Україна у вогні: волинський лісівник розповів, чим загрожують пожежі в екосистемах

Ситуація, що нині складається з пожежами в екосистемах, направду катастрофічна. Від середини березня й донині вони не припиняються по всій Україні, щодня трапляється близько 800 загорянь. За останніми даними, тільки за вихідні на Волині лісівникам та рятувальникам довелося гасити їх аж 67. Про те, чому склалася така ситуація, та як запобігати пожежам, в ефірі програми «На часі гість» телеканалу «Аверс» розповів начальник відділу лісового господарства ВОУЛМГ Борис Бабеляс.

Із чим пов’язуєте таку ситуацію?

Траву в нас, на жаль, випалюють щороку. Цьогоріч зима була малосніжна, опадів – обмаль, молода трава не встигла вискочити, щоб покрити суху торішню. Ну і в карантин багато людей не зайняті, наводять лад на обійстях та городах, усе палять. Хоча там це більш-менш під контролем. Спалювання трави поза межами населених пунктів у нас набуло катастрофічних масштабів. Але це – абсолютно бездумне, злочинне нищення екосистеми. Вогонь поривами віру поширюється, людина починає гасити, не дає ради, втікає, а полум’я перекидається на луки, звідти – на болота, які межують із лісовими масивами. Щодня вся лісова охорона, а це понад 1000 осіб, виїжджає на загоряння. Ті гроші, які ми мали витратити на якісь добрі справи, на відновлення лісів, мусимо витрачати на незаплановану купівлю бензину для тракторів, пожежних машин і відбивати сільгоспспалення, щоб вони не зайшли в ліс. Важко без емоцій підібрати слова, аби висловитися про паліїв. Замість того, щоб переорати стерню восени й отримати перегній, органічне добриво, не шкідливе для здоров’я, люди її підпалюють. Зі стерні виходить мінеральне добриво замість органічного. Тут нема логіки, щоби пояснити, для чого це все спалювати. Цього не треба робити навіть на городі, адже це теж середовище для проживання тисяч мікроорганізмів.

Здається, винуватця пожежі в Любомльському районі вдалося знайти, так?

Три доби уже вся лісова охорона – на цілодобовому чергуванні. Це горить болото, але сьогодні вітер сильніший за 14 метрів на секунду, в бік Шацька, Любомля вітер набагато сильніший, ніж в Луцьку. Ці пориви можуть перекинути далі в масиви. Лісова охорона цілодобово сидить у димі й дихає цим. Чомусь часто звучить критика в бік лісівників, а вони ж цілодобово рятують ліси від пожеж ціною свого здоров‘я, часу, грошей та всього іншого, але я ні від кого не чув, що лісівники молодці. Ситуацію ускладнює пандемія коронавірусу, оскільки вони дихають димом і мають додатковий ризик захворіти. Завдяки лісівникам немає таких великих масштабів лісових пожеж, хоча ми не застраховані, це тільки початок, оскільки дощів не передбачається. Це тільки перший сигнал, може бути велика біда, можемо мати другий Чорнобиль, коли знищимо все. Морози закінчились, почалася плюсова температура, в траві – кладки всіх водоплавних птахів, виводки зайця. Якщо це триватиме, то коли прийде осінь і буде відкриття полювання на качку, на зайця, то наша 30-тисячна армія мисливців кричатиме, де дичина. Якщо говорити про важливість системи, збирають круглі столи, семінари всіх служб, які тільки є. А чому цих служб і так званих громадських активістів чи терористів, як їх можна назвати, немає на пожежі? Всі на самоізоляції, крім лісової охорони, яка так само має право на відпочинок.

Нині люди поки що дуже в ліс не заходять, але ваші колеги говорять про те, що з потеплінням це може статися, тому що всі рекреаційні зони зараз закриті. Але ж ви не зможете відстежити всі лісові стежки?

Звісно, тому що всі задіяні на пожежах.Люди будуть заходити просто вглиб лісу.

