2. Кредитно-регуляторний цикл.
Для початку аналізу варто навести цитату з «економічного щоденника».
 
21.05.08.
            Ще рік тому я здійснив аналіз ринку нерухомості і прийшов до висновку, що ціни на ринку житлової нерухомості в Україні завищені приблизно на 50%. На сьогоднішній день вважаю, що  настав переломний момент на ринку, і ринок вступив в ведмежий тренд з наступних підстав.
            Ситуація в світовій економіці така, що долар падає. Це пов’язано з кризовими явищами в економіці держави та від’ємним торговим балансом США. Тому кредити, які видаються в світовій валюті (тобто доларі), на сьогоднішній день майже не видаються, а якщо і видаються то лише під високі відсотки, оскільки особи, що їх видають намагаються захистити себе від втрат пов’язаних з падінням курсу долара. З цієї причини українським банкам на даний момент стало майже неможливо отримувати кредити в іноземних банків.
            Ситуація з кредитуванням погіршилася також через  нову державну політику в сфері кредитування, яка почала впроваджуватися майже одночасно з зупинкою кредитування на світових ринках. Очевидно, державні аналітики також прийшли до висновку, що ціни на ринку нерухомості зайшли надто далеко, і якщо їх не зупинити в даний момент, то в майбутньому це може призвести до набагато жахливіших наслідків в економіці держави.
            Висновок по економіці.  Загалом зазначені процеси призведуть до падіння економіки держави, що в першу чергу вдарить по наступним галузям: банківська сфера, автомобілебудування та автомобільний ринок, ринок нерухомості – тобто галузям, які були найбільше пов’язані з ростом ринку кредитування. Також це частково вплине на інші галузі економіки. Є імовірність зростання рівня безробіття, що зробить додаткове навантаження на державний бюджет.
            Частка імпорту в економіці держави зменшиться об’єктивно, оскільки, у зв’язку з падінням економіки, впаде і закупівельна спроможність громадян. На даний момент вже зменшився притік іноземного капіталу в Україну у формі кредитів, що вже зменшило купівельні можливості громадян. Це зобов’яже вітчизняних виробників шукати ринки збуту за кордоном, тобто переорієнтуватися на експорт. Щодо експорту, то на сьогоднішній день в Україні він є від’ємний. Тому, для того, щоб покращити показники експорту, держава змушена буде піти на падіння курсу гривні.
 
         Перш за все слід зауважити, що кредитна система в її міжнародному розумінні складається із елементів. Кредитний цикл України, на рівні з кредитними циклами інших держав, є складовими елементами світової кредитної системи. Кожен із цих циклів може самостійно розвивати та згортати свою активність. В основному їх розвиток залежить від міжнародного руху капіталу, який в силу своє природи перебуває в постійному пошуку максимальних прибутків. Відповідно є фактори, які можуть стимулювати отримання максимальних прибутків та стимулювати притік в державу значних капіталів. Разом з цим, кредитний цикл окремої держави чи групи держав взаємодіє та не рідко залежить від світового кредитного циклу.
         Кредитно-регуляторний цикл в Україні розпочав свій активний розвиток коли державі за допомогою політики монетаризму вдалося вгамувати гіперінфляцію та ввести в дію нову грошову одиницю – гривню. Рівень інфляції в Україні в 1996-1997 роки становив приблизно 10%,  а кредитні відсоткові ставки по гривні та валюті – понад 10%.
Відсоткові ставки при цьому в США та країнах Євросоюзу були значно нижчі – до 5%. Відносна політична стабільність в державі спонукала іноземних інвесторів вкладати в Україну кошти. Після того в Україну зросли надходження спекулятивного та не спекулятивного капіталів.
 
Pі України › Рі Європи
 
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів.
і – процентні ставки.
 
Не зважаючи на те, що рівень інфляції в Україні залишався все ще досить високим в порівнянні з рівнем в Європі та США, ставки по гривневим кредитам становили від 15% до 18%, що могло дати в середньому не менше 5% чистого прибутку по кредитам в той час, як в Європі та США розмір прибутків міг становити 1% - 2%. Слід врахувати, що кошти в Україну повинні були йти в іноземній валюті, і повертатися їх власникам також в іноземній валюті. За таких обставин в кінцевому випадку бралися до уваги лише показники по реальним процентним ставкам та очікувані прибутки по ним. Це все і вирішило.
 
і України › і Європи
 
і – процентні ставки.
 
Саме цей потік збалансовував негативний торгівельний баланс України, та не давав гривні падати. Цьому також сприяла політика НБУ.
 
↑Р → ↓Т ≈ ↓SN → ↑↓е
 
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
         Варто зазначити, що завдяки такому руху капіталів, який не потребував негайного виправлення ситуації з торговим балансом в Україні станом на 2008 рік значно погіршилися показники торгового балансу. Таким чином, зазначена вище формула показує яким чином був утворений та накопичувався дисбаланс між реальним та об’єктивним курсом гривні. У 2007 році почалася серйозна світова криза, високий рівень інфляції в Україні, США та Євросоюзі. Світовий кредитний цикл остаточно пішов на спад. Дана обставина на початок 2008 року повністю розвернула потік капіталу у зворотному напрямку: при від’ємному торговому балансі та досить високому рівні інфляції почався відтік з України спекулятивного та не спекулятивного капіталів.
 
