Продовження
Алхімічний аналіз: сучасний економічний стан України 3
 
3. Рефлексивний процес із гривнею.
         Рефлексивним процесом цей дивний процес із курсовим стрибком валютної пари гривня/долар є в першу чергу тому, що в основі його розвитку не лежало жодного макроекономічного показника. Фактично це був короткостроковий  J – подібний процес, в основі якого лежав сезонний продаж валюти українськими експортерами, важливим елементом якого є та обставина, що НБУ дозволив все ж таки йому відбутися.
         Важливими факторами, які враховувалися при аналізі ситуації коли почав падати долар були макроекономічні наслідки до яких призводить підняття курсу валюти:
 
↑е → ↓TV
 
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
         Підняття курсу валюти неодмінно здійснює тиск, як на експорт, так і на економіку держави загалом. Дане твердження демонструє наступна порівняльна таблиця:
 
Внутрішній товарний ринок держави Х
Внутрішній товарний ринок держави Y
Ціна товару «Z» в доларах США
Курс валюти держави Х відносно долара США
Ціна товару «Z» в національній валюті держави X
Ціна товару «Z» в доларах США
Курс валюти держави Y відносно долара США
Ціна товару «Z» в національній валюті держави Y
198,02
5,05
1000
200
25
5000
217,39
4,6
1000
200
25
5000
 
         Таким чином, підняття курсу валюти об’єктивно закриває шлях вітчизняним експортерам на іноземні ринки, а власні ринки робить відкритими для імпортних товарі.
         На момент, коли розпочався рефлексивний процес торговий баланс України вже був негативний. Крім того, рефлексивний процес із гривнею розпочався тоді, коли кредитний цикл пішов на спад. Фактично це означало, що даний процес вдарить по всій економіці держави, хоча на той час помилково вважалось, що даний процес відіб’ється лише на українських експортерах. Разом з цим, нас цікавило ще одне питання. Чи є у держави хоча б якийсь шанс підтримуючи необ’єктивно завищений курс гривні стримати українську економіку принаймі від падіння. Відповідь була негативна – такого шансу нами не було виявлено в силу згортання кредитного циклу та наявності в державі значної політичної нестабільності, яка відлякувала іноземних інвесторів. Залишалося лише відслідковувати ситуацію та відбирати невтішні новини з економічного «фронту». В даній ситуації нам дуже допоміг індекс ПФТС (індекс українського фондового ринку), який ми використовували, як індикатор стану української економіки. За час дії рефлексивного процесу фондовий ринок зупинявся не одноразово.
         На початок липня 2008 року долар впав до відмітки 4,6 грн./дол. США. Цілий липень долар стояв на цій відмітці (мабуть, що не без участі НБУ). Після чого він виріс на 2 копійки. Стало зрозуміло, що час діяти і варто купувати долари. Ризик повторного падіння долара залишався, але в нас не існувало сумніву, що такий курс долара веде до краху української економіки. Більше того ми не бачили чим держава спроможна перекрити значний дисбаланс, що виник в економіці. Ці два фактори все вирішували. Однак, спровокував все таки різкий ріст курсу долара США, витік з держави спекулятивного та не спекулятивного капіталів, який розпочався в 2008 році.
         Вважаємо, що саме час детальніше проаналізувати такий фактор встановлення об’єктивності курсу валюти, як Р – різниця в інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та держав – її торгових партнерів. Даний показник сам по собі спроможний давити на курс валюти, якщо рівень інфляції в цій державі, вищий ніж в держав – її основних торгових партнерів. Детальніше це можна побачити з наступної порівняльна таблички:
Внутрішній товарний ринок держави X
Внутрішній товарний ринок держави Y
 
Ціна товару «Z» в доларах США
Курс валюти держави Х відносно долара США
Рівень інфляції
Ціна товару «Z» в національній валюті держави Х
Ціна товару «Z» в доларах США
Курс валюти держави Y
відносно долара США
Рівень інфляції
Ціна товару «Z» в національній валюті держави Y
198,02
5,05
-
1000
200
25
-
5000
227,72
5,05
15%
1150
230
25
15%
5750
296,04
5,05
30%
1495
264,5
25
15%
6612,5
361,17
5,05
22%
1823,9
309,47
25
17%
7736,63
 
         Дана таблиця є лише зразком, але вона доволі просто пояснює чому інфляція в Україні всі попередні роки, а особливо 2007 року – близько 30%, і в 2008 році – близько 22% так негативно відбилася на торговому балансі України, і, як наслідок, на встановленні об’єктивного курсу гривні.
         Повертаючись до формули:
 
↓Т↑SN → ↓↓е
 
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
Ми можемо написати її продовження:
 
↓Т↑SN → ↓↓е → (↑↓T ‹ ↑SN) + ↑P → ↓е
 
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу).
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу).
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
 
         Падіння курсу гривні приблизно на 70% більш-менш збалансували показники торгового балансу України одночасно призвівши до різкого росту цін, перш за все на імпортні товари. Щодо руху спекулятивного та не спекулятивного капіталів, то вони на сьогоднішній день не сприяють розвитку української економіки та стабілізації курсу гривні. Більш детально дані взаємозв’язки ми хочемо описати в наступній статі.
 
4-16 Березня 2009 року.
 
Далі буде