Так, ризик є. За рекомендацією ДСНС начальник управління видав наказ, що наразі в‘їзд будь-якого транспорту в лісові масиви заборонений у зв‘язку з високою пожежною небезпекою – це абсолютно виправдана ціль. Ми можемо зрозуміти міське населення: у селі люди щодня перебувають на свіжому повітрі, а в місті змушені перебувати в чотирьох стінах, їм хочеться кудись вирватися. Але прошу збагнути: один посмажить у лісі шашлик, а потім 200 людей ліквідовують наслідки пожежі.

Звісно, дуже важко спіймати порушника. Доки кожен з нас не зрозуміє, що його хата не скраю, нічого не буде. Зрештою, керівництво громад має теж це контролювати й допомагати лісівникам. От зараз кажуть – пташок не чути в лісі. А звідки вони візьмуться, коли стільки пожеж? Де той заєць там буде? Одне слово, ситуація катастрофічна. Доки люди це зрозуміють, може бути пізно. Не буде чого рятувати. Тому що дощів не передбачається, погода зараз досить тепла. А відповідальності немає у жодній службі, бо ніхто ні за що не відповідає. От за що відповідає громада? Вона просить, мовляв, дайте нам ліс. Який ліс їй можна давати, якщо вона навіть спалення на городах не контролює? Найприкріше, що в селі усі знають, хто зробив підпал, бо це ж не місто, де можуть якісь гастролери запалити траву і втекти. Але всі мовчать. Дуже турбує людська байдужість. Коли йде лісова пожежа чи горить посуш, ми не питаємо, чий це ліс – лісгоспу, колгоспу, військових чи залізниці. Лісівники одразу ж беруться за гасіння й повідомляють господарів.

Для того аби концентрувати відпочивальників у певних місцях, було створено понад 100 рекреаційних пунктів. Але у зв’язку з карантином ми змушені були їх тимчасово закрити. Люди мають зрозуміти, що це треба перечекати, перетерпіти. Підуть дощі, виросте трава – буде де відпочивати.

Міністерство юстиції підготувало законопроєкт про збільшення штрафів за спалювання сухої трави та пожежі в екосистемах. Як вважаєте, чи можна паліїв покарати гривнею? Адже їх дуже важко зловити.

Це правильна ініціатива. Але самим збільшенням розміру штрафу ми не досягнемо мети. Хто зловить того палія, щоби він заплатив шість чи 20 тисяч штрафу? Доки у людей не відбудеться переоцінка цінностей у свідомості, доти нічого не вийде. Бо ж у нас навіть якщо, наприклад, поліцейський упіймає того палія, поки до району доїдуть, то вже все повирішують, бо в багатьох є кум-брат-сват з більшими погонами. Профілактика, роз’яснення, відповідальність громад – ось за чим перспектива.

Чи був хоч один дзвінок від когось із голів громад з пропозицією допомоги? Вони ж так само в диму.

Буквально одиниці виїжджають з лісниками на пожежі, коли справді є загроза. Але коли горить поле, це нікому не цікаво, окрім лісівників, тому що далі йде межа лісу. Згорають гектари самосійного лісу. На сьогодні чіткої позиції держави немає, лісівники залишені наодинці з собою. Добре, що працівники ДСНС допомагають.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ: БОРИС БАБЕЛЯС: «ВОЛИНСЬКІ ЯЛИНКИ ХОЧЕ ВСЯ УКРАЇНА»

Чи є на сьогодні в умовах карантину можливість створювати нові ліси?

Безперечно. Ми свої обов’язки виконуємо на всі сто. Іноді бракує часу на те, щоб похвалитися, що зробили. Наразі весняна лісокультурна кампанія на стадії завершення. Залишилося буквально до 30 гектарів висадити. На сьогодні у нас створено 2770 гектарів штучних лісів, плюс сприяння біля двох тисяч. Наш план лісовідновлення – це 5800 гектарів – практично на стадії завершення. У зв’язку з карантином виходили меншими бригадами, але працювали. Відновили площі, де були суцільні зруби. Аби ще вщухли лісові пожежі, які вибивають із ритму всю лісову охорону. Тож прошу: люди, схаменіться, не паліть лісів, бо ж улітку вам не буде де відпочивати!

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---