USD 41.15 41.48
  • USD 41.15 41.48
  • EUR 41.35 41.70
  • PLN 10.66 10.80

Усі дороги ведуть до Луцького замку: як може змінитися територія Центрального ринку. Фото

Сьогодні 14:49
Вільний прохід до Луцького замку з будь-яких напрямків, забудова, що не перевищує висоту костелу Святих Апостолів Петра і Павла й органічно вписується в багату історичну архітектуру, створення привабливого та багатофункціонального міського простору, де і лучани, і гості міста зможуть проводити свій вільний час, – таким може бути майбутній ринковий квартал у нашому місті.

Про це йшлося під час лекції про майбутню можливу реконструкцію Старого міста в Луцьку від італійського архітектора Франческо Фрези.

Презентація про розвиток історичної частини нашого міста в рамках Urban Talks 2.0 відбулася 3 жовтня у стінах Луцького національного технічного університету. На заході представили результати дослідження середмістя від італійської студії міжнародної архітектури і міського дизайну Piuarch.

Нагадаємо, Urban Talks – це міські лекції та дискусії, ініційовані misto.перезавантаження в межах першого урбаністичного дослідження Urban Vision Lutsk за підтримки платформи «Алгоритм дій», Urban Reform, ORG Permanent Modernity.
Читати ще: Прохід через дзвіницю, ринковий квартал і прибережний парк: як може змінитися Старе місто в Луцьку. Проєкт італійської студії

«Тема перенесення ринку «Центральний» і перетворення території, розташованої перед замком, надзвичайно актуальна. Може здатися, що про це ми почали говорити зовсім нещодавно. Але хочу сказати, що перша згадка від професійних архітекторів, які займалися містобудуванням, про необхідність перенесення ринку й облаштування там належного вигляду площі була опублікована в одній із волинських газет ще в 1976 році. Отож, це питання порушують уже тривалий час», – звернув увагу на початку зустрічі Луцький міський голова Ігор Поліщук.
За його словами, Луцьк, зокрема площа перед замком, має великий туристичний потенціал, «щоб привабити мандрівників, лучан, створити нові робочі місця, естетично перетворити наше місто й вивести його на новий рівень». Він зауважив, що, на жаль, нині в Старому місті немає достатньої кількості громадських закладів, аби вдихнути в нього нове життя, водночас туристичний напрямок є одним зі стратегічних для розвитку Луцька.

«Дуже часто до нас приїжджають гості з інших країн, з інших міст. І коли ми показуємо їм замок, вони, дивлячись на ринок, запитують, як він у такому вигляді може бути поруч з історичною перлиною, якою є Луцький замок. Тому я дуже радий, що інвестори залучили архітектурну студію Piuarch, яка тривалий час працювала над концепцією. Впевнений, що ми зможемо використати європейський досвід із ревіталізації територій, які мають важливе історико-архітектурне значення. Думаю, що будуть деякі дрібні доопрацювання, але щиро сподіваюся, що цю концепцію вдасться реалізувати і замість ринку, який насправді сьогодні є соромом нашого міста, ми отримаємо чудовий історичний квартал, який буде приваблювати лучан, туристів, не викликатиме негативних емоцій у гостей нашого міста, сприятиме створенню нових робочих місць і стане поштовхом до розвитку Луцька», – наголосив мер Ігор Поліщук.
Результатами дослідження центру Луцька, зокрема території навколо замку та прибережної зони Стиру, з присутніми поділився співзасновник студії архітектури і міського дизайну Франческо Фреза.

Він пригадав, що в січні 2022 року до студії, яка протягом останніх 15 років реалізовує свої проєкти і в Україні, звернулися з пропозицією розробити рішення щодо ринкової площі в Луцьку. Перед проєктуванням працівники студії розпочали досліджувати територію, вивчати історію локації та зрозуміли, що до питання потрібно підходити комплексно, тож зосередилися на відродженні та переосмисленні усього Старого міста.

Франческо Фреза поділився досвідом Італії. За його словами, в цій країні завжди велику увагу приділяють саме громадським просторам. Тому він упевнений, що архітектура – це не про будівлі, а про простір, створений між ними, де люди можуть зустрічатися, спілкуватися та проводити свій час.

«Ринок насправді є лише невеликою частинкою Старого міста в Луцьку, яке багате на унікальну історичну архітектуру, зелені зони. Наша пропозиція полягає в тому, щоб надати цій території нового образу, підвищити її туристичну привабливість, створити тут нові робочі місця», – сказав Франческо Фреза.
Читати ще: Родельбан на схилах замку, острів і луцька Бессарабка: як зміниться Старе місто. Проєкти

Умовно італійський архітектор запропонував розділити Старе місто на шість зон і внести зміни в кожну з них:

- вісь північ-південь: центральна брама, площа Старий ринок, сквер Свято-Покровської церкви, синагога та музей;

- вісь схід-захід: площа Лютеранської кірхи, мультифункціональний центр, прохід через дзвіницю та Замкова площа;

- район монастирів: хаб гостинності, сад Старого міста, монастир Бригідок, стежка стародавнього муру, Домініканський монастир;

- квартал освіти та спорту: кампус Університету імені Лесі Українки, парк спорту;

- ринковий квартал;

- прибережний парк.
У зоні, як-от вісь північ-південь, студія Piuarch пропонує оптимізувати автомобільний рух на перехресті вулиць Ковельська і Данила Галицького, облаштувати там нові тротуари, встановити вуличні меблі, створити якісний публічний простір на площі Ринок, відкрити для всіх охочих сквер Свято-Покровської церкви та облагородити його, створити культурний хаб єврейської історії в синагозі.

