Вісім років робить унікальну мазь і лікувальні чаї: як допомагає фронту фармацевт із Луцька

Пів тонни трав’яних чаїв, які позитивно діють на імунну систему, та понад 300 кілограмів натуральної ранозагоювальної мазі, помічної при порізах, подряпинах, опіках, укусах, ранах чи пересиханнях, отримали за вісім років війни в Україні наші захисники.

Унікальну авторську мазь і трав’яне різнобарв’я готує на передову з 2014 року фаховий фармацевт, викладачка Волинського медичного інституту Лариса Радько.

Рецептуру мазі вона розробила, спираючись на знання своєї прабабусі-травниці. Ефективність цього засобу багаторазово підтверджували самі військові. Мазь має антибактеріальну, знеболювальну та регенерувальну дію.

Чудово смакують воїнам різноманітні фіточаї Лариси Василівни, наприклад, протизастудні, вітамінні чи адаптогенні. Завдяки лікарським рослинам, які входять до їх складу, такі напої можуть слугувати навіть додатковими загальнозміцнювальними засобами в боротьбі з різними недугами.

Читати ще: «На війні нема вихідних»: як у Волинському медінституті комплектують аптечки, готують унікальні мазі й цілющі трав’яні чаї на передову

«Не відправляємо чай на фронт, допоки самі не спробуємо»

Чаї різноманітної фармакологічної дії Лариса Радько завжди виготовляла для своєї родини та на подарунок близьким. А з 2014 року, коли разом із продуктами та речами першої необхідності волонтери почали отримувати від небайдужих ще й засушені м’яту, ромашку, мелісу чи звіробій, виникла ідея фасувати чаї і для військових на передову. Спершу це були протизастудні, вітамінні, загальнозміцнювальні та адаптогенні напої. Згодом на прохання бійців почала робити і шлункові, і печінкові, і ниркові, і жовчогінні, і протигемороїдальні.

Один-два рази на місяць протягом усіх восьми років фіточаї передавала військовим на фронт через волонтерів та капеланів. Загалом на передову відправила понад пів тонни чаїв.

Сортувати, подрібнювати трави, комплектувати чаї, а також частково заготовляти сировину допомагають студенти Волинського медичного інституту. Багато хто з них відкрив трав’яні чаї і для себе.«Кожен вид сировини заготовляємо в той період, коли він має у складі найбільше активних речовин, тобто є найбільш корисним.

Бруньки заготовляємо ранньої весни, доки вони не розпустилися. Листя – від середини травня до кінця червня. Такі трави, як м’ята, меліса, шавлія, можна заготовляти протягом сезону кілька разів. Коріння, звичайно, варто заготовляти восени, коли зів’яне наземна частина рослини і всі активні речовини сконцентруються саме в корінцях. Трави збираємо під час цвітіння. Квіти – у фазі бутонізації. Плоди – тоді, коли достигнуть.

Зараз можна збирати ромашку, подорожник, м’яту, мелісу, шавлію, календулу, липу, а також листя малини, ожини, смородини, калини, вишні, яблуні, горіха, ліщини. Скоро будуть чорниці», – зазначає Лариса Радько.

Найкраще збирати трави, листя та ягоди там, де не чутно ні півня, ні гавкоту собаки. Категорично не можна заготовляти сировину біля доріг, поряд із забрудненими територіями чи промисловими підприємствами.

Зберігати трави можна протягом трьох-п’яти років.«Основа загальнозміцнювальних, вітамінних чаїв – листя плодових дерев і кущів, наприклад, малини, ожини, смородини, чорниці. Далі додаємо різні компоненти потрібної дії.

Трав’яні чаї набагато корисніші за звичайні. Їх можна пити протягом дня – і гарячими, і холодними. Вони не містять кофеїну.

