Відомий волонтер із Херсона дядя Гриша приїхав на тиждень до Луцька
Наші мужні воїни десятий рік боронять Україну. Як їм можна допомогти, перебуваючи в тилу, знає відомий всій Україні волонтер дядя Гриша. Цей тиждень чоловік планує провести в Луцьку.
Відомий волонтер із Херсонщини Григорій Янченко приїхав до Луцька. Чоловік 10 років допомагає військовим, збирає донати на потреби ЗСУ, купує все необхідне та самостійно відвозить у найгарячіші точки України. Саме військові дали йому позивний дядя Гриша, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Лицар ордену «Народний Герой України» народився на Ченігівщині, вчився в Авдіївці на Донеччині, кохання зустрів у Львові, жив і працював у Херсоні. Про себе каже: «Мій дім – це Україна».
Скоро волонтеру виповниться 77 років. Він пересувається значну частину свого життя на візку, бо не має ніг і пальців на обох руках. Однакце не є перешкодою для його головної мети – перемоги України.
Читати ще: Ветеран-азовець Петро Скрипка, який йде піший марафон Україною, завітав до Луцька. Фото
«Питають: «Скільки ти будеш їздити? Тобі ж уже 68 років!» Я кажу: скільки ви будете тут стояти, стільки я буду їздити», – говорить дядя Гриша.
Чоловік наголошує: його особиста біда та обмежені можливості – ніщо порівняно з тим, що долають військові на фронті. Це і дає йому сил.
«За 10 років я уже звик. Зима, весна, літо, осінь, холод, спека – для мене це не має жодного значення. Чому? Тому що ти відразу, якщо на тебе находить апатія, порівнюєш себе з військовими, які теж у будь-яку погоду стоять в окопах, незважаючи на сніг, дощ, воду та інше», – наголошує дядя Гриша.
Читати ще: «Ці дивовижні люди на своїх плечах тримають тил». Як живе унікальний запорізький хостел для військових
Збирати кошти та все необхідне для ЗСУ волонтер почав із перших днів вторгнення російської агресії у 2014 році. Не зупинили його і повномасштабне вторгненя, і окупація Херсонщини. Прямо там збирав донати й пересилав кошти волонтерам на вільну територію. Крім того, підбадьорював херсонців патріотичними піснями, які вмикав на всю гучність, пересуваючись на візочку вулицями окупованого міста. Особливо підбадьорював херсонців Гімн України.
«Ці пісні надихали наших херсонців на патріотичний лад, на віру в те, що українська армія звільнить Херсон – говорить дядя Гриша.
За весь період, доки йде війна, волонтер зібрав кілька мільйонів гривень. Кошти витрачали на найнеобхідніше: теплі речі для військових, генератори, дрони та старлінки.
«До повномасштабної війни – 4,5 мільйона. Це за вісім років. Зараз я вже зібрав близько восьми мільйонів. Кожна поїздка потребує дуже багато вкладень, дуже багато грошей. Один дрон коштує 18-19 тисяч гривень. Ти ж не будеш везти один дрон. Везеш десять», – звертає увагу волонтер.Читати ще: Монатіка помітили на вулицях Луцька у кріслі колісному
Себе зараз дядя Гриша називає мандрівником. Із захопленням розповідає про міста нашої країни, історичні памʼятки, які йому вдалося побачити, в такому вже поважному віці.
«Було б щастя, та нещастя допомогло. Я набираюся історичних надбань, тобто як буваю в містах, себе збагачую історично», – говорить Григорій Янченко.
Дядя Гриша наголошує, що після перемги не зупиниться і буде допомагати військовим, які отримали важкі поранення. Також буде робити все для відбудови України. Бажає, щоб наша земля квітла і була туристичною меккою.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Відомий волонтер із Херсонщини Григорій Янченко приїхав до Луцька. Чоловік 10 років допомагає військовим, збирає донати на потреби ЗСУ, купує все необхідне та самостійно відвозить у найгарячіші точки України. Саме військові дали йому позивний дядя Гриша, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Лицар ордену «Народний Герой України» народився на Ченігівщині, вчився в Авдіївці на Донеччині, кохання зустрів у Львові, жив і працював у Херсоні. Про себе каже: «Мій дім – це Україна».
Скоро волонтеру виповниться 77 років. Він пересувається значну частину свого життя на візку, бо не має ніг і пальців на обох руках. Однакце не є перешкодою для його головної мети – перемоги України.
Читати ще: Ветеран-азовець Петро Скрипка, який йде піший марафон Україною, завітав до Луцька. Фото
«Питають: «Скільки ти будеш їздити? Тобі ж уже 68 років!» Я кажу: скільки ви будете тут стояти, стільки я буду їздити», – говорить дядя Гриша.
Чоловік наголошує: його особиста біда та обмежені можливості – ніщо порівняно з тим, що долають військові на фронті. Це і дає йому сил.
«За 10 років я уже звик. Зима, весна, літо, осінь, холод, спека – для мене це не має жодного значення. Чому? Тому що ти відразу, якщо на тебе находить апатія, порівнюєш себе з військовими, які теж у будь-яку погоду стоять в окопах, незважаючи на сніг, дощ, воду та інше», – наголошує дядя Гриша.
Читати ще: «Ці дивовижні люди на своїх плечах тримають тил». Як живе унікальний запорізький хостел для військових
Збирати кошти та все необхідне для ЗСУ волонтер почав із перших днів вторгнення російської агресії у 2014 році. Не зупинили його і повномасштабне вторгненя, і окупація Херсонщини. Прямо там збирав донати й пересилав кошти волонтерам на вільну територію. Крім того, підбадьорював херсонців патріотичними піснями, які вмикав на всю гучність, пересуваючись на візочку вулицями окупованого міста. Особливо підбадьорював херсонців Гімн України.
«Ці пісні надихали наших херсонців на патріотичний лад, на віру в те, що українська армія звільнить Херсон – говорить дядя Гриша.
За весь період, доки йде війна, волонтер зібрав кілька мільйонів гривень. Кошти витрачали на найнеобхідніше: теплі речі для військових, генератори, дрони та старлінки.
«До повномасштабної війни – 4,5 мільйона. Це за вісім років. Зараз я вже зібрав близько восьми мільйонів. Кожна поїздка потребує дуже багато вкладень, дуже багато грошей. Один дрон коштує 18-19 тисяч гривень. Ти ж не будеш везти один дрон. Везеш десять», – звертає увагу волонтер.Читати ще: Монатіка помітили на вулицях Луцька у кріслі колісному
Себе зараз дядя Гриша називає мандрівником. Із захопленням розповідає про міста нашої країни, історичні памʼятки, які йому вдалося побачити, в такому вже поважному віці.
«Було б щастя, та нещастя допомогло. Я набираюся історичних надбань, тобто як буваю в містах, себе збагачую історично», – говорить Григорій Янченко.
Дядя Гриша наголошує, що після перемги не зупиниться і буде допомагати військовим, які отримали важкі поранення. Також буде робити все для відбудови України. Бажає, щоб наша земля квітла і була туристичною меккою.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.