Візитівка колекції – комірець Олени Пчілки: майстрині відшили сорочки та аксесуари видатних українців. Фото
Українські майстрині відшили сорочки та оздоблені вишивкою аксесуари, які колись належали відомим українцям. Також вони підготували колекції одягу, розроблені на основі рукотворних комірців жінок із роду Драгоманових-Косачів і їхніх портретів.
Проєкт «Вишивка в одязі видатних українців» презентували в головному корпусі Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Його засновницею є майстриня Тетяна Зез, кураторкою – Марина Олійник, а музейною координаторкою – Оксана Константинівська.
Як розповіла директорка Музею Лесі Українки ВНУ Тетяна Данилюк-Терещук, центральний експонат заходу – комірець Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки), який зберігається у фондах музею.
«У наших фондах він з’явився 2010 року. Його передала нам Тамара Скрипка, а їй цей комірець, своєю чергою, передав директор нью-йоркського музею Ярослав Лешко з умовою, що цей комірець буде постійно в експозиції. Це особиста річ Олени Пчілки із приватної колекції Ізидори Косач-Борисової.
2015 року Тетяна Зез, коли вперше була в нас, побачила цей комірець і потім історія з комірцями розрослася до прекрасної колекції», – зазначила Тетяна Данилюк-Терещук.
«ЩО ТИ ЗРОБИВ, ЩОБ НАШІ ДІТИ БУЛИ УКРАЇНЦЯМИ І ЛЮБИЛИ УКРАЇНУ?»
У рамках проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» команда однодумців продовжила історію орнаментів в одязі відомих українців. Майстрині заснованого Тетяною Зез ZETA atelier відшили та вишили 30 сорочок і предметів одягу, оздоблених вишивкою. Оригінали цих речей зберігаються в колекціях музеїв України.
Волинська історія проєкту представлена саме комірцями, вишитими білим по білому. Такі комірці були неодмінними аксесуарами в гардеробах Олени Пчілки та її дочок.
«Олена Пчілка на засіданні галицької «Просвіти» виголосила доповідь, яку закінчила словами: «А що ти зробив, що кожен з нас зробив для того, щоб наші діти були українцями і любили Україну?» Думаю, кожен із нас має причетність до української ідеї, ми всі прагнемо щось зробити», – наголосила Тетяна Данилюк-Терещук.
Ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось зауважив, що нині кожен із нас на власному фронті робить усе можливе, щоб наша перемога настала якомога скоріше.
«Ми вчимо студентів, робимо гарні презентації, досліджуємо українську культуру, проводимо різноманітні патріотичні заходи, збираємо гуманітарну допомогу для фронту. Ці каплі утворюють струмок і наближають нашу спільну перемогу.
Усе, що стосується родини Драгоманових-Косачів, для нашого університету надзвичайно важливе, тому що ми носимо ім’я Лесі Українки. Те, що зробили наші філологи (йдеться про повне видання творів письменниці), – це подвиг, а зараз ми маємо можливість спостерігати за розвитком другого проєкту, надзвичайно цінного для нашого суспільства», – сказав Анатолій Цьось.
Він інформував, що нині філологи університету працюють над повним зібранням творів Олени Пчілки. Подібного видання текстів письменниці до цього часу немає в цілісному вигляді.
На презентацію також завітала народний депутат України Ірина Констанкевич. За її словами, Волинський національний університет протягом десятиліть гуртує однодумців, які популяризують увесь доробок і Лесі Українки, і родини Драгоманових-Косачів загалом.
«Зараз одне з пріоритетних завдань – зробити повне видання творів Олени Пчілки і по-новому представити українському суспільству все надбання, пов’язане з цією унікальною жінкою. Ми вважаємо, що національний пантеон без нового представлення імені і доробку Олени Пчілки був би неповним. Особливо це важливо зараз, коли з’являється нове покоління звитяжних людей, які відстоюють ідею України, українства», – впевнена Ірина Констанкевич.
«ЦЕ ВІЗУАЛІЗАЦІЯ НАШОЇ ІСТОРІЇ»
Цікавитися доробком Олени Пчілки засновниця ZETA atelier й ініціаторка проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» Тетяна Зез почала ще 2014 року, коли переїхала з Донецька в Київ.
Близько трьох років тому вона разом із однодумцями вирішила підіймати питання української еліти. Аби залучити якомога ширше коло людей, для популяризації цієї теми обрали саме вишивку. Багато речей видатних українців зберігаються у фондах музеїв країни.
«Навіть якщо пройтися тільки київськими музеями, то можна назбирати речі, вишиті українськими орнаментами… Коли ти це відшиваєш, фотографуєш, долучається більше людей. Це візуалізація нашої історії… Наші видатні українці колись ідентифікували себе, одягаючи вишиту сорочку, українські строї. Свого часу це був спротив, ідентифікація себе як нації. Наша еліта таким чином показувала, що вона є українською. Ми вирішили зробити таку візуалізацію і розпочали з дому Драгоманових-Косачів», – пригадала Тетяна Зез.
