Господарів кинули в криницю: історія старої польської хати на Волині
Невеличке село Скірче Торчинської громади має польську сторінку в своїй історії, про що свідчать польський цвинтар і пам’ятний хрест на місці колишнього костелу, який був спалений під час міжетнічних протистоянь у 40-х роках минулого століття.
Мешканка і дослідниця історії села Ольга Хмільовська мала не одну розмову зі старожилами і свідками тих подій. За їхніми словами, з поляками співіснували мирно, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Ніхто не воював з тими поляками, ніхто не був ворогами, жили дружно. Поляки були багатшими господарями і наші ходили до них заробляти, бо хотіли щось мати. Ніхто не мав на них образи. Навіть Притаткевич, останній польський господар у Скірчі, те, що міг забрати, забрав, а решту роздав своїм наймитам», – говорить краєзнавиця Ольга Хмільовська.
У 1944 році до села наближалася лінія фронту Другої світової війни. Повстанці попередили поляків: вони, щоб урятуватися, мусять тікати. Вже згодом село палало і було знищене вщент. Із тих часів до наших днів збереглася одна-єдина польська хата.
Читати ще: «Було багато євреїв і поляків»: на Волині зникає унікальне село
«Там жили одинокі чоловік і жінка. До них теж прийшли: хочете жити, то виїжджайте. А вони сказали: ми нікому зла не зробили, ніхто нам не був ворогом і ми – нікому. Їх вкинули в криницю. Хату не спалили через те, що була наймичка-українка, яка мала дитину», – розповідає краєзнавиця.
Ця хата розташована праворуч на в’їзді в село. Але з дороги її побачити фактично неможливо. Її ховають від людського ока непролазні хащі та борщівник. Через це добратися до будівлі непросто. Ця хата – мовчазний свідок тієї трагічної історії 1944-го.
«Цю хату не спалили через наймичку-українку, а інші – спалили. Поляки вийшли з села, піднялися на горбок, глянули на село: все горіло. Я питала: нащо попалили польські хати. Навіть поляки говорили: нащо спалили, нехай хтось жив би в наших хатах. А мені розказали: щоб не було куди вертатися», – наголошує Ольга Хмільовська.Читати ще: Історичний погляд. «Волинська трагедія»
Криниця, в якій втопили власників хати, потонула в борщівнику. Після виселення поляків, як розповідає краєзнавиця, згодом тут жили інші господарі, які розводили кіз. Вони свого часу обклали частину будинку цеглою. Єдиний слід, який лишили по собі ще одні господарі будинку, – чорно-білі фото.
Про те, що це колись була добротна будівля, свідчать великі вікна, широкі дверні отвори, високі стелі. Нині ж усе валиться.
Нові власники викупили хату на матеріали. Відновлювати будівлю ніхто не буде. І жити тут – теж. Єдині мешканці – птахи і кажани.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Мешканка і дослідниця історії села Ольга Хмільовська мала не одну розмову зі старожилами і свідками тих подій. За їхніми словами, з поляками співіснували мирно, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».
«Ніхто не воював з тими поляками, ніхто не був ворогами, жили дружно. Поляки були багатшими господарями і наші ходили до них заробляти, бо хотіли щось мати. Ніхто не мав на них образи. Навіть Притаткевич, останній польський господар у Скірчі, те, що міг забрати, забрав, а решту роздав своїм наймитам», – говорить краєзнавиця Ольга Хмільовська.
У 1944 році до села наближалася лінія фронту Другої світової війни. Повстанці попередили поляків: вони, щоб урятуватися, мусять тікати. Вже згодом село палало і було знищене вщент. Із тих часів до наших днів збереглася одна-єдина польська хата.
Читати ще: «Було багато євреїв і поляків»: на Волині зникає унікальне село
«Там жили одинокі чоловік і жінка. До них теж прийшли: хочете жити, то виїжджайте. А вони сказали: ми нікому зла не зробили, ніхто нам не був ворогом і ми – нікому. Їх вкинули в криницю. Хату не спалили через те, що була наймичка-українка, яка мала дитину», – розповідає краєзнавиця.
Ця хата розташована праворуч на в’їзді в село. Але з дороги її побачити фактично неможливо. Її ховають від людського ока непролазні хащі та борщівник. Через це добратися до будівлі непросто. Ця хата – мовчазний свідок тієї трагічної історії 1944-го.
