Проблема глобальна: сусідні з Луцьком громади будуватимуть власні очисні?

На міські очисні споруди в селі Липляни потрапляють величезні обсяги неочищених стоків із Підгайцівської та Боратинської громад. Це створює непомірне навантаження на систему очищення. До того ж, такий підхід – порушення законодавчих норм про водовідведення та очищення стічних вод. Саме тому вкрай важливо облаштовувати системи очищення стічних вод у сусідніх із Луцьком громадах.

Про це йшлося на круглому столі щодо дотримання Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод». Захід відбувся 11 травня за участю представників суміжних із Луцьком Підгайцівської та Боратинської громад.

Заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк наголосила, що тема, яку винесли на обговорення, актуальна, адже попри повномасштабну війну, законодавчі акти в Україні ухвалюють, вони вступають у дію, тож громади, які розташовані в тилу, мають готуватися до впровадження нових вимог.

«Проблема каналізування та водовідведення глобальна. Ми готові обговорювати низку ідей, проєктів, консультуватися з представниками суміжних громад, тому що ми всі зацікавлені у розв'язанні цього питання. Це актуальна проблема, тому залагоджувати її потрібно спільно», – акцентувала заступниця міського голови.Закон України «Про водовідведення та очищення стічних вод» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи водовідведення. Його дія поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють водовідведення, на органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють регулювання, нагляд і контроль у сфері водовідведення, а також на споживачів.

Відповідно до законодавчих норм, починаючи з вересня, в суміжних із Луцькою громадах можуть виникнути проблеми з мешканцями та бізнесом, які залишаються не каналізованими, через неможливість вивезення нечистот.

Як розповів директор КП «Луцькводоканал» Віктор Гуменюк, зараз на міські очисні споруди в Липлянах надходить від 40 до 60 тисяч кубометрів стічних вод на добу. За проєктом реконструкції очисних споруд, показник надходження стічних вод має складати 70 тисяч кубометрів на добу.

Відзначимо, що в приєднаних до Луцька громадах (а саме у Княгининку та Рокинях) є власні каналізаційно-очисні споруди.«Ми маємо комплексну систему збору, перекачування, транспортування, очищення, утилізації стоків. Поряд із Луцькою ТГ розташовані суміжні громади, які приєднуються до наших мереж. Уся стічна вода потрапляє на очисні споруди. До цього часу питання було неврегульоване, і підприємство видавало технічні умови суб’єктам, які мають земельні ділянки на територіях суміжних громад, приєднувало їх до мереж.

Раніше ми вже зустрічалися з представниками Боратинської та Підгайцівської громад, говорили про такі проблеми, як відсутність належного рівня контролю інвентаризації мереж у громадах, відсутність в громад планів перспективного розвитку відповідно до генеральних планів.

У Луцьку було запроваджено мораторій на висотне будівництво, тому спостерігалася тенденція, коли все багатоквартирне будівництво перейшло в суміжні громади. Ми видавали технічні умови, приєднували до мереж. Таким чином фактично розпочався процес заміщення наших потужностей, які мають бути передбачені для міста, на суміжні громади. Це неправильно стосовно нашого засновника, яким є Луцька міська рада», – зазначив очільник водоканалу Віктор Гуменюк.Мережа транспортування стоків водоканалу, каналізаційно-насосні станції та очисні споруди потребують реконструкції.

Читати ще: «Міська каналізація – не яма, в яку можна вкинути все». Що виявляють у лабораторії луцьких очисних споруд

«На сьогодні ми не маємо планів (перспективного розвитку Боратинської та Підгайцівської громад, – ВН), їх не надано. Тому всі проєкти реконструкції, всі плани розвитку на п’ять-десять років, усі інвестиційні проєкти ведемо суто з розрахунку міста Луцька, – сказав Віктор Гуменюк. – Ідеться про інвестування близько мільярда гривень протягом шести-восьми років. Це гроші міської ради і запозичені кошти».

Напрямки розвитку і модернізація системи каналізації Луцька передбачають:

- нарощування пропускної спроможності системи водовідведення, забезпечення резерву продуктивності міської каналізації для нового житлового будівництва, каналізування садибної забудови;

- реконструкцію каналізаційних очисних споруд;

- удосконалення системи очищення стічних вод, підвищення ефективності головних стадій її очищення та знезараження;

- модернізацію системи перекладанням амортизованих колекторів і мережі з використанням сучасних матеріалів з антикорозійною та абразивною стійкістю, реконструкцією насосних станцій, дублюванням напірних колекторів, прокладанням самопливних колекторів;

- будівництво мереж, насосних станцій і напірних колекторів у районах нової забудови;

- забезпечення генплану повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією;

- розробку та запровадження системи моніторингу скидів виробничих стічних вод у міську каналізацію, передусім за показниками якості, для забезпечення нормального функціонування процесів біохімічного очищення та доочищення;

- модернізацію виробничої бази, удосконалення правових і економічних основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства.Директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк інформував, що ЗУ «Про водовідведення та очищення стічних вод» вступить у дію 7 серпня 2023 року.

