Найбільший собор на Волині: чому варто відвідати храм у Берестечку
Поки українці звідусіль їдуть на поле Берестецької битви в село Пляшева, оминають іншу не менш визначну пам’ятку – величний собор в самому Берестечку.
Найменше містечко Волині Берестечко має найбільший в області собор, збудований 1910 року в пам’ять про загиблих козаків, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«І як історія розказує, митрополит Волинський, який був на той час у Житомирі, приїхав і в перший день заклав камінь на будівництво собору, а на другий день заклав камінь на будівництво монастиря на місці битви в селі Пляшева Рівненської області. Тобто це йшло комплексом. У соборі – вшанування загиблих козаків, а на місці битви – щоденна молитва в монастирі», – розповідає протоієрей, настоятель собору Святої Трійці в Берестечку Микола Качмар.
Ззовні собор у Берестечку нагадує Володимирський собор у Києві. Але якщо висота столичної святині сягає 49 метрів, то собор у Берестечку височіє на 58 метрів.
Отець Микола розказує, що навіть відремонтувати купол виявилося неабиякою проблемою, бо ж не знайшлося майстрів, які забралися б на таку висоту. Допомогти взялися лише альпіністи.
Читати ще: Вистояти дві війни. Інше Берестечко
«Площа сягає майже 2500 метрів квадратних. Це трьох’ярусний собор, який будувався з 1910 до 1938 року. Збудовано було два яруси, а далі польська влада заборонила будувати, оскільки за рішенням з Варшави не міг православний храм бути вищий за костел у польському місті», – говорить протоієрей Микола Качмар.
Згодом таки добудували третій ярус.
«Є фотографія Свято-Троїцького храму, який був на місці собору. Перший храм був дерев’яний у XVI столітті. Зображення його не збереглося», – каже священник.
Собор діяв до 1959 року, а в 1961-му радянська влада зробила зі святині склад плодоконсервного заводу.
«Але я вдячний, що люди нічого не знищили. Дияконські, царські врата, іконостас, навіть підвищення й отвори, де стояв престол, – усе збереглося, – перераховує настоятель. – Мурований іконостас. Коли ми відмивали його від побілки, до мене дзвонять майстри: ми знайшли якийсь напис. А там: «Свят, свят, свят Господь Саваоф». Ми відновили оцей напис… Тут збереглася кладка підлоги ще з тих часів».Читати ще: Єдина в Україні пам’ятка: історія мурованого стовпа-могили в Берестечку
За переказами місцевої довгожительки, колись сюди приходило багато діток.
«Як я маленькою з мамою стояла, а навпроти висіла ікона праведної Анни, а з другої сторони – Святитель Миколай. На цих сходах, як виходити, каже, діти стелили собі одежу і сиділи, коли вже втомилися стояти», – переповідає Микола Качмар.
Нині діють лише нижній храм і третина середнього ярусу. Собор ще на стадії реконструкції.
«До мене завжди жартують: ви ставте не гвинтові сходи, вам треба ставити ліфт, щоб хористів піднімати», – каже отець Микола.
«За переказами людей, ця ікона була родинною іконою поміщика Граббе. Сам він був з Данії, і він, коли прийшла радянська влада, мусив тікати за кордон. Він розумів, що срібну ікону йому не вдасться вивезти. Він дає ікону маленькій дівчинці, яка була серед прислуги, сказавши: якщо я або мої діти повернуться, віддаси, а як ні – на храм. В 90-х роках бабця, напевно, та сама дівчинка, принесла ту ікону. Я шукав історичні дані. Наскільки відомо, йому вдалося лише добратися до Самбора. Біля Самбора їх розстріляли», – розповідає священник про походження однієї з ікон у храмі.
Читати ще: Радзивіли на Волині: журналіст Акім Галімов показав таємниці Олицького замку. Відео
У соборі є куточок для молитви за наших воїнів. На стіні поруч – ікона «Покрова козацька».
А таку плащаницю, як у тутешньому соборі, священник побачив у своєму житті вперше. Вона дуже незвична, бо зображення Спасителя об’ємне.
Усередині собору потрібно провести ще дуже багато робіт. На відновлення святині, розказує настоятель храму, з часу незалежності держава виділила трохи коштів після того, як до Берестечка у 2001-му приїздив тодішній Президент Леонід Кучма. Вділили 20 мільйонів гривень і на тому фінансування припинили. Та й з тих мільйонів частина коштів, напевно, «загубилася» дорогою. Бо, як пригадує отець, опис виконаних робіт не збігався з реальним станом речей.