↓Т↑SN → ↓↓е
 
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
         Саме в цей період відбувся короткостроковий рефлексивний процес із гривнею, який буде описаний в наступній статі. Даний набір компонентів звалив гривню приблизно на 70%. НБУ не вистачило своїх мізерних ресурсів, а головне – рішучості, щоб протистояти цьому процесу.
         Весь період росту кредитного циклу, який розпочався приблизно з 1996 року разом із ним росла Українська економіка, а особливо ті її галузі, на які кредитний цикл найбільше впливав. Так, за всі роки росту кредитного циклу значно виросли ціни на автомобілі, нерухомість, і товари широкого вжитку (враховуючи продукти харчування). Рівень споживчого попиту залишався на високому рівні, і давав можливість заробити на зростанні кредитного циклу всім бажаючим, що вони і робили. Верхня точка росту кредитування була досягнута у 2007 році. Цього ж року банки могли видавати споживчі кредити без забезпечення, лише на підставі фактично 3 документів: паспорта, ідентифікаційного коду і довідки про доходи. Дана обставина відкривала можливість людям отримувати одночасно в різних банках десятки тисяч гривень в кредит без жодного забезпечення.
         Згортання кредиту в часі відбувається значно швидше ніж його розвиток, що видно з діаграми. В Україні період розвитку кредитного циклу тривав близько 10 років, а згортання відбулося менше ніж за 1 рік.
         2008 рік розпочався з того, що ряд українських банків підняли свої ставки по кредитам, ще одна частина взагалі перестала видавати кредити. Це був сигнал – в державі буде відбуватися щось не добре. Пізніше це вилилося в падіння цін на автомобілі. Ринку нерухомості завдяки посиленій рекламі зі сторони крупних продавців нерухомості вдалося протриматися довше. На той період нам стало зрозуміло, що ринок нерухомості є під ударом, але ми розуміли й те, що падіння ринку нерухомості, його інтенсивність та «дно», якого він досягне, значною мірою буде залежати від процесів, які відбуватимуться в банківській сфері, як банки будуть реагувати на кризу ринку нерухомості та зменшення доходів у їхніх боржників. Реакція банківської сфери для нас стала несподіванкою. Пояснемо чому. Перш за все при падаючому кредитному ринку падають одночасно і ринки, ріст, яких був стимульований ростом кредитного циклу. Відповідно ціна на товари на цих ринках падає також, майно, яке є заставою в банках обезцінюється так само, як і інше. І за певних умов існує висока ймовірність того, що ціна на це майно може впасти до рівня, при якому банк має право зажадати від боржника додаткових гарантій по кредиту, оскільки сума боргу по кредиту може перевищити вартість самого заставного майна. З іншої сторони різко впали доходи у переважної більшості банківських боржників. Ті з них, що не витримали кредитного навантаження змушені були відмовитися від кредиту, і повернути заставлене майно банкам. Банки, в свою чергу з метою повернення їм кредитних коштів змушені продавати забране у боржників майно, тим самим додатково здійснюючи тиск на ринок товару, який вони намагаються реалізувати. Це вводить в зону цінового ризику заставне майно інших боржників банку. При цьому, деякі банки в односторонньому порядку вирішили підняти ставки по кредитам. Дана обставина перевела частину добросовісних боржників банків до категорії неплатоспроможних. За таких обставин виникає суттєвий ризик не лише повального падіння ринків, які найбільше залежні від кредитного циклу, але й краху самої системи кредитування.
         Таким чином, банки фактично почали впроваджувати заходи, які самі підштовхували банки до прірви. Пізніше банки (принаймні їх значна частина) усвідомили всю помилковість власних дій, і вступили в переговори з державою для того, щоб держава втрутилася в ситуацію і не допустила знищення банківської системи України. На сьогоднішній день НБУ здійснює продаж валюти банкам на аукціонах за пільговим курсом нижче 8 грн./дол. США. Ці кошти йдуть на погашення банківських кредитів. Ситуація в банківській сфері все ще залишається досить важкою, оскільки чимало банків дискредитували себе перед своїми клієнтами. Кредитний цикл перебуває майже на нулі, оскільки на сьогоднішній день чимало банків не видають кредитів взагалі.
         Збереження банківської системи, та повернення до неї довіри в майбутньому повинно стати запорукою відродження української економіки. В майбутньому банкам очевидно ще доведеться спільно вирішувати проблему кредитів без застави та порядок спільного контролю за їх видачею, оскільки дана проблема залишається не вирішеною.
         Щодо регулювання, то на нашу думку, саме його послаблення НБУ в кінці дев’яностих років дозволило розвиватися кредитному циклу, а в слід за ним і українській економіці. Однак, державний регулятор банківської діяльності не зміг оперативно зреагувати на спад кредитного циклу, оскільки вчасно не взяв на себе відповідальність за різкий стрибок долара, і не почав раніше продавати банкам валюту за пільговим курсом для погашення кредитів. Також, НБУ ніяк не реагував на самовільні підняття деякими банками України ставок по кредитам. Зміни до ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність” про заборону банкам в односторонньому порядку піднімати ставки по кредитам були внесені Верховною Радою України, лише тоді, коли ті банки, які хотіли підняти ставки по кредитам вже це зробили. Тому, діяльність державного регулятора в сфері кредитування була досить запізнілою та малоефективною (дане твердження відображене на діаграмі).
         На сьогоднішній день все ж таки рівень регулювання в сфері кредитування та банківській сфері загалом перебуває на високому рівні.
         Слід зазначити, що діаграма має на меті лише відобразити динаміку руху кредитно-регуляторного циклу, але вона не претендує на відображення критеріїв крайніх точок свободи кредитування чи максимального регулювання цього циклу.
3-16 березня 2009 року.
 
Далі буде