Що тягне за собою ухилення від мобілізації. АНАЛІТИКА

Мобілізація. Сьогодні саме це слово фігурує на устах багатьох наших краян. Критерії, згідно з якими українців призивають до лав Збройних сил, та відповідальність, що настає за ухилення від служби, - у спеціальному коментарі юриста Віктора Бондаренка.

Так звана її третя хвиля стартувала 24 липня 2014 року, і триватиме 45 днів на підставі затвердженого Верховною Радою України Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

До юриста звернулися мешканки одного із районів Волині (імена та місця проживання з міркувань конфіденційності не зазначаємо). Їх цікавило, кого саме мобілізують, та яка настає відповідальність за ігнорування їх чоловіками мобілізаційних вимог місцевої влади та військового комісару. Підштовхнуло жінок до отримання ґрунтовних правових знань із вказаних питань як небажання відпускати своїх чоловіків в зону бойових дій, так і махінації місцевої влади із списками осіб. Владці, мовляв, надають привілеї одним шляхом невнесення до таких списків інших.

«Певен, що правова складова мобілізаційного процесу буде актуальна і для багатьох інших наших співвітчизників, тому вирішив донести її до широкого кола читачів», - зазначає Віктор Бондаренко.

Так, нормативно-правову основу мобілізаційного процесу, який відбувається зараз, становлять Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і зазначений Указ Президента України «Про часткову мобілізацію».

Кого стосується теперішня, так звана «третя хвиля» мобілізації.

В цілому, згідно з чинним законодавством, під мобілізацію підпадають військовозобов`язані запасу у віці від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду. Оскільки граничний вік військовозобов`язаних у запасі збільшили, то тепер військовозобов`язані - це чоловіки від 18 до 60 років (рядовий і сержантський склад) або до 55-65 років (офіцерський склад, вік залежить від звання).

А це означає, що скоріш за все, призиватися будуть переважно «військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу» - до 60 років; «особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком» - 45-60 років; і «вищий офіцерський склад» - до 65 років.

Відразу слід відмітити, що в цю хвилю не буде мобілізовано осіб, які є військовозобов’язані, однак були звільнені від призову на військову службу в мирний час відповідно до статті 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», і не мають відповідних військових навиків. Такі особи підлягають мобілізації у разі оголошення військового стану.

Також мобілізації не підлягають особи, які:

– заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями.

Це стосується громадян, які є державними службовцями, працівниками місцевої влади, або будь-яких підприємств, установ чи організацій, функціонування яких має важливе значення в особливий період (період воєнного або надзвичайного стану).

Наприклад, якщо хтось із військовозобов’язаних працює інженером на заводі, де виготовляється чи ремонтується техніка, яка використовується у бойових діях, або оператором програмного забезпечення теплоелектростанція, він може бути заброньований і не підлягатиме відбуттю до військової частини.

– визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
– чоловіки, на утриманні яких перебувають п'ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
– жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
– зайняті постійним доглядом за особами, які його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
– народні депутати України;
– студенти та аспіранти, які навчаються на денній формі навчання.

Відмітимо, що тривалість мобілізаційного періоду становить 45 днів, відлік якого розпочато з 24 липня. Зі спливом вказаного часу будуть відсутні правові підстави мобілізовувати (або піддавати відповідальності) осіб, які хоч і підпадають під мобілізаційні критерії, однак у встановленому порядку не були повідомлені про необхідність з’явитись до військового комісаріату (не отримали відповідної повістки).

В той же час корисно буде знати. яка саме і за яких умов настає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, де межа адміністративної та кримінальної відповідальності.

Так, відповідно до статті210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин) тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 грн.).

У разі, якщо впродовж року особа вже вчиняла таке правопорушення, розмір штрафу становитимевід тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(від 510 до 1700 грн.). В теперішній ситуації таке можливе, якщо особа під час попередніх етапів мобілізації ухилилась від прибуття до військомату, її притягнули до відповідальності, однак не мобілізували, оскільки завершився мобілізаційний період.

Зауважимо, що штраф в таких розмірах накладається лише у разі вчинення громадянином правопорушення як фізичною особою. Якщо зафіксовано факт вчинення правопорушення посадовою особою (наприклад керівник підприємства відмовиться надавати військовим транспорт підприємства, не надасть звіт щодо вжитих заходів з мобілізаційних завдать), розмір штрафу становить від тридцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 5100 грн.).

Зверніть увагу, що сплата штрафу не звільняє військовозобов’язаного від його фактичної мобілізації.

Це лише буде додатковою відповідальністю у вигляді зобов’язання сплатити кошти та «подразником» для військового комісара, який забезпечує виконання мобілізаційного завдання.

Для тих, кому здасться, що можна не з’явитися до військомату за мобілізаційним викликом та уникнути обов’язку поповнити ряди збройних сил, варто звернути увагу на таке:

Кодексом про адміністративні правопорушення передбачено такий захід, як доставка порушника з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення до відповідного органу, працівники якого складають протокол. / Скориставшись таким правом, працівники військового комісаріату або міліції можуть доставити особу, яка не з’явилась за мобілізаційним викликом, до військового комісаріату, де відносно неї відразу складуть відповідний протокол та винесуть постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення відповідного штрафу. При цьому, факт перебування особи у військоматі можуть додатково «оформити» як прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину, і з цього часу для неї рахуватиметься початок проходження військової служби.

Кримінальна відповідальність в аналізованому контексті настає лише за умов вчинення війскового злочину.

Особливістю військових злочинів, першою чергою, є суб’єкт його вчинення – солдати, матроси, сержанти, старшини, прапорщики, мічмани, особи офіцерського складу, курсанти, слухачі військово-навчальних закладів та військовозобов’язані під час проходження навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

Такі особи можуть нести відповідальність лише з початку проходження військової служби, яким вважається:

1) для призовників і офіцерів, призваних із запасу, – день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину;

2) для військовозобов’язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом, – день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи);

3) для громадян, які добровільно вступають на військову службу, – день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу;

4) для військовозобов’язаних – перший день фактичного перебування на зборах.

У разі ухилення від виконання обов’язку щодо несення служби в залежності від конкретних обставин відповідальність настає:

– за самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України)– від тримання в дисциплінарному батальйоні на строк до 2-х років до позбавлення волі на строк до 10 років (залежно від конкретних обставин діяння і ступеня його суспільної небезпеки);

– за дезертирство (ст. 408 КК України) – до 12 років позбавлення волі;

– ухилення від військової служби шляхом сомокалічення або іншим способом (ст. 409 КК України) – до 10 років позбавлення волі.

Віктор БОНДАРЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---