Обміління озер і види, які необхідно оберігати: чим живе і дивує Шацький нацпарк
Чим сьогодні живе Шацький національний природний парк, які природні скарби він охороняє та як вдається зберігати унікальну екосистему?
Про це розповіли представники нацпарку: фахівчиня з міжнародних відносин, зв’язків із громадськістю та пресою Марина Орловська і заступник директора з наукової діяльності Василь Матейчик. Шацькому національному природному парку був присвячений ефір на ТРК «Аверс».
Минуло 40 років із моменту створення нацпарку. «Ми другі в Україні. Першим був Карпатський. Він створений у 1980 році, а наш парк – 28 грудня 1983 року. Офіційно ми почали функціонувати з 1квітня 1984 року. Якраз торік нам було 40 років. Ми починали з площі у 32 515 гектарів, а в 1999 році були розширені до 48 977 гектарів. Тобто ми збільшили свою територію суттєво. У 2002 році ми увійшли в біосферний резерват Шацький із тим, щоб у 2012 році увійти в міжнародний біосферний територіальний резерват Західного Полісся (Польща–Україна–Білорусь). У 1995 році в силу того, що через нашу територію проходить головний європейський шлях (Біломоро-Балтійсько-Середземноморський), ми увійшли до так званих рамсарських угідь, тобто територій, важливих для водно-болотних птахів. Також ми у 2016 році отримали офіційний статус території Смарагдової мережі. Тобто сьогодні ми існуємо і на національному рівні, і на міжнародному рівні як ключова природоохоронна територія. Ми позиціонуємося як озерно-лісовий парк болотного комплексу, тобто це поєднання і болотних угідь, і лісових екосистем, і навіть так званих дюнних комплексів, оскільки наші озера в основному – карстового і льодовикового походження», – інформував заступник директора нацпарку з наукової діяльності Василь Матейчик.
Читати ще: Їх могло б не бути: Шацькі озера та що їм загрожує під час війни
Усього на території нацпарку нараховується 23 озера площею понад 6000 гектарів. У флорі парку є близько 850 видів судинних рослин, з яких 43 види занесені до Червоної книги України. Також на території національного парку мешкають близько 57 видів ссавців, з яких 22 види занесені до Червоної книги, 241 вид птахів (44 види занесені до Червоної книги). Також до Червоної книги України занесено 13 видів комах і три види риби, із тих які трапляються на території парку. До слова, відомий на Шаччині вугор європейський також був занесений до Червоної книги України.
«Ми на 80% відповідаємо флорі Західного Полісся. Ця територія важлива з огляду на збереження біологічного різноманіття і як кліматоутворювальний фактор», – наголосив Василь Матейчик.
За його словами, основними цінностями парку (нарівні з озерами) є болота, і протягом останніх років у зв’язку з підвищенням середньої температури повітря фіксуються певні зміни і серед видів рослин, і серед видів тварин, птахів парку. Наприклад, на сьогодні в парку фіксують такі адвентивні види рослин, як золотарник канадський, борщівник Сосновського, амброзія полинолиста. Також у парку фіксують появу мартина жовтоногого, дятла сирійського, баклана великого.
«Тобто можна говорити навіть про глобальний перерозподіл видів. Ми знаходимо навіть нові види флори, зокрема два роки тому була знайдена пухівочка альпійська. Це вид, який раніше в нас не фіксувався. У нас унікальне місце, де є меч-трава болотна. Є значні оселища берези низької. Тобто Червона книга України в нас представлена багатьма видами. Дуже багато видів на верхових болотах потрібно сьогодні оберігати… Також закликаю всіх туристів, відпочивальників не годувати лебедів влітку: нехай вони будуть дикими. Природа має бути природою, і ми повинні її зберегти для наступних поколінь», – зауважив науковець Василь Матейчик.
Як він пригадав, 2019 рік був критичний для Шацького поозерʼя з огляду на рівень води у водоймах. Понад 80% живлення Шацьких озер відбувається за рахунок атмосферних опадів, решта – за рахунок напірного живлення і поверхневих стоків.
«Були прийняті заходи, зокрема, з недопущення витоку вод з озер. Ця проблема залишається актуальною. Ми постійно проводимо моніторинг на напірних і ґрунтових водах навіть у зв'язку з тим, що (ми всі про це знаємо) є проблема Хотиславського кар’єру, який теж впливає на рівень води у Світязю, оскільки ми не можемо знати, як поведуть себе підземні води, де цей крейдовий горизонт може бути перерваний, тобто чи озеро Світязь може взагалі втекти. Ми надіємося, що все-таки ситуація буде покращуватися в силу того, що регулярно тримаємо це питання на контролі. Щомісяця ми спостерігаємо за станом і чистотою напірних і ґрунтових вод, а також загалом за наводненістю території. На сьогодні рівень Світязю нормальний і відповідає сезону», – прокоментував Василь Матейчик.
Читати ще: Секретні озера, традиційна їжа і люкс-готель у лісі: відома тревел-блогерка провела тиждень на Волині. Відео
На сайті національного парку і на сторінках у соцмережах доступна вся необхідна мандрівникові інформація, зокрема про мережу рекреаційних пунктів, додала фахівчиня з міжнародних відносин, зв’язків із громадськістю та пресою Марина Орловська. Один із ключових напрямків діяльності нацпарку – теж екоосвіта.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це розповіли представники нацпарку: фахівчиня з міжнародних відносин, зв’язків із громадськістю та пресою Марина Орловська і заступник директора з наукової діяльності Василь Матейчик. Шацькому національному природному парку був присвячений ефір на ТРК «Аверс».
