Травма свідка: як пережити трагічні події
Травма свідка – це емоційний стан, у якому людина не може пережити або «перетравити» якісь трагічні події.
Як мінімізувати вплив та що робити з відчуттями, які виникають внаслідок трагедій в Україні, розповів психолог Роман Зіненко у коментарі для УП. Життя.
Фахівець пояснює, що для виникнення травми свідка людині не обов'язково бути безпосереднім очевидцем. Тобто можна отримати психологічну травму під час перегляду новин, відео тощо.
«Також фото і відео з місця трагедії у Дніпрі, коли 14 січня російська ракета влучила в житловий будинок, може стати тригером для людини чи цілої сім’ї з Запоріжжя, Київщини або Донеччини, які переживали страшні події вже раніше», – пояснює психолог.
Утім травма свідка може виникнути і в людей, які не мали такого досвіду, але сприйняли новини і переживають їх, як реальний учасник.
Читати ще: «Втримати дах»: як під час війни допомогти собі та людям, які пережили насилля й бачили смерть. Поради луцької психологині
«Наслідки від шоку при цьому можуть виявитися такими ж руйнівними, ризикуючи перетворитися на посттравматичний стресовий розлад з депресіями, панічними атаками, нічними жахіттями і навіть суїцидальними думками», – доповнює психологиня Алла Антонова.
Як зрозуміти, що у вас травма свідка
Фахівець зазначає, що у цьому психологічному стані спершу виникають емоції. Це можуть бути переживання, сльози, відсутність концентрації, відчуття безсилля, злість, смуток, емоційні спалахи, тривога, відчуття провини.
Стрес також може проявитися реакціями у тілі: заціпеніння, нудота, тремор, головний біль, розлади харчової поведінки, нервові тіки, утруднене дихання.
Що робити з травмою свідка
Перш за все Роман Зіненко радить назвати свої відчуття і почуття. Тобто визначити, то злість, безпорадність чи спустошення.
Уникайте вживання алкоголю або куріння, щоб «втекти» від реальності.
Бажано поговорити з кимось, розділити цей стан і внутрішнє горе. Це можуть бути друзі, близькі або фахівці-психологи. Зараз є чимало безплатних консультацій та кризових служб, які готові допомогти.
«Інколи людині достатньо буде самій перебути в тому стані, попереживати, позлитися. А деколи треба виговоритися, назвати відчуття або знайти першопричину травми. У цьому випадку «вільні вуха» чи «кухонні» психологи не зможуть допомогти. Бо людині треба не лише поділитися, але й отримати підтримку та спосіб розв’язання проблеми», – роз'яснює фахівець.
Читати ще: «Всі ми – воїни. Головне – знайти свій фронт». Поради луцької психологині щодо подолання стресових станів
Тримати інформаційну гігієну: треба фільтрувати новини, дописи в соцмережах, не заглиблюватися у подробиці трагедії. Не потрібно розглядати в деталях фотографії чи відео з місця катастрофи.
«Якщо ви бачите людину, яка горює, недоречно казати фразу «я тебе розумію». Ви можете розуміти, що людині сумно чи боляче, але не те, що і як вона відчуває», – зазначає психолог.
Крім того, Роман Зізненко наголосив, що знання про надання психологічної допомоги так само важливі, як і знання медичної допомоги. В обох випадках головним правилом є «не нашкодь».
Читати ще: «Соромно бути в безпеці»: як упоратися з синдромом провини вцілілого. Поради психолога
З основних правил кризової допомоги можна використати наступні:
- якщо у вас є ресурс когось підтримати, можна дати людині води або взяти її за руку (попередньо треба запитати, чи можна торкнутися);
- запитати назви предметів або колір машин, щоб переключити увагу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Як мінімізувати вплив та що робити з відчуттями, які виникають внаслідок трагедій в Україні, розповів психолог Роман Зіненко у коментарі для УП. Життя.
Фахівець пояснює, що для виникнення травми свідка людині не обов'язково бути безпосереднім очевидцем. Тобто можна отримати психологічну травму під час перегляду новин, відео тощо.
«Також фото і відео з місця трагедії у Дніпрі, коли 14 січня російська ракета влучила в житловий будинок, може стати тригером для людини чи цілої сім’ї з Запоріжжя, Київщини або Донеччини, які переживали страшні події вже раніше», – пояснює психолог.
