Пам’ятник загиблим холмщакам досі неосвячений
У Луцьку відбулося Віче Скорботи в пам'ять 66-річчя масового знищення українських сіл Холмщини.
Його зініціювало обласне товариство «Холмщина», члени якого зібралися на Меморіалі біля пам’ятника депортованим українцям.
Як зазначив голова товариства Микола Онуфрійчук, саме у березні 1944-го року масово горіли українські села на території Польщі.
За даними обласного товариства «Холмщина», від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських лише у Сагрині загинуло близько 600 українців.
«Рік на цьому місці височіє пам’ятний хрест, досі не освячений й офіційно не відкритий. 66 років минуло від тієї трагедії, а холмщаки так і не мають статусу депортованих», - каже Онуфрійчук.
Донині, щоб відвідати могили своїх предків, волинські холмщаки змушені долати численні бюрократичні перешкоди в отриманні візи для переїзду через кордон, - повідомляє служба інформації ВОДТРК.
Довідково:
У березні 1944 року почалися масові репресії поляків проти українського населення етнічних українських земель за Бугом. Ці землі в результаті повоєнних угод відійшли до складу Польщі.
Активізації палень українських сіл і вбивств українців стало визволення Польщі від німецьких окупантів та юридичне закріплення Холмщини, Надсяння, Лемківщина, та інших земель у складі Польщі. Лише в Грубешівському повіті польські націоналісти спалили 52 українськi села, і вбили не менше чотирьох тисяч людей.
Ці події «логічно» завершилися вересневою угодою Уряду української РСР і Польського комітету національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». Депортації українців тривали аж до 1947 року, до сумнозвісної акції «Вісла». За різними оцінками з Польщі було депортовано від 600 тис. до 1 млн. українців.
У серпні 2008 року в рамках проекту «Впорядкування православного цвинтаря у місті Хелм» протягом двох тижнів українські, польські та німецькі волонтери займалися очищенням цвинтаря від зайвої рослинності та сміття, відновленням могил, а також історичних об’єктів.
Православний цвинтар функціонував від часів заснування православної єпархії. Серед похованих на ньому - українці, поляки, росіяни; духовні та світські визначні особи, діяльність яких пов’язана зі спільною історією Польщі та України. Зокрема, саме тут в 1940-му році був похований прем’єр-міністр Української Народної Республіки у вигнанні інженер Пилип Пилипчук.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Його зініціювало обласне товариство «Холмщина», члени якого зібралися на Меморіалі біля пам’ятника депортованим українцям.
Як зазначив голова товариства Микола Онуфрійчук, саме у березні 1944-го року масово горіли українські села на території Польщі.
За даними обласного товариства «Холмщина», від рук Армії Крайової і Батальйонів хлопських лише у Сагрині загинуло близько 600 українців.
«Рік на цьому місці височіє пам’ятний хрест, досі не освячений й офіційно не відкритий. 66 років минуло від тієї трагедії, а холмщаки так і не мають статусу депортованих», - каже Онуфрійчук.
Донині, щоб відвідати могили своїх предків, волинські холмщаки змушені долати численні бюрократичні перешкоди в отриманні візи для переїзду через кордон, - повідомляє служба інформації ВОДТРК.
Довідково:
У березні 1944 року почалися масові репресії поляків проти українського населення етнічних українських земель за Бугом. Ці землі в результаті повоєнних угод відійшли до складу Польщі.
Активізації палень українських сіл і вбивств українців стало визволення Польщі від німецьких окупантів та юридичне закріплення Холмщини, Надсяння, Лемківщина, та інших земель у складі Польщі. Лише в Грубешівському повіті польські націоналісти спалили 52 українськi села, і вбили не менше чотирьох тисяч людей.
Ці події «логічно» завершилися вересневою угодою Уряду української РСР і Польського комітету національного визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР». Депортації українців тривали аж до 1947 року, до сумнозвісної акції «Вісла». За різними оцінками з Польщі було депортовано від 600 тис. до 1 млн. українців.
У серпні 2008 року в рамках проекту «Впорядкування православного цвинтаря у місті Хелм» протягом двох тижнів українські, польські та німецькі волонтери займалися очищенням цвинтаря від зайвої рослинності та сміття, відновленням могил, а також історичних об’єктів.
Православний цвинтар функціонував від часів заснування православної єпархії. Серед похованих на ньому - українці, поляки, росіяни; духовні та світські визначні особи, діяльність яких пов’язана зі спільною історією Польщі та України. Зокрема, саме тут в 1940-му році був похований прем’єр-міністр Української Народної Республіки у вигнанні інженер Пилип Пилипчук.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Ульо
Показати IP
30 Березня 2010 16:48
Корехтор,то знак чи пам'ятник, чи таки пам'ятний знак? Ясно, шо то опічатка, але ж ти не баняй, пажалуста, мойого комента.
Навчальні заклади Волині отримали 8 шкільних автобусів
Сьогодні 21:12
Сьогодні 21:12
Без гарячої води залишаться житлові будинки, школи та міська лікарня: у Луцьку тимчасово зупинять котельню
Сьогодні 19:35
Сьогодні 19:35
Помер відомий музикант і актор Кріс Крістофферсон
Сьогодні 19:16
Сьогодні 19:16
Перші заморозки та дощі: яким буде початок жовтня на Волині
Сьогодні 18:57
Сьогодні 18:57
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.