Реалізуючи цей проєкт, майстрині також підготували видання з науковими статтями фахівців і схемами кожної відшитої ними сорочки (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Старицького, Івана Франка, Дмитра Яворницького, Максима Рильського, Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Степана Бандери тощо) чи предмету одягу, оздобленого вишивкою, з родин Косачів, Скоропадських, Рильських та інших.
Майже половина сторінок видання присвячено саме родині Драгоманових-Косачів, тому що найбільша кількість вишитих речей, які зберігаються нині в музеях, належить саме цьому славетному роду.
«Кожна вишивальниця – і в Україні, і за кордоном – може не тільки прочитати історію волинського життя Драгоманових-Косачів, а й вишити собі, наприклад, комірець як в Олени Пчілки», – акцентувала Тетяна Зез.
До слова, копію комірця письменниці було подаровано акторці, яку затвердили на роль Олени Пчілки.
СУКНЯ З ПОРТРЕТОМ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ЇЇ ЦИТАТАМИ
Присутнім на заході презентували капсульну колекцію одягу на основі комірців із фондів київського Музею видатних діячів української культури, Музею Лесі Українки Волинського національного університету та Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в Колодяжному.
«Поки ми відшили чотири комірці з Колодяжного. Схеми цих комірців буде надруковано і кожен охочий зможе замовити цю сторінку або наше видання повністю, аби й собі відшити ці комірці», – сказала Тетяна Зез.
Окрім комірців, відвідувачі оцінили блузки «Олена Пчілка», створені у співавторстві Тетяною Зез та львівською ілюстраторкою Ксенією Лозинською.
«Ксенія вже відома тим, що робить шовкові хустинки із зображенням Лесі Українки. Ми вирішили піти трохи далі та поєднати вишивку з малюнком – зробити сорочки-друкованки. Наша перша спроба – кілька блузок, які ми умовно назвали блузками «Олени Пчілки». Ми поєднали комірець Олени Пчілки, який став візитівкою нашого проєкту, і малюнок Ксенії Лозинської, який розташували на спині», – розказала Тетяна Зез.
Додала: співпрацювати зі львівською ілюстраторкою почала після того, як побачила її зображення на сукні Оксани Бобошко-Вандерховен.
Остання у 2020 році виборола титул Grandma International на міжнародному конкурсі краси 50+ Grandma Universe у сукні з портретом Лесі Українки та її цитатами. Ілюстрації до цієї сукні розробила саме Ксенія Лозинська.
«Я розуміла, що це шоу, але як мистецтвознавець і як галичанка знала, що в мене є своєрідна місія. Я їхала не на шоу, а щоб гідно представити Україну. Я запропонувала Ксенії створити щось таке, щоб сама сукня була ніби Україною, – зауважила Оксана Бобошко-Вандерховен. – Далі ця ілюстрація почала з’являтися на хустинах. Також ми створили для себе три сукні».
Далі проєкт «Вишивка в одязі видатних українців» буде представлено також у Літературно-меморіальному музеї-садибі Лесі Українки в Колодяжному.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Проєкт «Вишивка в одязі видатних українців» презентували в головному корпусі Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Його засновницею є майстриня Тетяна Зез, кураторкою – Марина Олійник, а музейною координаторкою – Оксана Константинівська.
Як розповіла директорка Музею Лесі Українки ВНУ Тетяна Данилюк-Терещук, центральний експонат заходу – комірець Ольги Петрівни Драгоманової-Косач (Олени Пчілки), який зберігається у фондах музею.
2015 року Тетяна Зез, коли вперше була в нас, побачила цей комірець і потім історія з комірцями розрослася до прекрасної колекції», – зазначила Тетяна Данилюк-Терещук.
У рамках проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» команда однодумців продовжила історію орнаментів в одязі відомих українців. Майстрині заснованого Тетяною Зез ZETA atelier відшили та вишили 30 сорочок і предметів одягу, оздоблених вишивкою. Оригінали цих речей зберігаються в колекціях музеїв України.
Волинська історія проєкту представлена саме комірцями, вишитими білим по білому. Такі комірці були неодмінними аксесуарами в гардеробах Олени Пчілки та її дочок.
«Олена Пчілка на засіданні галицької «Просвіти» виголосила доповідь, яку закінчила словами: «А що ти зробив, що кожен з нас зробив для того, щоб наші діти були українцями і любили Україну?» Думаю, кожен із нас має причетність до української ідеї, ми всі прагнемо щось зробити», – наголосила Тетяна Данилюк-Терещук.
«Ми вчимо студентів, робимо гарні презентації, досліджуємо українську культуру, проводимо різноманітні патріотичні заходи, збираємо гуманітарну допомогу для фронту. Ці каплі утворюють струмок і наближають нашу спільну перемогу.
