За офіційною статистикою за роки незалежності на дорогах України загинуло більше ста тисяч чоловік, близько трьохсот тисяч покалічено. Криваві жнива щорічно збирають страшний врожай - не менше п'яти тисяч убитими і десяти тисяч покаліченими. Чверть століття в країні йде неоголошена війна, яка прямо або побічно торкнулася вже долі мільйонів громадян. Смертність на дорогах набуває масштабів демографічної катастрофи, вона викликає стурбованість громадських інститутів, церкви.

На щорічному богослужінні в пам'ять про загиблих в ДТП, яке проводить православна церква в кожну другу неділю листопада, багато священників говорять про те, що крім технічних факторів однією з причин аварійності є «людська одержимість, яка зносить все на своєму шляху». Пошук причин одержимості - завдання, соціологів, психологів, духовенства, а ось аналіз впливу на безпечний режим руху популярних і постійно рекламованих технічних нововведень сучасних автомобілів, які експлуатуються нашими одержимими, представляється завданням актуальним.

Якщо звернутися до словника, то сенс слова «одержимий» пояснюється в ньому як «цілком охоплений будь - яким почуттям, наприклад страхом, пристрастю». Присутня в словнику і застаріла форма тлумачення цього слова - «божевільний, біснуватий». Саме таке визначення характеризує поведінку на дорогах тої категорії автовласників, яку в суспільстві називають «мажорами».

Виявити в офіційних статистичних даних число смертельних наїздів за участю «золотої молоді» і високопоставлених чиновників неможливо, статистика нашого МВС не виділяє подібні випадки окремим рядком. Однак відомо, що винуватцями особливо резонансних ДТП часто стають представники саме цієї порівняно невеликої частини населення. Моя багаторічна робота в НДІ випробувань машин, багаторічний водійський стаж і особисте спілкування з «мажорами» дозволяють мені викласти в короткій статті висновки, які, сподіваюсь, будуть корисні всім учасникам дорожнього руху, але в першу чергу «одержимим».

Традиційно «смертельним» сезоном для поїздок на автомобілі стає зима, масові «самогубства» власників машин в містах та на автотрасах в цю пору року відбуваються практично щодня. Мажорів до власної смерті поволі готують реклама і самовпевненість, вони відзомбовані маркетинговими «дослідженнями» і думками різних «експертів» з продажів автомобілів. Багаті власники «крутих» автомобілів, які, як і всі інші транспортні засоби в світі є джерелами підвищеної небезпеки для людей, в більшості своїй впевнені, що безпеку можна також купити, витративши купу грошей на «круте» авто. Але вони все одно гинуть, вбиваючи часто невинних людей. Знань, обережності і практичного досвіду «мажори» воліють не знати, вони звикли вірити заклинанням продавців - маркетологів і злочинній самовпевненісті. У масі своїй вони переконані, що придбані ними дорогі «тачки» з розрекламованою антиблокувальною системою АВS і повним приводом на зимовій дорозі будуть абсолютно безпечними, а якщо їх ще «взути» в зимову гуму «липучка» - то й поготів.

Нахрапистість реклами та вражаючий дилетантизм виростили в країні покоління «кваліфікованих споживачів» замість тих, хто вміє думати і один з результатів цієї діяльності - тисячі трупів на дорогах. Власники автомобілів, екіпірованих так званою «тріадою безпеки» - «липучкою», АВS і повним приводом вважають, що повністю виконали всі умови для безпечної їзди на зимових дорогах і що все буде неодмінно так, як обіцяла реклама. У момент своєї смерті ці люди так і не дізнаються, в чому конкретно помилилися.

З типового рекламного проспекту для продажу «зимових» шин: «Автомобілісти все частіше надають перевагу «липучці» звичайному «шипу». Машина на цій гумі відчуває себе впевнено, тому що в зоні контакту відсутні слизькі металеві шипи, а сама покришка має поліпшені фрикційні властивості». Майбутнім «камікадзе» на замітку - це і є для них смертельна помилка № 1. Насправді не існує ніякого ефекту «липучки», випробування при мінусовому температурному режимі свідчать, що ніяка шина взимку не прилипає до льоду, снігу або до мерзлого асфальту, утворюючи при контакті з дорогою безпечний коефіцієнт зчеплення. «Липучка» - це приблизно таке ж маркетингове заклинання, як «стовідсотковий сік» на упаковці з компотом. Застосоване зомбомаркетингом слово домальовує в свідомості представників «смартфонного» покоління стабільну поведінку машини на дорозі, курсову стійкість, бо ж інші технічні подробиці лякають їх своєю складністю термінів, суть яких в повній слухняності автомобіля. Однак реальні випробування системи «шина - поверхня» свідчать, що навіть шипована гума ні за яких умов не втримає автомобіль на зимовій дорозі з таким же успіхом, як літня гума на теплому і сухому асфальті. «Смартфонщики» про це воліють не знати і вважають, що з таким же успіхом, як літня гума на теплом і сухому асфальті їх автомобіль «взутий» в «липучку» сам впорається з усіма проблемами взимку, а його гальмівний шлях на будь-якій швидкості буде таким же, як і влітку.