Минуло 40 років із моменту створення нацпарку. «Ми другі в Україні. Першим був Карпатський. Він створений у 1980 році, а наш парк – 28 грудня 1983 року. Офіційно ми почали функціонувати з 1квітня 1984 року. Якраз торік нам було 40 років. Ми починали з площі у 32 515 гектарів, а в 1999 році були розширені до 48 977 гектарів. Тобто ми збільшили свою територію суттєво. У 2002 році ми увійшли в біосферний резерват Шацький із тим, щоб у 2012 році увійти в міжнародний біосферний територіальний резерват Західного Полісся (Польща–Україна–Білорусь). У 1995 році в силу того, що через нашу територію проходить головний європейський шлях (Біломоро-Балтійсько-Середземноморський), ми увійшли до так званих рамсарських угідь, тобто територій, важливих для водно-болотних птахів. Також ми у 2016 році отримали офіційний статус території Смарагдової мережі. Тобто сьогодні ми існуємо і на національному рівні, і на міжнародному рівні як ключова природоохоронна територія. Ми позиціонуємося як озерно-лісовий парк болотного комплексу, тобто це поєднання і болотних угідь, і лісових екосистем, і навіть так званих дюнних комплексів, оскільки наші озера в основному – карстового і льодовикового походження», – інформував заступник директора нацпарку з наукової діяльності Василь Матейчик.
Усього на території нацпарку нараховується 23 озера площею понад 6000 гектарів. У флорі парку є близько 850 видів судинних рослин, з яких 43 види занесені до Червоної книги України. Також на території національного парку мешкають близько 57 видів ссавців, з яких 22 види занесені до Червоної книги, 241 вид птахів (44 види занесені до Червоної книги). Також до Червоної книги України занесено 13 видів комах і три види риби, із тих які трапляються на території парку. До слова, відомий на Шаччині вугор європейський також був занесений до Червоної книги України.
«Ми на 80% відповідаємо флорі Західного Полісся. Ця територія важлива з огляду на збереження біологічного різноманіття і як кліматоутворювальний фактор», – наголосив Василь Матейчик.
За його словами, основними цінностями парку (нарівні з озерами) є болота, і протягом останніх років у зв’язку з підвищенням середньої температури повітря фіксуються певні зміни і серед видів рослин, і серед видів тварин, птахів парку. Наприклад, на сьогодні в парку фіксують такі адвентивні види рослин, як золотарник канадський, борщівник Сосновського, амброзія полинолиста. Також у парку фіксують появу мартина жовтоногого, дятла сирійського, баклана великого.
«Тобто можна говорити навіть про глобальний перерозподіл видів. Ми знаходимо навіть нові види флори, зокрема два роки тому була знайдена пухівочка альпійська. Це вид, який раніше в нас не фіксувався. У нас унікальне місце, де є меч-трава болотна. Є значні оселища берези низької. Тобто Червона книга України в нас представлена багатьма видами. Дуже багато видів на верхових болотах потрібно сьогодні оберігати… Також закликаю всіх туристів, відпочивальників не годувати лебедів влітку: нехай вони будуть дикими. Природа має бути природою, і ми повинні її зберегти для наступних поколінь», – зауважив науковець Василь Матейчик.
Читати ще: Хто господарює на острові посеред Світязю. Фото
Як він пригадав, 2019 рік був критичний для Шацького поозерʼя з огляду на рівень води у водоймах. Понад 80% живлення Шацьких озер відбувається за рахунок атмосферних опадів, решта – за рахунок напірного живлення і поверхневих стоків.
«Були прийняті заходи, зокрема, з недопущення витоку вод з озер. Ця проблема залишається актуальною. Ми постійно проводимо моніторинг на напірних і ґрунтових водах навіть у зв'язку з тим, що (ми всі про це знаємо) є проблема Хотиславського кар’єру, який теж впливає на рівень води у Світязю, оскільки ми не можемо знати, як поведуть себе підземні води, де цей крейдовий горизонт може бути перерваний, тобто чи озеро Світязь може взагалі втекти. Ми надіємося, що все-таки ситуація буде покращуватися в силу того, що регулярно тримаємо це питання на контролі. Щомісяця ми спостерігаємо за станом і чистотою напірних і ґрунтових вод, а також загалом за наводненістю території. На сьогодні рівень Світязю нормальний і відповідає сезону», – прокоментував Василь Матейчик.
На сайті національного парку і на сторінках у соцмережах доступна вся необхідна мандрівникові інформація, зокрема про мережу рекреаційних пунктів, додала фахівчиня з міжнародних відносин, зв’язків із громадськістю та пресою Марина Орловська. Один із ключових напрямків діяльності нацпарку – теж екоосвіта.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
.gif)
У Луцьку на Ковельській зіткнулися авто та рейсовий автобус
Сьогодні 09:32
Сьогодні 09:32
Викладачка ВНУ продовжує боротьбу з хворобою та надіється на медевакуацію. Необхідна підтримка
Сьогодні 08:59
Сьогодні 08:59
У ЗМІ злили нахабні вимоги Москви у Саудівській Аравії
Сьогодні 08:43
Сьогодні 08:43
«Де народився, там і пригодився»: як і чим живе волинське село за 500 метрів від Білорусі
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
У Британії вперше у світі виявили пташиний грип у вівці
Сьогодні 07:43
Сьогодні 07:43
«Багато пісень – про те, що потрібно творити зміни», – воїн-рокер з Князівської бригади
Сьогодні 07:15
Сьогодні 07:15
За рік столовий буряк в Україні здорожчав на 51%
Сьогодні 06:44
Сьогодні 06:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.