Усе, що стосується родини Драгоманових-Косачів, для нашого університету надзвичайно важливе, тому що ми носимо ім’я Лесі Українки. Те, що зробили наші філологи (йдеться про повне видання творів письменниці), – це подвиг, а зараз ми маємо можливість спостерігати за розвитком другого проєкту, надзвичайно цінного для нашого суспільства», – сказав Анатолій Цьось.
На презентацію також завітала народний депутат України Ірина Констанкевич. За її словами, Волинський національний університет протягом десятиліть гуртує однодумців, які популяризують увесь доробок і Лесі Українки, і родини Драгоманових-Косачів загалом.
«Зараз одне з пріоритетних завдань – зробити повне видання творів Олени Пчілки і по-новому представити українському суспільству все надбання, пов’язане з цією унікальною жінкою. Ми вважаємо, що національний пантеон без нового представлення імені і доробку Олени Пчілки був би неповним. Особливо це важливо зараз, коли з’являється нове покоління звитяжних людей, які відстоюють ідею України, українства», – впевнена Ірина Констанкевич.
Цікавитися доробком Олени Пчілки засновниця ZETA atelier й ініціаторка проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» Тетяна Зез почала ще 2014 року, коли переїхала з Донецька в Київ.
Близько трьох років тому вона разом із однодумцями вирішила підіймати питання української еліти. Аби залучити якомога ширше коло людей, для популяризації цієї теми обрали саме вишивку. Багато речей видатних українців зберігаються у фондах музеїв країни.
«Навіть якщо пройтися тільки київськими музеями, то можна назбирати речі, вишиті українськими орнаментами… Коли ти це відшиваєш, фотографуєш, долучається більше людей. Це візуалізація нашої історії… Наші видатні українці колись ідентифікували себе, одягаючи вишиту сорочку, українські строї. Свого часу це був спротив, ідентифікація себе як нації. Наша еліта таким чином показувала, що вона є українською. Ми вирішили зробити таку візуалізацію і розпочали з дому Драгоманових-Косачів», – пригадала Тетяна Зез.
Майже половина сторінок видання присвячено саме родині Драгоманових-Косачів, тому що найбільша кількість вишитих речей, які зберігаються нині в музеях, належить саме цьому славетному роду.
До слова, копію комірця письменниці було подаровано акторці, яку затвердили на роль Олени Пчілки.
СУКНЯ З ПОРТРЕТОМ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ЇЇ ЦИТАТАМИ
Присутнім на заході презентували капсульну колекцію одягу на основі комірців із фондів київського Музею видатних діячів української культури, Музею Лесі Українки Волинського національного університету та Літературно-меморіального музею-садиби Лесі Українки в Колодяжному.
«Поки ми відшили чотири комірці з Колодяжного. Схеми цих комірців буде надруковано і кожен охочий зможе замовити цю сторінку або наше видання повністю, аби й собі відшити ці комірці», – сказала Тетяна Зез.
«Ксенія вже відома тим, що робить шовкові хустинки із зображенням Лесі Українки. Ми вирішили піти трохи далі та поєднати вишивку з малюнком – зробити сорочки-друкованки. Наша перша спроба – кілька блузок, які ми умовно назвали блузками «Олени Пчілки». Ми поєднали комірець Олени Пчілки, який став візитівкою нашого проєкту, і малюнок Ксенії Лозинської, який розташували на спині», – розказала Тетяна Зез.
Остання у 2020 році виборола титул Grandma International на міжнародному конкурсі краси 50+ Grandma Universe у сукні з портретом Лесі Українки та її цитатами. Ілюстрації до цієї сукні розробила саме Ксенія Лозинська.
«Я розуміла, що це шоу, але як мистецтвознавець і як галичанка знала, що в мене є своєрідна місія. Я їхала не на шоу, а щоб гідно представити Україну. Я запропонувала Ксенії створити щось таке, щоб сама сукня була ніби Україною, – зауважила Оксана Бобошко-Вандерховен. – Далі ця ілюстрація почала з’являтися на хустинах. Також ми створили для себе три сукні».
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Вантажівка перекинулась: у Луцьку на Рівненській – ДТП
Сьогодні 11:12
Сьогодні 11:12
Вогонь знищив покрівлю: у Ківерцях горів будинок
Сьогодні 10:38
Сьогодні 10:38
Jeep збив дівчину на переході: деталі ДТП поблизу Луцька
Сьогодні 10:22
Сьогодні 10:22
На Донеччині загинув військовий з Волині Олександр Дубік
Сьогодні 09:50
Сьогодні 09:50
На Волині затримали засудженого, який вчора втік з шахти
Сьогодні 09:34
Сьогодні 09:34
Червона доріжка, казкові персонажі та море любові й добра: у перинатальному центрі в Луцьку провели «Бал найменших дітей України»
Сьогодні 09:18
Сьогодні 09:18
У МЗС України спростували заяви про розробку ядерної зброї
Сьогодні 09:02
Сьогодні 09:02
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.