Уродженець Криму став командиром волинських танкістів

Уродженець Криму, кадровий офіцер із позивним Тюльпан, захищає цілісність та суверенітет України разом із волинськими танкістами.

Так, про нелегкі будні, танкові бої та інші особливості життя воєнного життя безпосередньо у зоні АТО командир 1 танкової роти 14 ОМБ розповів кореспонденту Інформаційного агенства Волинські Новини Вікторії Семенюк. Щоправда, танкіст попросив журналіста не вказувати у засобах масової інформації його ім’я та прізвище, мовляв, зайва слава йому зовсім не потрібна, й «про власні заслуги кричать лише ті, хто насправді нічого не бачив».Родився в Криму, жив у Полтаві та Харкові, нині ж мешкає на Волині

Так сталося, що примхою долі молодого офіцера трішки «носило» країною. Ще б пак, народившись у Криму, йому довелось часто змінювати місце проживання. Полтава, Харків, а потім й синьоока Волинь, куди свого часу військовослужбовця направили на службу.

«Що вдіяти, така професія», - посміхається військовий.

Він розповідає, що війна особисто для нього та його побратимів стала майже звичним ділом:

«Цього року, так би мовити, уже друга «кампанія». Спочатку довелось воювати з травня 2014 року й до вересня, а потім ми отримали новітню техніку, і от орієнтовно з лютого 2015 року й по сьогодні 14 ОМБ на сторожі цілісності держави», - розповідає кадровий офіцер.

Наскільки легко вправлятися з таким видом військової спецтехніки, як танк, і які особливості цієї роботи?

«Оскільки я – командир танкової роти, то й, відповідно, повинен вміти керувати не одним, а усіма десятьма танками. Насправді ж усе залежить від терміну, який танк відслужив, а також від того яким є його технічний стан. Також надзвичайно важливим є рівень навченості екіпажу. Якщо його члени все уміють, знають, й при цьому ретельно доглядають за танком, жодних проблем не виникне», - переконує танкіст.

До слова, танковий екіпаж складається з трьох чоловік: водія-механіка, навідника і командира танка.

Люди, які бачили справжню війну, про це на вулиці не говорять

Військовослужбовець зізнався, що за час воєнних дій на сході країни у його житті трапився випадок, коли йому довелось брати участь у бою «танк проти танку». Але, варто додати, що про власні заслуги командир роти розповідати не вельми любить:

«Я багато чого бачив, брав участь у майже всіх відомих операціях, хіба в Іловайському котлі не був, хоча й проїжджав поряд. Але про це жахіття розповідати не хочу. Люди, які в житті багато що побачили, й смерть зокрема, вони не бігають і не кричать про це на вулиці. А ті, що кричать, справжньої біди не бачили», - скромно зазначив танкіст.На думку воїна, серед сепаратистів також є цілком адекватні люди, хоча є й фанатики, яким «вже давно виїли мозок»

«З представниками ворожої сторони спілкуватись доводилось неодноразово. Часто це - звичайні люди, такі ж як і ми, але якщо серед них є цілком нормальні і адекватні, то є й такі, яким вже давно «виїли мозок», а є й взагалі – цілковиті фанатики. Хоча, якщо чесно, я бачив багато людей і з наших, українських батальйонів. І, повірте, вони теж усі різні», - ділиться власним досвідом військовий.Декілька слів він сказав і про наболіле, зокрема, про так звані «мінські домовленості»

Зі слів бійця, траплялись ситуації, коли до українських військових телефонували сепаратисти і казали: «Ми сьогодні вас обстрілюємо, відійдіть на безпечну відстань». Вони відходили, потім повертаються на позиції, й таким чином обходилось фактично без жертв. А якось у сепаратистів запитали, чому ж вони обстрілюють українські позиції, якщо самі ж про це попереджають військових. А вони й кажуть: «Усе через те, що не ми головні, тому не ми вирішуємо. Є команда стріляти – ми й стріляємо. Нам дають зброю, гроші, боєприпаси, тож мусимо виконувати накази».

Я би змінив діючу владу. Тільки тоді у нас все було б нормально

На думку танкіста, для того, аби Україні виграти «осточортілу війну, перш за все необхідно змінити діючу в країні владу.

«Я би змінив геть усю владу. Тільки тоді у нас все було б нормально. А взагалі я думаю, що війна уже наближається до певного логічного завершення. Наскільки це завершення буде правильним чи бажаним – невідомо. Але до чогось таки прийдемо. Бо усе має свій початок і своє закінчення», - резюмував військовий.

Нагадаємо, 23 жовтня 2015 року ІА Волинські Новини повідомляло про те, що танки 14-ої окремої механізованої бригади ОК «Захід», які прикривали піхоту в районі Мар’їнки, відведені від лінії розмежування. Продовжується відведення танків, а також артилерійських гармат калібром до 100 міліметрів. Відповідно до Мінських домовленостей, 14 бригада 22 жовтня 2015 року відвела свої танки на обумовлену політиками відстань.



Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---