«Війна – це на роки», – військовий із Волині, який підірвався на міні та втратив ногу
За плечима волинянина Віктора – бойовий досвід у 2015 році та боротьба за Україну в 2022-2023-му. Під час останнього завдання він втратив зір і частину ноги. Сам навпомацки наклав собі турнікет і під вогнем ворога чекав на евакуацію.
Про багатомісячну реабілітацію у спокійному Луцьку, про міць, про тактику ворога і про тривалість повномасштабної війни він розповів у сюжеті 12 каналу.
Віктор більш як пів року тому із важкими травмами потрапив на лікарняне ліжко.
«За цими травмами я обмежено придатний», – говорить воїн.
У лютому 2023 року він із побратимами виїхали на чергове завдання – перевірити на міни дорогу та поле поблизу Кліщіївки.
«Я вибрав не ту стежечку і знайшов протипіхотну міну», – пригадує чоловік.
Від потужного вибуху він у моменті втратив зір і частину ноги.
«Практично не було зору з моменту взриву. Я нагнувся й мені відразу вибуховою хвилею – в обличчя», – каже Віктор.
Попри нестерпний біль, Віктор самотужки наклав собі турнікет і дочекався на підмогу. Евакуйовували його під нещадними обстрілами ворога.
«А потім вже почалося катання: Дніпро, Луцьк, Тернопіль, знову Луцьк».
У Дніпрі – ампутація ноги. Згодом встановлення протеза та заміна кришталика на одному оці. Батькам про важкість поранень Віктор наважився сказати лише через півтора місяця після трагедії.
Рухатися на протезі, зізнається Віктор, не так важко, як боляче. Поки рана не зажила, старається ходити небагато й опиратися на милицю. Днями на чоловіка чекає військово-лікарська комісія.
«Я не те, що не хочу, я просто не можу виконувати обов’язки повноцінно. А для чого ставати тягарем для людей? Щоб вони думали, чи раптом зі мною щось не станеться?.. Я не хочу такого», – зазначає Віктор.
Читати ще: «Хотіла бути корисною своїй країні», – військова медсестра з Волині
За словами військового, ми дуже недооцінюємо російських солдатів. Ворог воює професійно. Росіяни мають тактику й особливо добре риють окопи і бліндажі. Армія РФ, каже Віктор, перейняла тактику вагнерівців: росіяни створили безліч штурмових підрозділів і безперервно намагаються вибити з позицій Збройні сили України. До того ж, постійно працюють ворожі авіація, танки, міномети, гранатомети...
«Є підрозділи. Вони просто гонять наперед, поки в наших не закінчується БК, чи закінчуються просто люди. І вони так ходять: одна група вийшла, наші побачили їх, спрацювали. За ними зразу йде друга група. А за другою йде третя. І вони так накатами йдуть, йдуть і йдуть», – розповідає Віктор. Близько до людей на фронті чоловік намагався не прив’язуватися. Розумів, що в будь-який момент побратимів можна втратити.
«Я старався не зближатися з кимось. Бо розумів, що це все-таки війна, що одного моменту стануться втрати, як і сталося», – ледь стримує емоції чоловік.
Ця трагічна історія про знайомого Віктора, разом із яким він пішов на війну. Побратим рвався виконувати завдання саме «на нулі».
«І от вони вийшли і за три години рота закінчилася. Разом із ним. До сих пір я навіть не знаю, чи знайшли його, чи винесли. Скоріш за все, ні. Числиться безвісти зниклим», – каже Віктор.
Бути тут, у тиловому Луцьку, зізнається, йому незвично й неспокійно.
«Таке все якесь розслаблене. Всі думають, що ми вже майже-майже виграли. Коли ти говориш людям, що це на роки, то вони відповідають: «Ой ні, ой ні. Ми стільки не витримаємо». Кажу: як ви не витримаєте, куди ж ви дінетесь? Це надовго, досить надовго».
Читати ще: Дружина військового отримала пів мільйона гранту і відкрила крамничку на Волині
Тривалою у Віктора має бути реабілітація. Разом з іншими пораненими бійцями він їздив на іпотерапію та апітерапію. Свою травму, каже волинянин, він уже прийняв, тож нині ставить собі завдання навчитися вільно пересуватися на протезі.
Згідно з останніми даними експертів, під час великої війни одну або більше кінцівок втратили від 20 до 50 тисяч українців. Якщо в перші місяці вторгнення основними причинами ампутації були артилерія й ракети, то зараз частина найтяжчих втрат спричинена саме мінами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про багатомісячну реабілітацію у спокійному Луцьку, про міць, про тактику ворога і про тривалість повномасштабної війни він розповів у сюжеті 12 каналу.