У районі вісь схід-захід можна реконструювати площу перед кірхою, відкрити культурний кластер з музеєм Лесі Українки, дзвіницею та костелом Святих Апостолів Петра і Павла, зробити прохід через дзвіницю, розчистити та облагородити занедбану територію, встановити вуличні меблі на Замковій площі, з’єднати її з ринковим кварталом.

Прибережний парк: Piuarch пропонує сполучити всі історичні та культурні об’єкти, розташовані на березі Стиру. Таким чином єдиний зелений шлях міг би пролягти від території навколо замку до вулиці Набережної. Там можна було би облаштувати центр прокату човнів, пункт спостереження за птахами, парк скульптур, ігровий майданчик для дітей та інше.


Відновити первинний ландшафт, реставрувати історичні об’єкти, надати доступ до мурів замку, відкрити для громадськості монастир Бригідок, відновити тамтешній сад, продовжити наявний шлях вздовж давнього муру, перепланувати сад Домініканського монастиря, пов’язати монастир із набережною річки італійські архітектори пропонують у районі монастирів.

А от у кварталі освіти та спорту, на їхню думку, доцільно було би збільшити територію навколо наявного корпусу факультету культури і мистецтв Університету імені Лесі Українки, реставрувати наявну споруду, збудувати там сучасні університетські об’єкти, сполучити територію з новим спортивним парком тощо.

І нарешті – ринковий квартал. На думку студії Piuarch, доцільно замість наявного ринку «Центральний» облаштувати багатофункціональний хаб і збудувати новий сучасний ринок, а також покращити сполучення між Замковою площею, Старим містом, центральним парком та іншими мікрорайонами. Крім того, тут можна створити доступну ландшафтну зону навколо замку Любарта.
До того ж архітектори пропонують перенести підстанцію, що неподалік замку, облаштувати зручний паркінг і з усіх сторін відкрити вигляд на замок.

«Максимальна дозволена висота – не вище костелу Святих Петра і Павла. Будівлі не повинні заважати основним перспективам пам’яток. Допускається і заохочується використання сучасного переосмислення традиційних елементів даху, як-от мансардні вікна і фронтони. Для відтворення жвавої та активної спільної території ми заохочуємо планування багатофункціональних об’єктів на перших поверхах будівель. Це має відтворити традиційний вуличний ландшафт, який заохочує відкритість та інклюзивність, розвиває місцеву економіку та соціальну взаємодію. Допускається і заохочується планування лоджій і портиків, щоб приховати діяльність на перших поверхах і збільшити крите сполучення в місті. Ми заохочуємо повторне відкриття громадських історичних проходів через квартали. Це має показати нашарування міста та покращити альтернативне пішохідне сполучення. Там, де це можливо, заохочується вирівнювання фасадів нових будівель на межі кварталів, щоб відтворити безперервність історичної забудови», – вказують архітектори студії Piuarch.
Довідка


Франческо Фреза – співзасновник італійської студії міжнародної архітектури та міського дизайну Piuarch. Закінчив архітектурний факультет Римського університету та переїхав до Берліна в 1986 році, де працював до 1991 року. Франческо працював у Нью-Йорку в архітектурному бюро Gwathmey Siegel Kaufman Architects. Із 1991 до 1996 року співпрацював з Gregotti Associati, де відповідав за проєкти та будівельні об’єкти в Німеччині. В 1996 році Франческо заснував Piuarch разом із Германом Фуенмайором, Джино Гарбелліні та Монікою Трікаріо. Також працював архітектурним критиком для журналів, як-от Casabella та Bauweit, викладав курси й лекції в університетах та інших міжнародних установах.

Piuarch – це архітектурна та міська планувальна студія, яка пропонує концепцію сучасної архітектури, що міцно коріниться в її оточенні, поважає ресурси планети сьогодні та в майбутньому. Понад 25 років Piuarch успішно реалізовує проєкти в Італії та за кордоном.

Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 4
Ася Показати IP Сьогодні 15:09
А війна що скінчилась. ? За той кошт закупіть дрони , вони більш потрібні ,а як закінчиться війна , тоді будуйте собі хоть , ринок хоть притон.
Янеробот Показати IP Сьогодні 16:16
добрались? базарників розігнали трохи?
я Показати IP Сьогодні 16:22
бетонні короб ки та скло...
Кенг Показати IP Сьогодні 16:22
Розберіть той ринок Гадюшник

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus