На початку липня Львів був окупований...джазом. Це була особлива музикальна «окупація» на яку містяни щорічно чекають з нетерпінням. Чекають всі жителі достославного міста, але особливо власники готелів, затишних кав’ярень, магазинів з сувенірами.

Тисячі туристів з десятків країн світу на початку липня «загарбали» готелі і хостели, вільне місце в центрі міста годі було шукати. Озброївшись фотокамерою, я вирушив в «окуповане» місто, заздалегідь подбавши про номер в готелі.

Місто розкошувало музикою в виконанні кращих світових виконавців, жило веселою і невимушеною поведінкою цінителів джазу, гостей і містян, враження від цієї феєрії я фіксував щоденно. На фото – атмосфера джазового Львова, але спочатку невеликий екскурс в історію вічної музики, яку обожнюю.



...Якщо ваше серце здригається і завмирає, коли із глибини сцени з-під швидких пальців лунають переливи фортепіано, а від променів софітів в очах видно відблиски саксофона, якщо вечір, проведений в розслабленій і веселій обстановці вам до душі, то джаз – та музика , яка вам потрібна.

Джаз бере свій початок в змішуванні європейської та африканської музичних культур. Африканська культура в особі чорношкірих рабів, яких перевозили з західних берегів Африки в Америку, дала джазу імпровізацію, пластику і ритмічність, європейська – мелодійність і гармонію звуків, мінорні й мажорні стандарти.



Досі ведуться суперечки про те, де вперше була виконана джазова музика. Деякі історики вважають, що цей музичний напрямок зародився на півночі США, де протестанти-місіонери навертали негрів в християнську віру, а ті в свою чергу створили особливий вид духовних піснеспівів «spirituals», які відрізнялися емоційністю і імпровізацією.

Інші впевнені, що джаз з’явився на півдні США, де афроамериканскому музичного фольклору вдалося зберегти свою самобутність завдяки тому, що толерантні католицькі погляди переважали саме в цій частині материка, населеній європейцями.



Незважаючи на відмінність поглядів істориків, немає сумніву в тому, що джаз зародився саме в США, а центром джазової музики став Новий Орлеан, який населяли вільнодумні авантюристи. Саме тут в студії Victor була записана перша грамплатівка колективу Original Dixieland Jazz Band з джазовою музикою.

Після того, як джаз міцно засів у свідомості людей, почали з’являтися його різні напрямки. Один з найпоширеніших – блюз, який є нащадком світського музичення американських негрів. Відомо, що слово «blue», крім значення «блакитний», має багато варіантів перекладу, які повністю характеризують особливості музкальной стилю: «сумний», «меланхолійний».

«Blues» має прямий зв’язок з англійським виразом «blue devils», що буквально означає «коли кішки шкребуть на душі». Музика блюзу неспішна і некваплива, а тексти пісень завжди несуть певну недомовленість і неоднозначність.

Сьогодні блюз найчастіше використовують виключно в інструментальній формі для джазових імпровізацій. Саме блюз став основою багатьох видатних виконань Луї Армстронгa і Дюка Регтайма, це досить специфічний напрямок джазової музики, що з’явився в кінці XIX століття.

Сама назва стилю перекладається, як «розірваний час», а термін «rag» означає звуки, що з’являються між частинами такту. Регтайм, як і весь джаз – це ще одне європейське музичне захоплення, яке було взято афроамериканцями і виконано на свій лад. На початку 30-х років економічна криза в США привела до розпаду великої кількості джазових ансамблів, залишилися переважно оркестри, що грали псевдоджазовую комерційну танцювальну музику.

Кроком в стильовому розвитку стала еволюція джазу в новий напрямок, який назвали свінгом (від англійського «swing» – «хитання»). Була зроблена спроба позбутися від жаргонного в той час слова «джаз», замінивши його на «свінг». Головною особливістю свінгу стало яскрава імпровізація соліста на тлі складного акомпанементу. Великі джазмени говорили про свінг так: «Свінг – це те, чим є справжній ритм».

А далі з'явився ще один відомий напрямок джазу – стиль «фьюжн», ранній етап розвитку цього стилю називають «джаз-роком». Первісне визначення джаз-року мало на увазі під собою поєднання джазової імпровізації з енергетикою і ритмами рок-музики.

Спочатку світи цих стилів існували окремо один від одного, але в один момент представники року та джазу стали обмінюватися ідеями і об’єднуватися. Фьюжн фактично став комбінацією також джазу і поп-музики, тому джазмени часто вживають його, звертаючись до глядачів з прохання танцювати і активно рухатися під акомпанемент музики.

Джаз – це музичний стиль імпровізації, який дає розвиток безлічі напрямків. Пісні темношкірих афроамериканських рабів потрапили в Європу і перетворилися в складні оркестрові твори в стилі блюз, регтайм, бугі-вугі та ін. Джаз став джерелом ідей і методів, активно діючих на всі інші види музики, від популярної і комерційної до академічної.

...Щорічний львівський Leopolis Jazz 2019, який цього року відбувся наприкінці червня – початку липня, народився в 2012 році під час проведення «Євро – 2012». В цьому році він вийшов на пік своєї популярності. На багатьох площадках міста всесвітньо відомі музиканти виконували «музику рабів», від якої щемило на серці, імпровізували в багатьох джазових стилях.



Це були фантастичні літні вечори, під віковічним львівським небом лунали блюзові наспіви, мелодії регу і джаз-року, свінгу в імпровізації талановитих виконавців. Якщо ви любите джаз, панове, то відправляйтеся до Львова влітку 2020-го. Не пошкодуєте.

Пам’ятаєте вислів головного героя з голлівудського бойовика «Міцний горішок», якого грав відомий Брюс Вілльяс? Коли мафіозі запитали його про те, які тортури він не зможе перенести, то почули досить таки неординарну відповідь: «Тоді заставте мене слухати музичний реп». На мій погляд, саме джаз – це ліки від цієї цивілізаційної хвороби.

Олександр Сасовський