Утім травма свідка може виникнути і в людей, які не мали такого досвіду, але сприйняли новини і переживають їх, як реальний учасник.
Читати ще: «Втримати дах»: як під час війни допомогти собі та людям, які пережили насилля й бачили смерть. Поради луцької психологині
«Наслідки від шоку при цьому можуть виявитися такими ж руйнівними, ризикуючи перетворитися на посттравматичний стресовий розлад з депресіями, панічними атаками, нічними жахіттями і навіть суїцидальними думками», – доповнює психологиня Алла Антонова.
Як зрозуміти, що у вас травма свідка
Фахівець зазначає, що у цьому психологічному стані спершу виникають емоції. Це можуть бути переживання, сльози, відсутність концентрації, відчуття безсилля, злість, смуток, емоційні спалахи, тривога, відчуття провини.
Стрес також може проявитися реакціями у тілі: заціпеніння, нудота, тремор, головний біль, розлади харчової поведінки, нервові тіки, утруднене дихання.
Що робити з травмою свідка
Перш за все Роман Зіненко радить назвати свої відчуття і почуття. Тобто визначити, то злість, безпорадність чи спустошення.
Уникайте вживання алкоголю або куріння, щоб «втекти» від реальності.
Бажано поговорити з кимось, розділити цей стан і внутрішнє горе. Це можуть бути друзі, близькі або фахівці-психологи. Зараз є чимало безплатних консультацій та кризових служб, які готові допомогти.
«Інколи людині достатньо буде самій перебути в тому стані, попереживати, позлитися. А деколи треба виговоритися, назвати відчуття або знайти першопричину травми. У цьому випадку «вільні вуха» чи «кухонні» психологи не зможуть допомогти. Бо людині треба не лише поділитися, але й отримати підтримку та спосіб розв’язання проблеми», – роз'яснює фахівець.
Читати ще: «Всі ми – воїни. Головне – знайти свій фронт». Поради луцької психологині щодо подолання стресових станів
Тримати інформаційну гігієну: треба фільтрувати новини, дописи в соцмережах, не заглиблюватися у подробиці трагедії. Не потрібно розглядати в деталях фотографії чи відео з місця катастрофи.
«Якщо ви бачите людину, яка горює, недоречно казати фразу «я тебе розумію». Ви можете розуміти, що людині сумно чи боляче, але не те, що і як вона відчуває», – зазначає психолог.
Крім того, Роман Зізненко наголосив, що знання про надання психологічної допомоги так само важливі, як і знання медичної допомоги. В обох випадках головним правилом є «не нашкодь».
Читати ще: «Соромно бути в безпеці»: як упоратися з синдромом провини вцілілого. Поради психолога
З основних правил кризової допомоги можна використати наступні:
- якщо у вас є ресурс когось підтримати, можна дати людині води або взяти її за руку (попередньо треба запитати, чи можна торкнутися);
- запитати назви предметів або колір машин, щоб переключити увагу.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
У Луцьку чоловік ледь не задушив дружину, хотів побити поліцейських, а потім хуліганив у відділку
25 Грудня 2024 23:32
25 Грудня 2024 23:32
Маск спрогнозував, коли штучний інтелект перевершить людський
25 Грудня 2024 23:04
25 Грудня 2024 23:04
Бронювання від мобілізації: скільки підприємств на Волині втратили статус критично важливих
25 Грудня 2024 22:35
25 Грудня 2024 22:35
Кидалася продуктами в «АТБ», облаяла касира й охоронника: лучанку покарали за хуліганство
25 Грудня 2024 22:06
25 Грудня 2024 22:06
У Луцькому районі згорів будинок, де проживало троє дітей. Потрібна допомога
25 Грудня 2024 21:37
25 Грудня 2024 21:37
Пішли колядувати і зникли: на Волині поліцейські розшукали двох діток
25 Грудня 2024 21:08
25 Грудня 2024 21:08
Падіння літака в Казахстані: ЗМІ заявили про його обстріл
25 Грудня 2024 20:40
25 Грудня 2024 20:40
Графік вимкнення електроенергії на Волині 26 грудня
25 Грудня 2024 20:12
25 Грудня 2024 20:12
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.