Найкраще – заливати суміш окропом (одна столова ложка різнобарв’я на 200 мілілітрів окропу). Щоб настоятися, напою потрібно 30 хвилин. Чай можна відразу запарювати в термосі. Грубі плоди чи коріння можна прокип’ятити близько п’яти хвилин, щоби вони розм’якшилися і натягнулися…

Ми не відправляємо чай на фронт, допоки самі його не спробуємо. Завжди заварюємо і смакуємо», – каже Лариса Радько.

Незважаючи на допомогу студентів, абсолютно всі чаї, відправлені на передову, пройшли через її руки. Усі трав’яні суміші Лариса Василівна компонує та змішує самостійно. Також досі виготовляє фіточаї для себе, родичів чи знайомих.

Читати ще: Студенти і викладачі Волинського медінституту виготовляють мазі, комплектують аптечки та плетуть сітки для бійців

Окрім чаїв, разом із студентами робила різні вітамінні смаколики для наших захисників, як-от перетерта калина з цукром чи подрібнені горішки з медом.

«Не знаю, хто придумав цю мазь, але вона унікальна»

Ідея виготовляти для військових ранозагоювальну мазь, своєю чергою, виникла після тяжких боїв за Дебальцеве. Тоді гостро відчувалася потреба саме в ранозагоювальних препаратах.

«Я пригадала, що споконвіків на Волині робили олійні витяжки з трав, які мають ранозагоювальні властивості: з подорожника, звіробою, календули тощо. Є різні рецептури.

Наприклад, беремо свіже листя подорожника, максимально подрібнюємо його, можна за допомогою блендера, і заливаємо рослинною олією (найкраще – оливковою, але, в принципі, підходить будь-яка рослинна олія). Я беру трилітрову банку, засипаю її десь на дві третини сировиною і заливаю олією. Потім залишаю на сонці на три тижні.

Загалом будь-яке настоювання – чи спиртове, чи олійне – має тривати три тижні.

Після цього відтискаю, додаю свинячий смалець і віск. Віск до олійного розчину почали додавати ще козаки, аби надати йому консистенції мазі», – розповідає Лариса Радько.Для загоювання дрібних ран, порізів чи подряпин олійні витяжки зі звіробою та календули робили навіть її батьки. Цією олією за потреби змащували й вим’я у корів: рани прекрасно гоїлися, а молоко залишалося нешкідливим.

Однак все одно Лариса Василівна не очікувала таких позитивних відгуків про свою авторську мазь від військових.

«Я виготовила першу партію, бо були великі потреби в ранозагоювальних препаратах, і не знала, які будуть відгуки…

Хлопці казали, що дуже сильно допомагає. Навіть волонтерка дзвонила, розповідала, що приїхала на полігон, а хлопці ходити не можуть, бо ноги стерті, спухлі. Вона їм роздала мазь, сказала помастити ноги на ніч. Вранці приходить, а їй руки цілують. Рани буквально за ніч затягнулися…

Приїжджав фельдшер, казав: «Не знаю, хто придумав цю мазь, але вона унікальна, вона нам так допомагає», – пригадує фармацевт.

На прохання бійців вона раніше також виготовляла знеболювальні, протизапальні та протиревматичні мазі. Нині зосередилася саме на ранозагоювальній. Ємність із цим препаратом вкладають теж в аптечки, які комплектують у Волинському медінституті.Читати ще: «Це була своєрідна революція», – в.о. ректора Волинського медінституту Тетяна Пастрик про досягнення вишу, престиж професії й вступну кампанію в умовах війни

«Спершу я комбінувала: люди приносили алое і я мала трішки витяжок. А зараз перейшла тільки на трав’яні витяжки зі звіробою, ромашки, подорожника, лопуха, кореню калгану, кульбаби. Ці рослини мають прекрасні ранозагоювальні властивості.

Усе фактично заготовляю власними силами. Дочка допомагає настоювати… Олією, баночками, воском, смальцем частково допомагають волонтери…

Скільки можу, стільки роблю. Потрібно робити, адже, на жаль, невідомо, коли закінчиться війна… Я й не переставала виготовляти мазі та чаї з 2014 року. Робитиму їх аж до перемоги», – підкреслює Лариса Радько.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---