сюди перші совєти. Там було дуже багато дерев’яних скульптур відомих світових майстрів, були фрески, була чудотворна ікона. Скульптури були вивезені після війни до львівського музею. Звідси було вивезено десь п’ять автомобілів цих дерев’яних скульптур. Частина дерев’яних скульптур зберігається в Олеському замку», – переповідає Олег Дергай.

За радянських часів у стінах храму облаштували зерносховище. Тепер же історична пам’ятка нагадує руїни. Останнє, що зробили владці, – у 2021-му швидко і напоказ, перед приїздом тодішнього Президента Леоніда Кучми, перекрили дах, каже директор музею. Та так, що немає водовідведення. Ринви не встановили і тепер, коли йде дощ, то вся вода тече на стіни храму, а під час зливи всередині костелу утворюється болото.

Люди кажуть: були чутки, що на початку 2000-х поляки хотіли реставрувати костел, але місцева влада не дала дозвіл. Мовляв, як же гроші на реставрацію будуть іти не через місцеву бухгалтерію?

Костел височіє в Берестечку кілька століть, але скільки ще протримається? Він немов кличе туристів: «Прийдіть до мене, поки ще існую».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---