Профіль користувача
Найшвидша з дерев – береза,
Росте, як сусідські діти.
Їх матір, на жаль, зустріти
Не можу ніяк тверезу...
З берези вже й сік беру я –
Жаль, діти в сльозах частіше.
Людина їм найрідніша
Не бачить їх і не чує.
16.07.13.
Ю. Щербик. Зі збірки "На лінії невидимих фронтів"
20 Червня 2017 10:48
Коментар, що вище не можу вважати коментарем саме до цієї замітки, бо він зовсім не по темі...
Ось основний меседж мого тексту: мені дуже важко слухати, коли мама, яка часто їздить з села у місто, говорить навіть не про себе, а про інших, ще старших жінок, які їдуть в автобусі - стоячи… Сьогодні тією жіночкою була мама мого друга, який нещодавно повернувся з зони АТО. Вона змогла присісти лише на під’їзді до міста, коли дехто вже приїхав до свого місця призначення.
9 Серпня 2016 02:00
Ти теж вважав, що склянка по краї,
Щоб зняти біль,– це непоганий спосіб.
Ти думав, що війна лиш друзів косить …
Дорога – теж плацдарм, де йдуть бої…
Той хлопець був нормальним пацаном,
Дівча кохав і мріяв батьком стати,
Та вбив людей і сів за те за «грати»,
Бо п'яний був, не впорався з кермом...
P.S. 08.08.16. Біля містечка Вишгород під Києвом сталася серйозна ДТП за участю позашляховика Toyota, за кермом якого перебувала п'яна жінка-водій. Як виявилось у водійському посвідченні "героїні" відкриті всі (!) категорії... На жаль, те що водійське посвідчення можна було купити завжди, можна купити і сьогодні, проблема яку чомусь ніхто й не порушує... Не на часі...
9 Серпня 2016 01:45
Сьогодні, дві зброї тримаю.
Сьогодні - так треба. Та знаю:
Не та, що вбиває - сильніша.
Для мене ж: гітара - рідніша!
...Якби чужі пісні ми не співали,
Війни цієї - може б і не мали.
Кому ж, співала мати колискові,
На нашій рідній, українській мові,
Співав хто про Дніпро, про Україну :
За Батьківщину - треба - і загине!
Та не віддасть в наругу рідну землю.
Бо рідне - це від Бога, й не від'ємне!
Ю.Щербик.(з зони АТО)
27 Квітня 2015 13:46
Дякую тому модератору, і всім причетним до сайту, за публікацію текстів, які інші інтернет ресурси ігнорують! Спасибі, що маю таку можливість: висловити точку зору, не зовсім прийнятну для більшості!
7 Червня 2014 21:31
Для першого разу, може це й результат. Та справу отверезення суспільства варто проводити комплексно.І не лише по наказу, для "галочки", а й з особистим усвідомленням. Допоки ж муніципали воюють з тією бабцею, яка продає городину на тротуарі, не помічаючи іншу , яка продає спирт, (з- під прилавка), допоки дільничні інспектори "не помічатимуть" притони і "точки" -будем мати, те що маєм: бійки, сльози, злочини, хвороби, отруєння, смертність. Реклама ж спиртного, якої бути не повинно, називає все це одним словом: " Свято."
4 Червня 2014 01:06
А мені саме треба, щоб і читали, і бачили - там. Може це когось змінить. Невже краще створити собі ізоляцію, і робити вигляд, що нікого немає. Є, і хай читають:
Я не "руський", і Слава Богу!
Що ні я, а ні друзі мої,
Не приходили ми, ні до кого,
Щоб загарбницькі вести бої...
Слава Богу, що я не жертва -
Зомбоящика. Цей "політрук",
Каже: "Кров, легко змиється з рук,
Бо на благо їх війни!" Вперто,
Каже: "Треба - "страну совєтов" -
Воскресити, бо "пуп землі",
Він же - Путін: сидить - в Кремлі,
"Пісталєтом" усім, "с привєтом",
Він махає, щоб всі те знали,
Що імперія, знову - встала!
Та й, надовго! ...Щось той "стояк",
Не помітний ще. Аж ніяк,
Не підйом, їх похід на Крим.
Принцип: наглість - це друге щастя,
Він - працює, афера - вдасться.
Та чи змиряться люди з тим?
Час - покаже, а труби мідні -
Грають гучно, ввійшов в кураж,
"Розійшовся", той "пуп". Та - підлі,
Вчинки свідчать, що й ціль - така ж.
Це татарам - давно відомо.
Тож, сиділи: свідомо, вдома.
Референдум той - десь там, мали.
Каже ж Путін:"Голосували,
Ті ж татари - живі і мертві -
"одобрямсом." ...Брехня відверта,
Зомбоящиком, тим же, шириться.
Та нема в неї крил, на милицях,
Вже й в Росії - не скрізь, блука вона,
Бо уже й не всіма - сприймається.
Знову ж тим, хто брехні - цурається,
Оголошена їм - війна.
З повагою до думаючих росіян: Юрій Щербик.
21 Березня 2014 18:20
Проблему з окремо взятим кіоском біля школи, влада таки могла б вирішити. Але в цілому, це не та проблема, яку б вирішив якийсь один закон, чи заборона. Діти всього навсього повторюють те, що вони бачать в сім'ї, по телевізору, і в інтернеті. Це ті три кита, на яких сьогодні тримається загальноприйнята теорія "Культури пиття". Саме з нашої мовчазної згоди: випивка в свято - норма, реклама спиртних напоїв - не наша справа, духовне розтління молоді брудом з інтернету - тим більше - чужа парафія. Що ми можемо зробити? Нічого.
29 Січня 2014 15:24
.jpg)
.jpg)