Закон вимагає поступового розвитку таких стратегічних напрямів:

- обов’язкове запровадження систем централізованого водовідведення в населених пунктах із популяційним еквівалентом понад 2000 та збільшення ступеня охоплення населення послугами водовідведення;

- розробка та запровадження систем і засобів відведення та очищення стічних вод у населених пунктах із популяційним еквівалентом, меншим за 2000;

- вдосконалення процесів очищення стічних вод із застосуванням сучасних технологій глибокого видалення біогенних елементів на наявних очисних спорудах;

- запровадження технологій обробки та утилізації осаду на наявних очисних спорудах;

- забезпечення за можливості повторного використання очищених стічних вод та осадів;

- забезпечення контролю за будівництвом септиків і вигрібних ям;

- упорядкування вивезення і приймання стічних вод асенізаційним транспортом;

- забезпечення ефективного контролю за скиданням суб’єктами господарювання стічних вод із перевищенням гранично допустимих концентрацій токсичних речовин до централізованих систем водовідведення;

- запровадження на підприємствах попереднього очищення стічних вод на локальних очисних спорудах;

- організація очищення дощових вод, які відводять із забудованих територій при роздільній системі каналізування;

- забезпечення контролю для недопущення скидання домогосподарствами побутових стічних вод у дощову каналізацію.Читати ще: З каналізації – на очищення. Як працюють луцькі очисні споруди

Також закон передбачає, що при вступі його в дію кожна громада має ухвалити три нормативні документи:

- місцеві правила приймання поверхневих стічних вод до системи водовідведення поверхневих стічних вод населеного пункту;

- місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту;

- місцеві правила збирання, транспортування та очищення стічних вод у населеному пункті від об’єктів, які не приєднані до систем централізованого водовідведення.

Коли на рівні Луцької ТГ будуть затверджувати місцеві правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, «Луцькводоканал» може ініціювати процес неприєднання суб’єктів та об’єктів, розташованих за межами громади, адже підприємство не бачить доцільності в тому, аби брати стоки з неконтрольованих районів, де не організовано належної системи і не об’єднано мережі.«У середньому одна людина, яка живе в населеному пункті з централізованим водовідведенням, продукує два літри так званого сирого осаду на добу, із якого близько 350 грамів – сухий залишок. У нас встановлено сучасну систему зневоднення осаду стічних вод, яка миттєво осушує цей осад. Щодоби ми продукуємо 70-80 тонн зневодненого осаду. І в цьому законі чітко передбачили запровадження технологій обробки та утилізації осаду на наявних очисних спорудах, що ми вже впроваджуємо.

На межі Підгайцівської громади й Луцька маємо велику проблему з дощовою каналізацією (у районі проспекту Відродження). Сюди стікають каналізаційні води з Липин, і труби не можуть впоратися з такою кількістю дощових стоків», – звернув увагу директор «Луцькводоканалу» Віктор Гуменюк.

Найбільш гостре питання для суміжних громад, де рівень каналізування невисокий, – запровадження правил збирання, транспортування та очищення стічних вод у населеному пункті від об’єктів, які не приєднані до систем централізованого водовідведення. Вони мають включати:

- вимоги до транспортного засобу для збирання та перевезення стічних вод;

- затверджені графіки та маршрути для перевезення стічних вод;

- затверджені місця для приймання та очищення стічних вод;

- визначення механізму контролю за збиранням, транспортуванням і прийманням на очищення стічних вод від об’єктів, які не приєднані до систем централізованого водовідведення.«Що зараз має відбутися? Кожна громада має організувати систему викачування септиків (як, наприклад, зі збором сміття): найняти чи купити транспортний засіб, створити своє комунальне підприємство чи найняти юридичну особу за тендером, затвердити графік, визначити місце скиду… Це відповідальність громади. А закон забороняє скидати стоки з асенізаційного транспорту на поля фільтрації без попереднього очищення. Те, що приїжджає з септиків і вкидається в центральну систему каналізації, – це катастрофа для наших очисних споруд. За деякими показниками в нас є перевищення допустимих норм навіть у 8, 12, 18 разів – за рахунок великої концентрації азоту амонійного, який утворюється в результаті життєдіяльності людей», – сказав керівник водоканалу.

Директор ВКП «Грань» Боратинської сільської ради Сергій Ільюк прокоментував: перед громадою гостро постало питання поводження зі стоками.

«Ми це питання обов’язково будемо обговорювати в нашій Боратинській громаді, адже розуміємо, яке навантаження йде на Луцьку громаду. Наша громада розбудовується, тому, можливо, на нашій території потрібно буде робити очисні споруди», – зауважив він.Заступник голови Підгайцівської сільської ради Леонід Гроголь, своєю чергою, звернув увагу, що розділити системи водовідведення навряд чи вдасться, адже «в нас щільно переплетено життя людей, їхні робочі місця, маємо спільні дороги, спільні комунікації».

«Ми напрацьовуємо проєкти з залучення європейських коштів для системи водовідведення. Можливо, нам вдасться це об’єднати в єдине ціле задля досягнення кращого результату. На сьогодні потрібно все впорядковувати, тому що справді є мережі, які не перебувають на нашому балансі місцевих систем водовідведення. Далі – шукати шляхи побудови якісної системи», – наголосив заступник голови Підгайцівської сільської ради.Представники Боратинської та Підгайцівської громад висловили сподівання, що така зустріч у форматі круглого столу, присвячена питанню водовідведення та очищення стічних вод, не остання.

Ольга ШЕРШЕНЬ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---