У Луцьку готують багатотомне видання творів Олени Пчілки

На цьогорічний червень випадає знаковий ювілей Олени Пчілки – 175 років від дня народження. Ольга Петрівна Драгоманова-Косач найбезпосередніше пов’язана з нашим краєм. У Луцьку, в Колодяжному вона довгий час жила й працювала. Тут з’являлися задуми її художніх творів, поставали й набирали розвитку видавничі, наукові, фольклорні, етнографічні проєкти тощо. Саме завдяки зусиллям Пчілки Колодяжне й стало «волинськими Атенами» – справжнісіньким культурно-інтелектуальним центром тогочасного українського життя.

Тому волинянам, а передовсім Волинському національному університету, й належать особлива честь та обов’язок ушанувати пам’ять великої краянки. Найкращим знаком удячності й шани великій жінці стане підготовка та видання багатотомового зібрання її творів. Саме за цю роботу взялися науковці-філологи Університету.

Про це – розмова з професорами Юрієм Громиком і Сергієм Романовим, пишуть в Університеті.

– Юрію Васильовичу та Сергію Миколайовичу, передусім, щиро вдячний вам за те, що погодилися на цю розмову. Тема багатотомника творів Олени Пчілки вартує того, аби присвятити їй це інтерв’ю. За видання взялися тому, що вже є належний досвід?

Сергій Романов: «Так, Волинський національний університет має неоціненний досвід виконання проєктів такого масштабу. 2021 року, до 150-ліття патронеси нашого закладу, ми підготували і видали Повне академічне зібрання творів Лесі Українки в 14 томах. Основу наукового колективу тоді склали викладачі-філологи саме нашого Університету. Окрім того, наші фонди, бібліотека, архів мають чимало потрібного для цієї роботи матеріалу. Організаційний, джерельний, інформаційний центр для такої праці – наш Науково-дослідний інститут Лесі Українки».

– Очевидно, що ви маєте чітке розуміння того, що такі задуми можна реалізувати лише з професійною командою однодумців. Кого з науковців залучено до виконання такого масштабного проєкту?

Юрій Громик: «У проєкті підготовки багатотомового Зібрання творів Олени Пчілки беруть участь, по суті, тільки науковці Волинського національного університету імені Лесі Українки (це майже півтора десятка людей); лише двох колег залучено з інших установ. Пов’язано це, з-поміж іншого, з тим, що державного фінансування на цю працю немає; Університет розраховує тільки на свої ресурси (хіба що сподіваємося на підтримку меценатів)».

– До речі, спадщину Олени Пчілки раніше видавали в яких обсягах? Чи можете оцінити якість попередніх видань?

Сергій Романов: «У нинішньому національному просторі Олена Пчілка присутня лише кількома окремими виданнями переважно художніх творів. Прикро, що найпрезентативніші з цих видань належать до радянської доби. Частина текстів авторки виходила друком за її життя (періодика та кілька окремих видань часів царської Росії й Австро-Угорщини, нечисленні українські видання 1917–1921 рр.). Ці книги зазнавали цензурних, редакторських втручань, а тому зовсім не можна вважати, що вони відображають волю авторки. Окрім того, вони виходили тільки один раз, а сьогодні майже не доступні читачам. Багато текстів Олени Пчілки взагалі ніколи не було надруковано. На щастя, в українських і зарубіжних архівах зберігся великий рукописний масив текстів письменниці. Його опрацювання – це і є основа нашого проєкту».

– Тепер трішки хочу поговорити і про структуру майбутнього зібрання творів Олени Пчілки. За яким принципом буде сформовано томи?

Юрій Громик: «На жаль, ми нині ще не можемо зібрати, а отже, й видати все, що написала Олена Пчілка (її спадщина дуже велика!). Хоч це, безперечно, потрібно буде колись зробити. Наш проєкт, за яким заплановано 11 томів, передбачає оприлюднення більшості її праць у царині художньої творчості (поезія, проза, драматургія, твори для дітей). Буде також представлено публіцистичні, літературно-критичні, театрознавчі студії, мемуаристику, переклади й переспіви, фольклорні й етнографічні розвідки тощо. Окремими томами буде подано листування. Кожен том супроводжуємо належним довідковим апаратом, ілюстративним матеріалом. Прагнемо, щоб Зібрання творів Олени Пчілки відповідало тому високому рівню, який було задано 14-томником Лесі Українки. Університет у цій галузі вже має авторитет, яким не можемо злегковажити».

– Які принципи підготовки багатотомового зібрання творів Олени Пчілки?

