Трагічна історія з життя, або «Хто винен?»: на виставі у Волинському драмтеатрі – аншлаг. Фоторепортаж

За підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» шанувальники театрального мистецтва отримали чудову нагоду безкоштовно переглянути виставу «Безталанна». Показ, що відбувся 18 квітня у Волинському облмуздрамтеатрі, зібрав повну залу.

Співпраця Волинського обласного драматичного театру з Фондом є надзвичайно плідною. Завдяки благодійній підтримці тисячі глядачів різного віку мають можливість насолоджуватися добре відомими та прем’єрними постановками.«Культура – надзвичайно важлива. Особливо вона важлива у важкі часи. Саме тому Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» вже давно започаткував проєкт «Фонд збирає друзів». У його рамках демонструються вистави різноманітних авторів і режисерів, переважно українських. Наша аудиторія – це насамперед люди, яким важко самим придбати квитки. Ми запрошуємо до перегляду вистав підопічних геріатричного пансіонату, представників різноманітних громадських організацій, волонтерів, соціально вразливі верстви населення.

Щиро сподіваємося, що кілька годин на місяць такого культурного дозвілля допомагають відволіктися, духовно збагатитися, поспілкуватися між собою, розділити біль чи смуток, поділитися радістю. Хочемо, аби такі зустрічі перетворили їх на справжніх друзів, давали можливість підтримувати один одного. І ми, звісно, будемо й надалі їх підтримувати та допомагати», – наголосила голова правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Катерина Шкльода.Цього разу на сцені показали виставу «Безталанна» – це класичний твір Івана Карпенка-Карого. Психологічна драма, написана у 1886 році, витримала безліч постановок і залишається однією з найпопулярніших серед вистав театрів України. Сюжет драми ґрунтується на непростих взаєминах Гната, Варки та Софії. Історія, яка розпочинається з сільських вечорниць та чутки про невірність Варки, переростає у трагедію, фіналом якої є вбивство.Недарма сам автор у першій редакції назвав п‘єсу «Хто винен?». Другий варіант – «Безталання». Адже назви п’єси чудово демонструють підхід Карпенка-Карого до розуміння світу навколо. Все відбувається так, як має бути, а щастя не має ніхто з героїв.

Читати ще: Поезія, що надихає на утвердження свободи: вистава про суд над Кобзарем зібрала в Луцьку аншлаг. Фоторепортаж

Складні характери персонажів у виконанні провідних акторів драмтеатру: Гната (Ігор Натанчук), Варки (Людмила Натанчук), Софії (Юлія Герел) зіштовхуються, утворюючи любовний трикутник. Запальний і енергійний Гнат кохає дружину Софію – ніжну, віддану, наївну. Проте відчуває пристрасть до Варки із рішучим та різким характером. Чоловік робить спроби забути своє перше кохання, спокійно жити у достатку, але йому це не вдається. Та й Варка сама нагадує про себе, провокуючи Гната і при цьому не відчуваючи втіхи від зради.Виставу, за режисури народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка Федора Стригуна, чудово доповнюють виразна сценографія та музичне оформлення із залученням значної кількості акторів і живої музики. Усе це переплітається в яскраве видовище, під час якого не лише із захопленням спостерігаєш за подіями на сцені, але й співпереживаєш героям, розділяєш з ними емоції, проектуєш певні епізоди вистави на власне життя.Розв’язка п’єси – трагічна. Історія кохання Гната, Варки та Софії, що побудована на зраді, вочевидь не може мати іншого фіналу. Хто ж винен, що так усе сталося? Однозначної відповіді на це запитання немає. Як писав Іван Карпенко-Карий: «Я взяв життя. А в житті не завжди драма розігрується за такими законами логіки, щоб не залишилося місця для запитання: «Хто винен?»

Олександр ДУРМАНЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---