Що робитимуть у громадах Волині, аби молодь не виїздила закордон

Розробка стратегій розвитку об’єднаних територіальних громад покликана вирішити завдання зі створення робочих міст на селі та як наслідок, подолання трудової міграції молоді у сусідню країну.

Про це йшлося під час прес-заходу «Реформа децентралізації на Волині у 2018 році: здобутки, виклики, перспективи» 26 грудня у Луцьку.

Радник з регіонального розвитку Волинського центру розвитку місцевого самоврядування Петро Гоцалюк зазначив, що стратегічне планування – це європейський інструмент, що нарешті прийшов в Україну зі створенням ОТГ. З його слів, практично 100% польських гмін мають стратегії розвитку.

Стратегії розвитку громад на Волині розробляють у тісній співпраці з громадськістю та місцевим бізнесом.

Розпочинається все зі створення групи з розробки стратегії громади, куди входять громадські активісти, представники адміністрації, ОТГ та місцевий бізнес. Базовим є налагодження довіри між громадою та новою владою ОТГ. У стратегіях наголошують на економічному розвитку.

Основна тенденція західних областей України нині – трудова міграція до Польщі, особливо з сільської місцевості, тому завдання зі створення робочих місць на селі є першочерговим, аби молодь залишалася в цих населених пунктах. Другим важливим напрямком є соціальна сфера – молодь також не лишатиметься у селі, якщо не буде можливості виховувати дітей у садочку, навчати у школах тощо. Третій напрямок – екологічний.

Отже, це три основи сталого розвитку: економіка, соціальна сфера та екологія, на базі яких створюють стратегії. У 2018 році надавали допомогу з розробки стратегій 17 громадам, дев’ять громад написали стратегії, і шість з них цього року встигли їх затвердити. Ще декілька громад затверджуватимуть стратегії у січні.Окремі громади на Волині є економічно потужними, наприклад, йдеться про ті, ОТГ, на території яких розташовані великі підприємства, зокрема, про Боратинську ОТГ, де працює завод «Кромберг енд Шуберт». Ця громада не тільки забезпечує себе, а й сплачує кошти реверсної дотації до держбюджету.

Є такі громади, як Литовезька, де на території розташовані шахти, однак перспектива роботи шахт незрозуміла, тому громадам важливо розвивати альтернативні види бізнесу. Перш за все, це сільське господарство, у якому Волинь може бути конкурентом інших областей. В громадах є велика кількість незадіяних земель і основним своїм завданням бачать допомогу власникам паїв перестати їх здавати в оренду за кілька тисяч гривень, а розпочинати власний бізнес через кооператив чи індивідуальне господарство.

Також є громади, які на перший погляд не надто інвестиційно привабливі, але їм вдалося цього року залучити інвесторів. Зокрема, це Поворська ОТГ, де розпочав роботу великий інвестор м’ясних порід великої рогатої худоби, ТОВ «Баффало», зараз ця фірма йтиме і в інші громади. Працюють і над історичною спадщиною, адже багато міст та містечок Волині, таких, як Луків, Любомль чи Любешів мають великий пласт історії. В співпраці з фахівцями Східноєвропейського національного університету та працівникам Волинського краєзнавчого музею допомагають громадам знаходити ті цікаві речі, які можна «продати», розвиваючи транскордонні проекти з партнерами з Польщі.Деякі громади, такі як Устилузька та Боратинська, активно співпрацюють з Фундацією ініціатив менеджерських з Польщі, розробляють проекти на підтримку стратегічного планування, управління. Стратегія розвитку Устилуга розроблена за допомоги польських колег.

Нагадаємо, що наразі на Волині утворені 50 ОТГ, загальний перспективний план передбачає утворення 75 ОТГ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---