Праправнучка Тараса Шевченка вчителювала в селі волинського поета-пісняра
У селі Сокіл колишнього Рожищенського району діють два музеї. В одному ділять простір двоє видатних мешканців села: праправнучка Тараса Шевченка за лінією брата Євгенія Голуб-Гончаревич і поет-пісняр Олександр Богачук.
Саме тут зберігаються речі родички видатного Кобзаря, серед яких – її приватна бібліотека. Поряд – друкарська машинка, на якій писав вірші Олександр Богачук, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Серед експонатів – гасова лампа Євгенії Голуб-Гончаревич, праправнучки Тараса Шевченка за гілкою його брата Йосипа. Вона потрапила у Сокіл після інституту в 1947 році за розподілом вчителькою у школу. Згодом була завучем і директором. Тут вийшла заміж, але нащадків по собі не лишила. Люди пам’ятають її як дуже мудру та інтелігентну жінку.
Засновниця музею Лідія Редчук пригадує, що в ті радянські часи, коли помер свекор Євгенії Голуб-Гончаревич, його дочка вирішила поховати батька за церковними обрядами. За це Євгенія поплатилася посадою директора.
«Коли він помер, ховала дочка, а Євгенію Леонтіївну попросили з роботи як директора, бо вона поховала за церковним обрядом свекра. І та сестра їздила скрізь, що вона хоронила, що це її батько, до чого тут Євгенія», – розповідає засновниця музею в селі Сокіл Лідія Редчук.
Після смерті Євгенії в 2008 році до музею потрапили її особисті речі: гасова лампа, конспекти, фотоальбоми та приватна бібліотека.Читати ще: «Луцьк як натхнення»: у художньому музеї – виставка, присвячена місту 1930-1960-х років. Фото
Поряд із бібліотекою праправнучки Тараса Шевченка розмістилася друкарська машинка поета-пісняра Олександра Богачука. Саме з-під цих клавіш з’явився не один геніальний вірш талановитого волинянина. Чимало поезій було покладено на музику і їм судилося стати піснями.
Поет був частим гостем у рідному селі. Його тут чекали і шанували. Мешканці й досі пишаються талановитим односельцем.
«Він дуже часто приїжджав у село. Зустрічався з друзями дитинства», – каже Лідія Редчук.
Поета не стало в 1994 році. Його поховали у Луцьку. А в рідному селі на його честь встановили пам’ятник.
Варто зауважити, що в музеї, яким опікується Лідія Редчук, зберігається лише частина експонатів, які стосуються Олександра Богачука. Натомість у сільській школі є ціла музейна кімната, де можна побачити значно більше речей, пов’язаних із життям і творчістю поета.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Саме тут зберігаються речі родички видатного Кобзаря, серед яких – її приватна бібліотека. Поряд – друкарська машинка, на якій писав вірші Олександр Богачук, ідеться в сюжеті ТРК «Аверс».
Серед експонатів – гасова лампа Євгенії Голуб-Гончаревич, праправнучки Тараса Шевченка за гілкою його брата Йосипа. Вона потрапила у Сокіл після інституту в 1947 році за розподілом вчителькою у школу. Згодом була завучем і директором. Тут вийшла заміж, але нащадків по собі не лишила. Люди пам’ятають її як дуже мудру та інтелігентну жінку.
Засновниця музею Лідія Редчук пригадує, що в ті радянські часи, коли помер свекор Євгенії Голуб-Гончаревич, його дочка вирішила поховати батька за церковними обрядами. За це Євгенія поплатилася посадою директора.
«Коли він помер, ховала дочка, а Євгенію Леонтіївну попросили з роботи як директора, бо вона поховала за церковним обрядом свекра. І та сестра їздила скрізь, що вона хоронила, що це її батько, до чого тут Євгенія», – розповідає засновниця музею в селі Сокіл Лідія Редчук.
Після смерті Євгенії в 2008 році до музею потрапили її особисті речі: гасова лампа, конспекти, фотоальбоми та приватна бібліотека.Читати ще: «Луцьк як натхнення»: у художньому музеї – виставка, присвячена місту 1930-1960-х років. Фото
Поряд із бібліотекою праправнучки Тараса Шевченка розмістилася друкарська машинка поета-пісняра Олександра Богачука. Саме з-під цих клавіш з’явився не один геніальний вірш талановитого волинянина. Чимало поезій було покладено на музику і їм судилося стати піснями.
Поет був частим гостем у рідному селі. Його тут чекали і шанували. Мешканці й досі пишаються талановитим односельцем.
«Він дуже часто приїжджав у село. Зустрічався з друзями дитинства», – каже Лідія Редчук.
Поета не стало в 1994 році. Його поховали у Луцьку. А в рідному селі на його честь встановили пам’ятник.
Варто зауважити, що в музеї, яким опікується Лідія Редчук, зберігається лише частина експонатів, які стосуються Олександра Богачука. Натомість у сільській школі є ціла музейна кімната, де можна побачити значно більше речей, пов’язаних із життям і творчістю поета.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Била і називала «скотинякою»: вихователька у спецзакладі на Львівщині знущалася над дитиною. Відео
Сьогодні 12:17
Сьогодні 12:17
Відомий шеф-кухар Клопотенко приїхав у село на Волині, щоб спробувати місцеву капусту
Сьогодні 12:01
Сьогодні 12:01
У Володимирі ВАЗ збив 61-річну жінку на переході
Сьогодні 11:45
Сьогодні 11:45
На Волині у лісі розшукали чоловіка, який зник 9 днів тому
Сьогодні 11:11
Сьогодні 11:11
Автівки розбиті: на Волині зіткнулися Toyota та Opel
Сьогодні 10:21
Сьогодні 10:21
У Ковелі зіткнулися автомобілі, травмувалося троє людей
Сьогодні 10:05
Сьогодні 10:05
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.