Віктор більш як пів року тому із важкими травмами потрапив на лікарняне ліжко.
«За цими травмами я обмежено придатний», – говорить воїн.
У лютому 2023 року він із побратимами виїхали на чергове завдання – перевірити на міни дорогу та поле поблизу Кліщіївки.
«Я вибрав не ту стежечку і знайшов протипіхотну міну», – пригадує чоловік.
Від потужного вибуху він у моменті втратив зір і частину ноги.
«Практично не було зору з моменту взриву. Я нагнувся й мені відразу вибуховою хвилею – в обличчя», – каже Віктор.
Попри нестерпний біль, Віктор самотужки наклав собі турнікет і дочекався на підмогу. Евакуйовували його під нещадними обстрілами ворога.
«А потім вже почалося катання: Дніпро, Луцьк, Тернопіль, знову Луцьк».
У Дніпрі – ампутація ноги. Згодом встановлення протеза та заміна кришталика на одному оці. Батькам про важкість поранень Віктор наважився сказати лише через півтора місяця після трагедії.
Рухатися на протезі, зізнається Віктор, не так важко, як боляче. Поки рана не зажила, старається ходити небагато й опиратися на милицю. Днями на чоловіка чекає військово-лікарська комісія.
«Я не те, що не хочу, я просто не можу виконувати обов’язки повноцінно. А для чого ставати тягарем для людей? Щоб вони думали, чи раптом зі мною щось не станеться?.. Я не хочу такого», – зазначає Віктор.
Читати ще: «Хотіла бути корисною своїй країні», – військова медсестра з Волині
За словами військового, ми дуже недооцінюємо російських солдатів. Ворог воює професійно. Росіяни мають тактику й особливо добре риють окопи і бліндажі. Армія РФ, каже Віктор, перейняла тактику вагнерівців: росіяни створили безліч штурмових підрозділів і безперервно намагаються вибити з позицій Збройні сили України. До того ж, постійно працюють ворожі авіація, танки, міномети, гранатомети...
«Є підрозділи. Вони просто гонять наперед, поки в наших не закінчується БК, чи закінчуються просто люди. І вони так ходять: одна група вийшла, наші побачили їх, спрацювали. За ними зразу йде друга група. А за другою йде третя. І вони так накатами йдуть, йдуть і йдуть», – розповідає Віктор.
«Я старався не зближатися з кимось. Бо розумів, що це все-таки війна, що одного моменту стануться втрати, як і сталося», – ледь стримує емоції чоловік.
Ця трагічна історія про знайомого Віктора, разом із яким він пішов на війну. Побратим рвався виконувати завдання саме «на нулі».
«І от вони вийшли і за три години рота закінчилася. Разом із ним. До сих пір я навіть не знаю, чи знайшли його, чи винесли. Скоріш за все, ні. Числиться безвісти зниклим», – каже Віктор.
Бути тут, у тиловому Луцьку, зізнається, йому незвично й неспокійно.
«Таке все якесь розслаблене. Всі думають, що ми вже майже-майже виграли. Коли ти говориш людям, що це на роки, то вони відповідають: «Ой ні, ой ні. Ми стільки не витримаємо». Кажу: як ви не витримаєте, куди ж ви дінетесь? Це надовго, досить надовго».
Читати ще: Дружина військового отримала пів мільйона гранту і відкрила крамничку на Волині
Тривалою у Віктора має бути реабілітація. Разом з іншими пораненими бійцями він їздив на іпотерапію та апітерапію. Свою травму, каже волинянин, він уже прийняв, тож нині ставить собі завдання навчитися вільно пересуватися на протезі.
Згідно з останніми даними експертів, під час великої війни одну або більше кінцівок втратили від 20 до 50 тисяч українців. Якщо в перші місяці вторгнення основними причинами ампутації були артилерія й ракети, то зараз частина найтяжчих втрат спричинена саме мінами.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У ДТП в Луцьку на Карпенка-Карого травмувався чоловік
Сьогодні 09:34
Сьогодні 09:34
За добу на фронті окупанти втратили 1690 солдатів, – Генштаб
Сьогодні 09:18
Сьогодні 09:18
Де на Волині зовсім немає доступу до мережі Інтернет
Сьогодні 08:28
Сьогодні 08:28
.jpg)
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.