Господарів кинули в криницю: історія старої польської хати на Волині

Невеличке село Скірче Торчинської громади має польську сторінку в своїй історії, про що свідчать польський цвинтар і пам’ятний хрест на місці колишнього костелу, який був спалений під час міжетнічних протистоянь у 40-х роках минулого століття.

Мешканка і дослідниця історії села Ольга Хмільовська мала не одну розмову зі старожилами і свідками тих подій. За їхніми словами, з поляками співіснували мирно, йдеться в сюжеті ТРК «Аверс».

«Ніхто не воював з тими поляками, ніхто не був ворогами, жили дружно. Поляки були багатшими господарями і наші ходили до них заробляти, бо хотіли щось мати. Ніхто не мав на них образи. Навіть Притаткевич, останній польський господар у Скірчі, те, що міг забрати, забрав, а решту роздав своїм наймитам», – говорить краєзнавиця Ольга Хмільовська.

У 1944 році до села наближалася лінія фронту Другої світової війни. Повстанці попередили поляків: вони, щоб урятуватися, мусять тікати. Вже згодом село палало і було знищене вщент. Із тих часів до наших днів збереглася одна-єдина польська хата.

Читати ще: «Було багато євреїв і поляків»: на Волині зникає унікальне село

«Там жили одинокі чоловік і жінка. До них теж прийшли: хочете жити, то виїжджайте. А вони сказали: ми нікому зла не зробили, ніхто нам не був ворогом і ми – нікому. Їх вкинули в криницю. Хату не спалили через те, що була наймичка-українка, яка мала дитину», – розповідає краєзнавиця.

Ця хата розташована праворуч на в’їзді в село. Але з дороги її побачити фактично неможливо. Її ховають від людського ока непролазні хащі та борщівник. Через це добратися до будівлі непросто. Ця хата – мовчазний свідок тієї трагічної історії 1944-го.

«Цю хату не спалили через наймичку-українку, а інші – спалили. Поляки вийшли з села, піднялися на горбок, глянули на село: все горіло. Я питала: нащо попалили польські хати. Навіть поляки говорили: нащо спалили, нехай хтось жив би в наших хатах. А мені розказали: щоб не було куди вертатися», – наголошує Ольга Хмільовська.Читати ще: Історичний погляд. «Волинська трагедія»

Криниця, в якій втопили власників хати, потонула в борщівнику. Після виселення поляків, як розповідає краєзнавиця, згодом тут жили інші господарі, які розводили кіз. Вони свого часу обклали частину будинку цеглою. Єдиний слід, який лишили по собі ще одні господарі будинку, – чорно-білі фото.

Про те, що це колись була добротна будівля, свідчать великі вікна, широкі дверні отвори, високі стелі. Нині ж усе валиться.

Нові власники викупили хату на матеріали. Відновлювати будівлю ніхто не буде. І жити тут – теж. Єдині мешканці – птахи і кажани.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---