«Залишалось або померти у підвалі, або під обстрілами»: у Луцьку розважали мам, які відчули на собі жахіття війни. Фото
У Луцьку відбувся благодійний концерт із фуршетом – «День для МАМИ» для вимушених переселенок.
Дійство відбулося у неділю, 8 травня, у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті».
Організатори дійства тішили гостей свята не лише якісною музикою та запальними танцями, а й смачними пригощаннями та подарунками. Окрім цього, всі охочі мали змогу сфотографуватися біля стилізованої фотозони.
Найменшеньких учасників заходу розважали іграми аніматори.
Як повідомила одна із організаторок заходу, голова ГО «Ініціатива Вільний Простір» Наталія Дятловська, головною метою та ідеєю івенту було зробити добру справу та відволікти від важких думок жінок, які постраждали внаслідок російської агресії.
Окрім того, вона зазначила, що постійно думає про жінок та дітей, яких примусово вивезли на непідконтрольні Україні території, і це розриває їй серце.
«Я дуже, надзвичайно люблю дітей. Ще до повномасштабного вторгнення мій бізнес був пов’язаний саме із дітками, а з 1 березня запрацював наш волонтерський садочок. У мене болить серце і розривається душа, коли спостерігаю, скільки страждань ця війна їм приносить», – каже жінка.
Заразом співорганізаторка дійства, волонтерка Тетяна Дончева розповіла, що ідея провести благодійний захід у неї виникла під час розмови з Наталкою Дятловською, з якою познайомилася через волонтерів і яка також опікується дітками біженців.
«Ми всі (організатори, – ВН) розуміли, як важливо підтримати цих мам і їх діток саме в цей День матері. Серед цих жінок є такі, які втратили на війні своїх чоловіків, хтось ще воює зараз і немає змоги банально купити квіти своїй дружині, мамі чи бабусі і привітати її з Днем матері. Буквально за лічені дні ми все організували дуже легко, бо всі залучені до проведення заходу люди виявилися надзвичайно чуйними і безкорисливими. Мені як мамі найбільше болить за зруйноване війною дитинство. Дітки потребують найбільшої підтримки в ці важкі часи. Моя волонтерська діяльність розпочалася з того, що в класній групі мого сина у вайбері попросили принести речі в гуртожиток для біженців з Харкова, які втекли від нещадного бомбардування градами. Люди тікали, кутаючи малих дітей у ковдри. Вони були зовсім без речей. Дехто навіть у домашніх капцях і без верхнього одягу. Ми з моїми дітьми і чоловіком зібрали одяг, іграшки, постільну білизну, купили продукти і завезли людям. Коли ми побачили їхні очі, сповнені розпачу від жаху, який вони пережили, то співчуття і бажання допомогти сповнили наші серця», – зізнається волонтерка.
На думку вимушеної переселенки з Бучі Вікторії Батури, це був чудовий, дуже емоційний та проникливий захід.
«Всі артисти дуже гарно виступили, за що велика подяка і їм, і організаторам, і всім, хто брав участь. Такі заходи дуже потрібні та важливі. Вони дарують нам увагу, позитивні емоції, надію на краще та спогади про мирне життя, яке ми втратили. Це допомагає хоча б трохи розвантажитись від нервової напруги останніх місяців, тому це дуже важливо і актуально», – зазначила біженка.
Своєю чергою, Вікторія побажала всім українським матерям миру, діждатися повернення додому та обійняти своїх дітей, які захищають країну від російських окупантів.
Читати ще: «Чорний мішок №310»: у Бучі опізнали та поховали «чоловіка на велосипеді», родичі якого втекли від звірств окупантів до Луцька
«Такі заходи допомагають нам відволіктися хоча б від важких думок, бо, на жаль, наші проблеми нікуди не зникли, а також підняти настрій та отримати позитивні емоції. Ми просиділи з маленькою дитиною два тижні в підвалі без світла і при вуличній температурі повітря -10. А потім нам довелося виїхати, бо залишалось або померти у тому ж підвалі, або під обстрілами. Ми поїхали, а батьки лишилися у Сєвєродонецьку ще місяць, а згодом вони теж виїхали. Втікали, щоразу зупиняючись у новому місці. Чесно кажучи, не знали й куди. Просто подалі від того жаху, що відбувався у нас вдома. Зупинилися в Луцьку і чекаємо можливості повернутися додому, хоча навіть не знаємо, що зараз з нашим будинком», – додала переселенка із Сєвєродонецька Луганської області Людмила.
Українським мамам вона побажала миру. Каже, що раніше не усвідомлювала, наскільки це важливо.
Зазначимо, що вхід на захід був вільним.
Вікторія СЕМЕНЮК
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Дійство відбулося у неділю, 8 травня, у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, що на території культурно-розважального центру «Адреналін Сіті».
Організатори дійства тішили гостей свята не лише якісною музикою та запальними танцями, а й смачними пригощаннями та подарунками. Окрім цього, всі охочі мали змогу сфотографуватися біля стилізованої фотозони.
Окрім того, вона зазначила, що постійно думає про жінок та дітей, яких примусово вивезли на непідконтрольні Україні території, і це розриває їй серце.
«Ми всі (організатори, – ВН) розуміли, як важливо підтримати цих мам і їх діток саме в цей День матері. Серед цих жінок є такі, які втратили на війні своїх чоловіків, хтось ще воює зараз і немає змоги банально купити квіти своїй дружині, мамі чи бабусі і привітати її з Днем матері. Буквально за лічені дні ми все організували дуже легко, бо всі залучені до проведення заходу люди виявилися надзвичайно чуйними і безкорисливими. Мені як мамі найбільше болить за зруйноване війною дитинство. Дітки потребують найбільшої підтримки в ці важкі часи. Моя волонтерська діяльність розпочалася з того, що в класній групі мого сина у вайбері попросили принести речі в гуртожиток для біженців з Харкова, які втекли від нещадного бомбардування градами. Люди тікали, кутаючи малих дітей у ковдри. Вони були зовсім без речей. Дехто навіть у домашніх капцях і без верхнього одягу. Ми з моїми дітьми і чоловіком зібрали одяг, іграшки, постільну білизну, купили продукти і завезли людям. Коли ми побачили їхні очі, сповнені розпачу від жаху, який вони пережили, то співчуття і бажання допомогти сповнили наші серця», – зізнається волонтерка.
«Всі артисти дуже гарно виступили, за що велика подяка і їм, і організаторам, і всім, хто брав участь. Такі заходи дуже потрібні та важливі. Вони дарують нам увагу, позитивні емоції, надію на краще та спогади про мирне життя, яке ми втратили. Це допомагає хоча б трохи розвантажитись від нервової напруги останніх місяців, тому це дуже важливо і актуально», – зазначила біженка.
Своєю чергою, Вікторія побажала всім українським матерям миру, діждатися повернення додому та обійняти своїх дітей, які захищають країну від російських окупантів.
«Такі заходи допомагають нам відволіктися хоча б від важких думок, бо, на жаль, наші проблеми нікуди не зникли, а також підняти настрій та отримати позитивні емоції. Ми просиділи з маленькою дитиною два тижні в підвалі без світла і при вуличній температурі повітря -10. А потім нам довелося виїхати, бо залишалось або померти у тому ж підвалі, або під обстрілами. Ми поїхали, а батьки лишилися у Сєвєродонецьку ще місяць, а згодом вони теж виїхали. Втікали, щоразу зупиняючись у новому місці. Чесно кажучи, не знали й куди. Просто подалі від того жаху, що відбувався у нас вдома. Зупинилися в Луцьку і чекаємо можливості повернутися додому, хоча навіть не знаємо, що зараз з нашим будинком», – додала переселенка із Сєвєродонецька Луганської області Людмила.
Українським мамам вона побажала миру. Каже, що раніше не усвідомлювала, наскільки це важливо.
Вікторія СЕМЕНЮК
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У віці 112 років помер найстаріший чоловік у світі
Сьогодні 16:11
Сьогодні 16:11
Обірвалося життя військового з Волині Василя Залевського
Сьогодні 15:54
Сьогодні 15:54
На Ковельщині горіла господарська будівля, постраждав сторож
Сьогодні 15:20
Сьогодні 15:20
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.