Сергій Романов: «Проєкт передбачає підготовку та видання творів Олени Пчілки в авторських варіантах, вільних від редакторських втручань і цензурної сваволі, а це означає потребу серйозної науково-дослідної роботи. Треба не просто оприлюднити кожен твір, переклад, наукову працю чи лист письменниці, а й підготувати коментарі, примітки. До видання мають увійти всі віднайдені тексти Олени Пчілки (рукописні, першодруки та передруки). Плануємо подати й незавершені твори, фрагменти, задуми, начерки, нотатки тощо. Визначальний для роботи – авторський рукопис; за відсутності авторського рукопису або його нечитабельності пріоритет надаємо першодрукові, а в окремих випадках – авторитетним перевиданням. Будемо прагнути максимально зберегти авторську мову, а також авторські особливості графічної подачі тексту (імена персонажів, ремарки, графіку строф і рядків, ноти). Кожен жанровий блок (фактично кожен том) відкриватиме передмова, яка пояснюватиме специфіку творчості авторки в заявленому жанрі».

– У чому новина й ексклюзивність цього проєкту? Впевнений, що без наявності цих аспектів ваша команда не розпочинала б підготовку багатотомового видання.

Юрій Громик: «Ми усвідомлюємо: для багатьох наших сучасників і без цього проєкту не секрет, що Олена Пчілка – важлива постать у вітчизняній культурі. Дехто навіть чув, що вона – перша жінка-академік в Україні. Та в силу радянських заборон, інертності перших десятиріч Незалежності українці не мають повноцінного уявлення про видатну співвітчизницю. Тож на всіх нас чекає великий оригінальний і майже незнаний інтелектуально-творчий доробок. А це, вдумаймося лишень, – результат майже шістьох десятиліть подвижницької праці! Нам доведеться направду переоцінити (власне, уперше реально оцінити) масштаб постаті Олени Пчілки, її вагу та роль у культурних і державотворчих процесах, починаючи з останньої третини ХІХ століття й аж до кінця 1920-х рр. Нарешті ми отримаємо можливість уповні осягнути її майстерність і глибину як оригінального лірика, прозаїка, драматурга, публіциста, мемуариста, літературного критика, театрознавця, перекладача, етнографа, фольклориста, редактора. І це ще далеко не все!»

– А чи зруйнує багатотомове видання Олени Пчілки стереотипи, міфи про цю унікальну жінку? Їх таки багато…

Сергій Романов: «Саме так! Оприлюднені нами твори суттєво поставлять під сумнів, ба більше, дощенту зруйнують ту плутаницю міфів, якими постать Олени Пчілки обкручено ще від початків її входження в культуру. Зокрема про суто жіночий (жіночний) характер її письма, а отже, вторинність її творчості стосовно великих сучасників (переважно чоловіків) і навіть наступників – власної доньки, приміром. Про те, що коли Пчілка й письменниця, то хіба дитяча; що взагалі примітна тільки тим, що стала матір’ю Лесі Українки. Про те, що вона антисемітка, полонофобка, антиєвропейка й узагалі заскорузла народниця-консерваторка, ледь не ретроградка. А ще ж існують міфи про її авторитарність у родинному колі, викличність і заїдливість у громадському житті, диктат і сваволю в наукових, редакторсько-видавничих, літературних проєктах і т. д., і т. д. Упевнено можемо сказати: ми не знаємо Олени Пчілки. Справжньої Олени Пчілки не знаємо точно! Прийшов час усім нам із нею познайомитись. Велика Мати для своїх дітей, вона постане такою і для всіх українців».

Читати ще: Візитівка колекції – комірець Олени Пчілки: майстрині відшили сорочки та аксесуари видатних українців. Фото

– Пригадую публічні заяви, в яких ректор Анатолій Цьось і ви, шановні співрозмовники, анонсували підготовку багатотомового видання творів Олени Пчілки. Як давно ви з колегами розпочали роботу? Із якими складнощами довелося мати справу?

Юрій Громик: «Робота над проєктом триває вже майже два роки. На жаль, працюємо в умовах війни. Із цим пов’язана низка прикрих труднощів, наприклад, ускладнено доступ до українських бібліотек й архівів. Колеги з цих складів нам, звісно ж, сприяють, однак розуміємо й ми їхні умови праці (багато матеріалів просто переховано, тому до них важко доступитись). Із огляду на актуальність проєкту й добре ім’я нашого Університету нам ідуть назустріч. Більшість матеріалів ми вже маємо в цифрових копіях».

– Звісно, цікавлять і часові рамки та дедлайни. На якому етапі роботи колектив зараз? Коли можна очікувати на оприлюднення результату проєкту?

Сергій Романов: «Структурування матеріалу та укладання змісту кожного тому, підготовка текстів, коментарів, написання передмов і підбір ілюстрацій – це те, що вже розпочато, а в багатьох позиціях уже й закінчено. На черзі – редакторська та коректорська робота, макетування, верстання. А опісля – друк».

Юрій Громик: «На жаль, ми не розраховуємо на одночасне оприлюднення всіх томів. Робитиметься це, очевидно, поетапно. Перші томи, сподіваємось, з’являться вже в червні, до дня народження авторки. А на завершення року, десь до Різдва, плануємо зробити собі й усім співвітчизникам великий і гарний подарунок – усі томи зібрання творів Олени Пчілки».

Розмовляв Андрій МОШКУН

Фото Олександра ПІЛЮКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---