«Луцьк, вулиця Перейменована». Зупинка – вулиця Конотопської битви

Вулиця Конотопської битви розташована у районі Володимирської. Виникла вона у Луцьку в 50-их роках, коли активно почала заселятися територія мікрорайону між омелянівськими ставками та вулицями Володимирською і Ковельською. Нині вулиця заселена невеликими приватними будинками. Із 1952-го року до 2022-го мала назву Попова.

Про історію назви вулиці та її перейменування в подкасті «Луцьк, вулиця Перейменована», який реалізовано за підтримки Українського культурного фонду, розповідає кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук.

Олександр Попов – російський фізик та електронік. На початку 1895 року він створив радіоприймач. Попов як громадянин наших північних сусідів підпадає під дерусифікацію. Відповідний закон Луцьк практично виконав.

Читати ще: «Луцьк, вулиця Перейменована»: історія вулиці імені сучасного Героя Сергія Климчука

«Під час роботи комісії, під час активної фази перейменування було важливо позбутися цього комуністичного російського спадку, який був відображений у нас в назвах вулиць. Часом це вдавалося зробити досить легко, часом важче. Проте, мені здається, що основні важливі рішення вже прийняті і ми тепер маємо жити та пристосовуватися до нових назв. Тобто, станом на зараз Луцьк фактично позбувся усіх комуністичних російських назв і може тепер сказати, що він є українським набагато більше, ніж був ще на початку, наприклад, повномасштабного вторгнення.

Тож тепер у Луцьку замість вулиці Попова маємо вулицю Конотопської битви. Ця подія є досить важливою для української історії та показує, що ми можемо перемагати потужних ворогів», – каже депутатка міської ради, членкиня комісії з впорядкування назв вулиць Луцької громади Алла Доманська.

Читати ще: «Луцьк, вулиця Перейменована»: з історії вулиці Єршова/Яремчука

Зрозуміти контекст та значення Конотопської битви допоможе історикиня Тетяна Яцечко-Блаженко.

«Ця битва відбулася між військами гетьмана Івана Виговського та Кримського ханату з одного боку проти московських військ з іншого. Вона відбулася під містом Конотопом сучасної Сумської області. Це був один із епізодів тогочасної московсько-української війни 1658-1659 років.

Гетьман Іван Виговський напередодні цієї війни у своїй зовнішній політиці обрав шлях євроінтеграції. У 1658 році він підписав Гадяцький договір, за яким Польща, Литва і Гетьманщина мали об’єднатися в одну державу. Проти цього рішуче виступило Московське царство, яке не хотіло випускати Україну із сфери своїх інтересів.

Незабаром російська армія вторглася на територію Лівобережної Гетьманщини. Тоді почалася московсько-українська війна. Передумовою до Конотопської битви була облога в квітні 1659 року московськими військами міста Конотопа. Ця облога відбувалася на чолі із Трубецьким, як його ще називали «мстиславський Різник». Так от, уже в червні 1659 року на допомогу місту прийшов Іван Виговський. Він прийшов разом зі своїм військом. І уже 7-9 липня за новим стилем у 1659 році відбулась переможна Конотопська битва.

Вдалося тоді зробити так, що полягло близько 30 000 осіб ворожого війська і до рук переможців-українців потрапило безліч трофеїв. Зокрема, великий прапор війська супротивників. Поразка примусила тоді Трубецького зняти облогу Конотопа і ганебно тікати до московщини. У битві під Конотопом війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату змогли відкрити собі шлях до Москви. І, в принципі, могли зробити наступ, проте антигетьманські повстання не дозволили тоді тому статися», – розповідає Тетяна Яцечко-Блаженко.

Дуже символічно зараз, у час великої війни, згадати про стратегічні успіхи Конотопської битви. Тоді – понад три з половиною століття тому – Україна відстояла своє право на власний національний шлях, знищила ідею так званого «багатосотлітнього прагнення українського народу об’єднатися з російськими братами». В Конотопській битві українці зруйнували російський міф про те, що «в історії росіяни ніколи не воювали з українцями». І найголовніше – засвідчила цивілізаційний вибір України – на Захід.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---