Оцифрування стародруків, оновлення виставок і ремонти: новий директор заповідника «Старий Луцьк» озвучив плани
Історик, археолог Віктор Баюк розпочав роботу напосаді директора адміністрації Державного історико-культурного заповідника в місті Луцьку. До цього він 12 років пропрацював у заповіднику на посаді заступника директора з наукової роботи.
Нагадаємо, в листопаді минулого року департамент культури, молоді та спорту Волинської ОВА оголосив конкурс на посаду директора Державного історико-культурного заповідника в Луцьку у зв’язку з завершенням контракту попереднього керівника – Павла Рудецького. Конкурс відбувся в січні 2025 року. У результаті було укладено п’ятирічний контракт із Віктором Баюком – на термін із 17 січня 2025 року до 16 січня 2030 року.
Як розповів Волинським Новинам директор заповідника Віктор Баюк, у своїй роботі він буде дотримуватися програми розвитку заповідника, яку представляв на засіданні конкурсної комісії. У планах – низка господарських заходів. Серед перших таких, які вже вдалося організувати, – обкошування валів Луцького замку, зокрема ліквідація самосіву.
«Із наукової роботи першочерговим бачу оцифрування матеріалів заповідника, насамперед оцифрування стародруків Музею книги. У нас є відповідна техніка, ми цю роботу проводили, а зараз її активізуємо. І головне завдання – це, звичайно, ремонт і реставрація Луцького замку. Це довготривала перспектива, яка пов’язана з відзначенням ювілею З'їзду монархів у 2029 році. Ще один напрямок – розроблення документації і проєкту щодо влаштування сучасного, доступного входу з дотриманням норм інклюзії до підземель кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла. Нині ці підземелля використовуються як укриття. Вхід, однак, залишився ще з радянського періоду, коли там було овочесховище. Тому зараз маємо бачення, щоб провести роботи з облаштування якісного, зручного й доступного входу», – зазначив директор Державного історико-культурного заповідника в місті Луцьку.
Читати ще: Створили цифрову реконструкцію Луцького замку XIV-XV століть
Комплекс робіт із ремонту, реставрації та пристосування Луцького замку може включати, наприклад, заміну дерев’яних конструкцій у замку, оновлення стаціонарних виставок у баштах, зокрема впровадження там елементів віртуальної реальності.
«Наприклад, у нас є Музей дзвонів, єдиний такий в Україні. При нинішніх можливостях його можна було би доповнити візуальними чи звуковими ефектами. Є теж ідеї щодо покращення роботи Лесиної вітальні, адже немає межі досконалості. У планах – додати звуковий супровід. В архівах є матеріали, як Леся Українка, наприклад, читає свої вірші, співає чи грає на фортепіано. От завдяки сучасним можливостям можна було би додати такі ефекти. Звісно, до всього потрібно підходити професійно, бо і замок, і інші об’єкти – єдині в своєму роді, унікальні. Тому в пріоритеті – зважена та фахова робота з можливого покращення і туристичного обслуговування, і обрису замку загалом», – наголосив Віктор Баюк.
Довідка
Віктор Баюк – історик, археолог, кандидат історичних наук, дослідник давньої та середньовічної історії Волині. Очільник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Голова Волинського регіонального підрозділу Спілки археологів України. Науковий співробітник Охоронної археологічної служби України. Керівник археологічного центру Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Проводив роботу з ексгумації та перепоховання жертв розстрілу в Луцькій тюрмі. Також у доробку – розкопки та відновлення втраченого фрагменту муру Окольного замку, дослідження відкритих підземель Башти Чорторийських і Колегіуму єзуїтів.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Нагадаємо, в листопаді минулого року департамент культури, молоді та спорту Волинської ОВА оголосив конкурс на посаду директора Державного історико-культурного заповідника в Луцьку у зв’язку з завершенням контракту попереднього керівника – Павла Рудецького. Конкурс відбувся в січні 2025 року. У результаті було укладено п’ятирічний контракт із Віктором Баюком – на термін із 17 січня 2025 року до 16 січня 2030 року.
Як розповів Волинським Новинам директор заповідника Віктор Баюк, у своїй роботі він буде дотримуватися програми розвитку заповідника, яку представляв на засіданні конкурсної комісії. У планах – низка господарських заходів. Серед перших таких, які вже вдалося організувати, – обкошування валів Луцького замку, зокрема ліквідація самосіву.
«Із наукової роботи першочерговим бачу оцифрування матеріалів заповідника, насамперед оцифрування стародруків Музею книги. У нас є відповідна техніка, ми цю роботу проводили, а зараз її активізуємо. І головне завдання – це, звичайно, ремонт і реставрація Луцького замку. Це довготривала перспектива, яка пов’язана з відзначенням ювілею З'їзду монархів у 2029 році. Ще один напрямок – розроблення документації і проєкту щодо влаштування сучасного, доступного входу з дотриманням норм інклюзії до підземель кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла. Нині ці підземелля використовуються як укриття. Вхід, однак, залишився ще з радянського періоду, коли там було овочесховище. Тому зараз маємо бачення, щоб провести роботи з облаштування якісного, зручного й доступного входу», – зазначив директор Державного історико-культурного заповідника в місті Луцьку.
Читати ще: Створили цифрову реконструкцію Луцького замку XIV-XV століть
Комплекс робіт із ремонту, реставрації та пристосування Луцького замку може включати, наприклад, заміну дерев’яних конструкцій у замку, оновлення стаціонарних виставок у баштах, зокрема впровадження там елементів віртуальної реальності.
«Наприклад, у нас є Музей дзвонів, єдиний такий в Україні. При нинішніх можливостях його можна було би доповнити візуальними чи звуковими ефектами. Є теж ідеї щодо покращення роботи Лесиної вітальні, адже немає межі досконалості. У планах – додати звуковий супровід. В архівах є матеріали, як Леся Українка, наприклад, читає свої вірші, співає чи грає на фортепіано. От завдяки сучасним можливостям можна було би додати такі ефекти. Звісно, до всього потрібно підходити професійно, бо і замок, і інші об’єкти – єдині в своєму роді, унікальні. Тому в пріоритеті – зважена та фахова робота з можливого покращення і туристичного обслуговування, і обрису замку загалом», – наголосив Віктор Баюк.
Довідка
Віктор Баюк – історик, археолог, кандидат історичних наук, дослідник давньої та середньовічної історії Волині. Очільник Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України. Голова Волинського регіонального підрозділу Спілки археологів України. Науковий співробітник Охоронної археологічної служби України. Керівник археологічного центру Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Проводив роботу з ексгумації та перепоховання жертв розстрілу в Луцькій тюрмі. Також у доробку – розкопки та відновлення втраченого фрагменту муру Окольного замку, дослідження відкритих підземель Башти Чорторийських і Колегіуму єзуїтів.
Ольга ШЕРШЕНЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Луцький міський голова зустрівся з Радою молодих вчених ЛНТУ
Сьогодні 22:22
Сьогодні 22:22
Єменські хусити звільнили екіпаж корабля Galaxy Leader, серед членів команди – українці
Сьогодні 22:01
Сьогодні 22:01
Розвиток економіки, робочі місця та наповнення місцевих бюджетів: які перспективи створення індустріальних парків на Волині
Сьогодні 21:44
Сьогодні 21:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.