Смертельна помилка № 2 - міф про всесильність повного приводу. З теорії - це співвідношення загальної кількості коліс автомобіля і коліс, на які здійснюється привід. Стандартними колісними формулами для легкового автомобіля є 4х2 і 4х4, класичні колісні формули для вантажівок - 6х2, 6х4 і 6х6. Найбільша в світі колісна формула для серійного автомобіля становить 16х16 - це білоруський МАЗ, який використовується для транспортування міжконтинентальних балістичних ракет. Але навіть цю машину може «занести» на зледенілих зимових трасах. Покоління мажорів має, нарешті, засвоїти, що не існує схеми повного приводу, який перетворює колісний автомобіль в гусеничний всюдихід з абсолютною стійкістю на будь-якій дорозі, при будь-якій швидкості, в будь-якому повороті. Як і зимова гума, повний привід - всього лише зручний інструмент і якщо не вміти ним користуватися, він як мінімум не приносить користі, як максимум - може навіть посилити біду на зимовій дорозі. Але «смартфонщики» вважають, що повнопривідна машина - абсолютно безпечний автомобіль, з яким можна забути про проблеми з безпекою навіть взимку.

Смертельна помилка № 3 - розрекламована відеороликами (знятими, як правило, з подачі фірм - виробників автомобілів) горезвісна антиблокувальна система АВS. Рекламні матеріали з продажу автомобілів рясніють такими одкровеннями про неї, які здатні заблокувати мозок будь-якого середньостатистичного мажора: «АВS не допускає повного блокування коліс при гальмуванні, що дозволяє автомобілю зберігати стійкість руху, а на покриттях з низьким коефіцієнтом зчеплення (гравій, мокрий асфальт, сніг, лід) - знижувати гальмівний шлях». Однак на практиці не існує антиблокувальної системи гальм, що зменшує гальмовий шлях, АВS його навіть збільшує. Влітку, на сухій дорозі, це практично непомітно, взимку система зупиняє машину на кілька метрів далі звичного, а на великій швидкості - в рази більше. Тобто вже в купі чужого заліза і серед розкиданих в крові тіл. Основне завдання АВS - запобігати блокуванню коліс, щоб машина залишалася керованою навіть в разі екстреного гальмування. Професіонал в подібній ситуації отримує шанс об'їхати перешкоду, нікого не вбити і не загинути, мажор в подібному випадку довірливо помиляється у виборі швидкості руху на своєму «мерині» або «бумері», панічно тисне на гальма при виникнені смертельної ситуації і перед смертю навіть не встигне подивуватися тому, що його «тачка» некерована. Учасниці ДТП (фото), яку я сфотографував влітку в одному з великих міст України, явно пощастило, в подібній ситуації представниця «золотої молоді» відбулася лише переляком - швидкість її «тачки», яка в'їхала в собі подібну, була невеликою.

Вирощені сучасним суспільством споживання і його божеством рекламою, зовнішнім незалежним тестуванням замість справжніх іспитів, при здачі яких необхідно мислити критично, симпатичні молоді люди будуть вбиті цієї зими тому, що вважають за краще жити «рекламними» знаннями, оплачуючи грошима і кров'ю власні помилки і власну самовпевненість. Вони не навчені сумніватися, вони звикли платити і користуватися. Володарі сучасних повнопривідних автомобілів з антиблокувальною системою АВS, екіпіровані на зиму «липучкою», все одно будуть гинути. Жертвопринесення одержимих відбувається з року в рік і ця зима не стане винятком. До страшної статистики смертей із Донбасу приплюсується жахлива статистика кривавих зимових ДТП, жертвами її в першу чергу стануть ті, хто безоглядно вірить в абсолютну безпеку «досконалих» машин від світових автомобільних брендів.

Всі «тіщовсезносятьнасвоємушляху», як правило, впевнені в своїй людській перевазі над пересічними громадянами, при спілкуванні з цими «обраними» іноді відвідує думка, що вони відміряли собі для життя кілька земних термінів. Цю життєву норму вони автоматично перенесли на дорогу, але відповідно до ПДР обраних там не існує. Судячи з техніки і манери управління цих осіб автомобілями, сенс слова «обережний» більшості з них невідомий. Нагадаю, що словник тлумачить його так: «Той, що передбачає можливу небезпеку, не необачний, стриманий, дбайливий, не грубий».

Бережіть себе і своїх співгромадян, панове мажори!