Тепер люди власними силами намагаються то вікна замінити, то конференцію провести, аби про собор пам’ятали і знали. І дуже сподіваються, що бодай після війни державні мужі згадають про величну пам’ятку нашої історії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Найменше містечко Волині Берестечко має найбільший в області собор, збудований 1910 року в пам’ять про загиблих козаків, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«І як історія розказує, митрополит Волинський, який був на той час у Житомирі, приїхав і в перший день заклав камінь на будівництво собору, а на другий день заклав камінь на будівництво монастиря на місці битви в селі Пляшева Рівненської області. Тобто це йшло комплексом. У соборі – вшанування загиблих козаків, а на місці битви – щоденна молитва в монастирі», – розповідає протоієрей, настоятель собору Святої Трійці в Берестечку Микола Качмар.
Ззовні собор у Берестечку нагадує Володимирський собор у Києві. Але якщо висота столичної святині сягає 49 метрів, то собор у Берестечку височіє на 58 метрів.
Отець Микола розказує, що навіть відремонтувати купол виявилося неабиякою проблемою, бо ж не знайшлося майстрів, які забралися б на таку висоту. Допомогти взялися лише альпіністи.
Читати ще: Вистояти дві війни. Інше Берестечко
«Площа сягає майже 2500 метрів квадратних. Це трьох’ярусний собор, який будувався з 1910 до 1938 року. Збудовано було два яруси, а далі польська влада заборонила будувати, оскільки за рішенням з Варшави не міг православний храм бути вищий за костел у польському місті», – говорить протоієрей Микола Качмар.
Згодом таки добудували третій ярус.
«Є фотографія Свято-Троїцького храму, який був на місці собору. Перший храм був дерев’яний у XVI столітті. Зображення його не збереглося», – каже священник.
Собор діяв до 1959 року, а в 1961-му радянська влада зробила зі святині склад плодоконсервного заводу.
«Але я вдячний, що люди нічого не знищили. Дияконські, царські врата, іконостас, навіть підвищення й отвори, де стояв престол, – усе збереглося, – перераховує настоятель. – Мурований іконостас. Коли ми відмивали його від побілки, до мене дзвонять майстри: ми знайшли якийсь напис. А там: «Свят, свят, свят Господь Саваоф». Ми відновили оцей напис… Тут збереглася кладка підлоги ще з тих часів».Читати ще: Єдина в Україні пам’ятка: історія мурованого стовпа-могили в Берестечку
За переказами місцевої довгожительки, колись сюди приходило багато діток.
«Як я маленькою з мамою стояла, а навпроти висіла ікона праведної Анни, а з другої сторони – Святитель Миколай. На цих сходах, як виходити, каже, діти стелили собі одежу і сиділи, коли вже втомилися стояти», – переповідає Микола Качмар.
Нині діють лише нижній храм і третина середнього ярусу. Собор ще на стадії реконструкції.
«До мене завжди жартують: ви ставте не гвинтові сходи, вам треба ставити ліфт, щоб хористів піднімати», – каже отець Микола.
«За переказами людей, ця ікона була родинною іконою поміщика Граббе. Сам він був з Данії, і він, коли прийшла радянська влада, мусив тікати за кордон. Він розумів, що срібну ікону йому не вдасться вивезти. Він дає ікону маленькій дівчинці, яка була серед прислуги, сказавши: якщо я або мої діти повернуться, віддаси, а як ні – на храм. В 90-х роках бабця, напевно, та сама дівчинка, принесла ту ікону. Я шукав історичні дані. Наскільки відомо, йому вдалося лише добратися до Самбора. Біля Самбора їх розстріляли», – розповідає священник про походження однієї з ікон у храмі.
Читати ще: Радзивіли на Волині: журналіст Акім Галімов показав таємниці Олицького замку. Відео
У соборі є куточок для молитви за наших воїнів. На стіні поруч – ікона «Покрова козацька».
А таку плащаницю, як у тутешньому соборі, священник побачив у своєму житті вперше. Вона дуже незвична, бо зображення Спасителя об’ємне.
Усередині собору потрібно провести ще дуже багато робіт. На відновлення святині, розказує настоятель храму, з часу незалежності держава виділила трохи коштів після того, як до Берестечка у 2001-му приїздив тодішній Президент Леонід Кучма. Вділили 20 мільйонів гривень і на тому фінансування припинили. Та й з тих мільйонів частина коштів, напевно, «загубилася» дорогою. Бо, як пригадує отець, опис виконаних робіт не збігався з реальним станом речей.
Тепер люди власними силами намагаються то вікна замінити, то конференцію провести, аби про собор пам’ятали і знали. І дуже сподіваються, що бодай після війни державні мужі згадають про величну пам’ятку нашої історії.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Крейсер США «дружнім вогнем» збив американський винищувач
Сьогодні 11:05
Сьогодні 11:05
На Ковельщині під час пожежі у будинку травмувався чоловік
Сьогодні 09:39
Сьогодні 09:39
Казка на сцені й солодощі в руках: у Луцьку показали виставу для діток військових. Фото
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.