Під даною рубрикою пропонується читачам дещо не звичний як для блогів матеріал. Справа в тім, що на особистому блозі оприлюднюється цикл повідомлень у співавторстві з Степанюком Олександром, який є моїм партнером по бізнесу в царині отримання та погашення банківських кредитів, придбання та реалізації нерухомості тощо.
 
Вступ.
Збірка аналітичних статей, яку ми представляємо на Ваш розгляд має за мету показати суть сучасного економічного стану української держави, передумови, що сприяли його виникненню та можливі варіанти його подальшого розвитку. До цього кроку спонукає прагнення знайти раціональне пояснення економічних процесів, що відбуваються в нашій державі за умов даної кризової ситуації.
В основу даного аналізу покладено теорію рефлекcивності розроблену геніальним фінансистом сучасності Джорджем Соросом. Чимало нижче поданих тез базуються на його теорії, або співзвучні їй. Однак, визнання самим Соросом того факту, що жодна нова економічна ситуація не є ідентичною будь-якій, що передувала їй дає підстави для пошуку нових розумінь та тлумачень конкретної проблематики в сучасних економічних умовах. Але базисною залишатиметься все та ж теорія Дж. Сороса.
Протягом останнього року формувався «економічний щоденник», в який вносились всі поточні спостереження, узагальнення та  певні аналітичні прогнози. Деякі з них наведено нижче з метою дещо оживити аналіз та зробити його менш сухим та схематичним. Також, з метою спрощення опису нашого бачення сучасного стану української економіки свідомо ігноровано детальний аналіз деяких економічних питань та їх обґрунтування. Дані питання висвітлені в наших статтях лише у вигляді їх кінцевих висновків.
 
 
1. Формуючі фактори.
До елементів, які формують сучасну економічну парадигму слід віднести безпосередньо саму економічну систему, економічну політику, яку формують та впроваджують владні структури, стан кредитно-регуляторного циклу та політичний стан, що є в державі чи регіоні. 
Економічна система складається з 10 макропоказників, 8 з яких були описані в «Алхімії фінансів» Джорджа Сороса, і які використовуються для встановлення об’єктивності (на скільки це можливо) курсу будь-якої валюти. До них входять:
V – рівень економічної активності ( ↑ V – росте рівень економічної активності,  ↓ V – рівень економічної активності падає). До факторів, які визначають рівень економічної активності слід віднести: рівень навантаження на засоби виробництва (рівень навантаження на основні фонди), ВВП, рівень безробіття, і, як додатковий індикатор, – фондові індекси.
Р – різниця в рівнях інфляції в державі, щодо якої здійснюється аналіз та інших державах – її торгових партнерів ( ↑ Р – рівень інфляції вищий, ніж у інших державах, ↓ Р – рівень інфляції нижчий, ніж у інших державах).
і – процентні ставки ( ↑ і – процентні ставки ростуть,  ↓ і – процентні ставки падають).
N – рух не спекулятивного капіталу ( ↓ N – притік не спекулятивного капіталу,  ↑ N – витік не спекулятивного капіталу). До не спекулятивного слід віднести капітал, який спроможний надходити в державу не зважаючи на розміри очікуваних доходів по даному капіталу. Наприклад, кошти українських заробітчан, що надходять з-за кордону. Так само – витік не спекулятивного капіталу пов’язаний з мотивами, що не залежать від прагнень їх власників отримувати з нього найбільші прибутки.
S – рух спекулятивного капіталу ( ↓ S – притік спекулятивного капіталу, ↑ S – витік спекулятивного капіталу). До спекулятивного слід віднести капітал, який в силу своєї природи шукає найвигідніші з економічної точки зору умови для інвестування. Даний капітал надходить в державу та витікає з неї, як правило, з урахуванням очікуваного рівня прибутку по ньому.
Т – торговий баланс ( ↑ Т – ріст торгового балансу, ↓ Т – падіння торгового балансу).
е – курс валюти   ( ↑ е – ріст курсу валюти, ↓ е – падіння курсу валюти).
В – державний бюджет ( ↑ В – профіцит державного бюджету, ↓ В – дефіцит державного бюджету).
 Слід окремо зазначити, що безпосередньо ціну (тобто фактичний курс будь-якої валюти) формують 3 фактори: торговий баланс, рух спекулятивного та не спекулятивного капіталів. Валютні інтервенції НБУ також впливають на ціну валюти, але даний фактор, швидше відноситься до економічної політики держави, яка може змінюватися в залежності від осіб, які знаходяться при владі та їх цілей.
        
При цьому, особливість формули валютного ціноутворення полягає в тому, що вона не прагне до встановлення максимально об’єктивного курсу валюти. Її призначення полягає у формуванні того курсу валюти, який складається в силу дії формуючих курс валюти чинників (TSN). Дані чинники фактично відображають реальний рух валют в державу та з держави, і характеризуються такими поняттями класичного економічного вчення, як попит та пропозиція. За таких обставин формула валютного ціноутворення досить часто формує курс валюти, який є далеким від об’єктивного, що Ви зможете побачити з наступних статей.
        
 На нашу думку, з метою встановлення об’єктивності теперішнього курсу валюти, перспектив його руху, та наслідків такого руху важливо співставляти формулу валютного ціноутворення та формулу об’єктивності курсу валюти.
Саме такі чинники (в дещо спрощеному варіанті) впливають на курси валют, політику їх формування та перспективи руху.
Слід додатково зауважити, що S та N є показниками, які фактично формують платіжний баланс держави. Дані показники виведені з поняття платіжного балансу та розмежовані з метою більш точного опису мотивацій міжнародного руху капіталів, що є надзвичайно важливим фактором, як для світової економіки загалом, так і для окремих держав зокрема.
Ще 2 макроекономічні показники, які безпосередньо не визначають курсову політику, але є важливими факторами при аналізі економічного стану держави та кредитно-регуляторного циклу є:
С – споживчий попит ( ↑ С – росте споживчий попит, ↓ С – падає споживчий попит).
Z – рівень внутрішніх заощаджень ( ↑ Z – зростає рівень внутрішніх заощаджень, ↓ Z – падає рівень внутрішніх заощаджень).
Економічна політика є одним із найважливіших факторів, які формують економічну ситуацію. Так, застосування різних економічних підходів до однієї і тієї ж економічної ситуації може призводити до різних результатів.
Політична ситуація в державі внаслідок її нестабільності останні роки постійно здійснює негативний вплив на економіку України, відлякуючи від неї іноземних інвесторів.
Щодо кредитно-регуляторного циклу то він потребує детального аналізу в окремій статті, що ми і спробуємо зробити.
3-20 березня 2009 року.
 
Далі буде