«Цю хату не спалили через наймичку-українку, а інші – спалили. Поляки вийшли з села, піднялися на горбок, глянули на село: все горіло. Я питала: нащо попалили польські хати. Навіть поляки говорили: нащо спалили, нехай хтось жив би в наших хатах. А мені розказали: щоб не було куди вертатися», – наголошує Ольга Хмільовська.Читати ще: Історичний погляд. «Волинська трагедія»
Криниця, в якій втопили власників хати, потонула в борщівнику. Після виселення поляків, як розповідає краєзнавиця, згодом тут жили інші господарі, які розводили кіз. Вони свого часу обклали частину будинку цеглою. Єдиний слід, який лишили по собі ще одні господарі будинку, – чорно-білі фото.
Про те, що це колись була добротна будівля, свідчать великі вікна, широкі дверні отвори, високі стелі. Нині ж усе валиться.
Нові власники викупили хату на матеріали. Відновлювати будівлю ніхто не буде. І жити тут – теж. Єдині мешканці – птахи і кажани.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 9
Гммм
Показати IP
13 Липня 2024 16:32
А з ким козаки воювали якщо поляки нас любили?
Угу
Показати IP
13 Липня 2024 17:35
Краще запирайте з ким козаки не воювали.
от
Показати IP
14 Липня 2024 13:38
Виявляється, пам'ятають люди про упирів, з яких ліплять *героїв*. Впевнений, що по селах і прізвища тихвурдалаків добре пам'ятають.
Туз
Показати IP
14 Липня 2024 16:35
Для от: А чого так однобоко?
По селах добре знають тих ''героїв'', які, переодягнувшись у форму інших армій чинили звірства. Чогось кацапи не дають відкрити ці архіви КГБ-. Вся павдонька випливе.
А у Скірчі знають і про інші злочини, і про ''хероїв'', які їх зробили. Але цим ''хероям'' заставляли поклонятися більше 70 років...
Ложки все добре знають і знали.
Якось так
1 до Туз
Показати IP
14 Липня 2024 20:23
+
,ще є історія про молоду вчительку яка приїхала в село після інституту, в криницю вкинули.
Ця 'лобуда' передається з покоління в покоління, ні географічно привязатись ''хата під лісом, біля річки, стара колонія''..., ні ім'я вчительки, ні рік - до, під час, після війни, хто виконавець,....''а мені розказували що в сусідньому селі...''
,цей сюжет аналогічний,....., 'лобуда',
для туза
Показати IP
14 Липня 2024 19:02
Правда повинна бути правдою, а не комусь вигідною брехнею. Одні колись ліпили для нас своїх *героїв*, тепер інші ліплять своїх.
так
Показати IP
15 Липня 2024 06:42
Практично в кожному селі була школа, їх тоді саме відкривали, а не закривали. І в багатьох селах були такі факти. Так, що не *лобуда*.
Олена
Показати IP
15 Липня 2024 10:07
Сім'ю мого прадіда саме так "просили" з Польщі. Хочете жити, виїжджайте. Тих, хто не виїжджав, вбивали поляки.
Одеса
Показати IP
20 Липня 2024 19:36
Сусідка в 1987 році розповідала, закінчила медінститут і була направлена на Волинь працювати лікарем. По приїзду в Луцьк , всіх приїхавших по направленню вчителів,лікарів, інженерів..., зустрічали в МГБ, брали підписку про співпрацю з органами, вчили як слідкувати за односельцями, як і кому передавати інформацію. Вона залишилася жива тому, що не робила цих паскудств, передавала ліки для воїнів УПА ...
У Сумах пролунали вибухи: двоє загиблих та 12 поранених
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Вимагав 400 доларів для судді? Волинського адвоката судять за шахрайство і зловживання впливом
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
Понад 60% німців проти надання Україні Taurus
Сьогодні 07:46
Сьогодні 07:46
На Волині цьогоріч виявили понад 70 випадків крадіжок газу
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Рада ухвалила законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Що він передбачає
Сьогодні 06:47
Сьогодні 06:47
На Марсі знайшли ознаки життя: що кажуть вчені
Сьогодні 00:19
Сьогодні 00:19
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.