Адмінреформа на Волині й польський поділ територій
Сьогодні в Україні все частіше говорять про адміністративну реформу. Суть цих змін — в утворенні самоврядних громад, які будуть мати суттєво більшу відповідальність (у тому числі фінансову), ніж мають зараз.
Історію адміністративного поділу Волині дослідив Олександр Котис і описав у своєму матеріалі в «Хроніках Любарта».
За пропонованими змінами, колишні радянські райони скасують, натомість утворять повіти (можливо, виберуть якийсь інший термін), що ділитимуться на громади. Ці громади — фактично об’єднання кількох сіл. У польській адміністративній системі для них є окремий термін — ґміни.
До слова, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини розповідало, які повноваження отримає староста (у селах, які внаслідок об’єднання громад залишаться без сільради), а також роз’яснювало повноваження префекта (оскільки місцевих адміністрацій (районних та обласних) уже не буде).
Отже, не секрет, що пропонована система адмінреформи в Україні має відображати польський поділ територій. Подібна структура в нашій історії вже діяла у міжвоєнний період, коли Волинське воєводство було поділене на повіти, а ті, своєю чергою, — на ґміни. Має це все, правда, ще глибшу історію, яка тягнеться від часів Люблінської унії.
Радянська система адміністративного поділу «прийшла» на наші землі у 1939 році. 4 грудня була утворена Волинська область. Вона ділилася на райони, центрами яких стали міста. Були міські, районні, селищні і сільські ради. Це майже точно та сама система, яка ще досі зберігається в Україні. Цікаво, що до утворення Волинської області була Луцька область, яка включала кілька повітів — адмінодиниць польської системи.
Останню запровадили після Першої світової війни, коли Волинь увійшла до складу так званої Другої Речі Посполитої. Уся країна була поділена на 16 воєводств. У їхньому числі було і Волинське. До його складу входило 11 повітів. Воєводство охоплювало нинішні Волинську, Рівненську, частину Тернопільської областей.
Найбільш буремна зміна адміністративного устрою відбувалася протя¬гом 1915 — 1920 років. Коли Волинь перебувала у складі Української народної республіки, її територія була поділена на землі, а ті — на повіти. До складу Волинської землі входили Володимирський, Ковельський, Луцький і Дубенський повіти. Михайло Грушевський не встиг запровадити новий поділ, за яким до складу кожної землі мала входити приблизно однакова кількість населення — 1 мільйон мешканців. Фактично, Волинська земля існувала тільки протягом березня-квітня 1918 року. Після цього і аж до приходу поляків, тобто в часи Скоропадського, було відновлено Волинську губернію.
Незважаючи на австрійську окупацію 1915 — 1916 років, Волинь і далі жила за адмінподілом Російської імперії. Між третім поділом Польщі наприкінці XVIII століття і часами УНР землі об’єднувалися у Волинську губернію. Її центром був Житомир, а територія ділилася на 12 повітів. Російською мовою повіт називався «уезд». Луцьк був «уездным городком» поряд з Володимиром-Волинським, Дубном, Ковелем, Рівним та іншими містами. Кожен повіт складався з двох мирових дільниць, які об’єднували кілька волостей. Щоб розібратися в тому, що таке волость і як їх утворювали, треба вникати у станове розшарування суспільства Російської імперії, в якому різні прошарки мали різні права, відповідно, для них створювали різні адмінодиниці й адміноргани.
Цікаво загадати ще таке забуте утворення, як Волинське намісництво — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1793 — 1796 роках з центром у Заславі, одразу після поділу Польщі.
До цього 230 років (між Люблінською унією і поділами Речі Посполитої) існувало Волинське воєводство з центром у Луцьку. Воно входило до Малопольської провінції, яких було три. Волинське воєводство об’єднувало три повіти: Луцький, Володимирський та Кременецький. Повіти ділилися на староства. Кілька повітів могли складати окрему область — землю. Королівськими маєтностями керували старости, а містами — каштеляни. Тобто ця система передовсім спиралася на землі і право різних станів на ці землі. Наприклад, на території міста Луцька була власне міська територія, якою керував міський магістрат, а була державна замкова територія. Крім цього, існували ще церковні землі — плебанії. Це складна система з різним рівнем взаємозв’язків, коментарі до якої можуть скласти цілу книгу.
Цікаво, що Волинське воєводство ХХ століття було спробою реінкарнації цього ж воєводства з королівських часів, з поправкою на дух і правила ХХ століття. Сьогодні пропонують схожу систему. Виходить таке собі «колесо історії». Як буде насправді, покаже час.
Нагадаємо, майже всі українські області, у тому числі й Волинська, затвердили перспективні плани об’єднаних громад.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Історію адміністративного поділу Волині дослідив Олександр Котис і описав у своєму матеріалі в «Хроніках Любарта».
За пропонованими змінами, колишні радянські райони скасують, натомість утворять повіти (можливо, виберуть якийсь інший термін), що ділитимуться на громади. Ці громади — фактично об’єднання кількох сіл. У польській адміністративній системі для них є окремий термін — ґміни.
До слова, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини розповідало, які повноваження отримає староста (у селах, які внаслідок об’єднання громад залишаться без сільради), а також роз’яснювало повноваження префекта (оскільки місцевих адміністрацій (районних та обласних) уже не буде).
Отже, не секрет, що пропонована система адмінреформи в Україні має відображати польський поділ територій. Подібна структура в нашій історії вже діяла у міжвоєнний період, коли Волинське воєводство було поділене на повіти, а ті, своєю чергою, — на ґміни. Має це все, правда, ще глибшу історію, яка тягнеться від часів Люблінської унії.
Радянська система адміністративного поділу «прийшла» на наші землі у 1939 році. 4 грудня була утворена Волинська область. Вона ділилася на райони, центрами яких стали міста. Були міські, районні, селищні і сільські ради. Це майже точно та сама система, яка ще досі зберігається в Україні. Цікаво, що до утворення Волинської області була Луцька область, яка включала кілька повітів — адмінодиниць польської системи.
Останню запровадили після Першої світової війни, коли Волинь увійшла до складу так званої Другої Речі Посполитої. Уся країна була поділена на 16 воєводств. У їхньому числі було і Волинське. До його складу входило 11 повітів. Воєводство охоплювало нинішні Волинську, Рівненську, частину Тернопільської областей.
Найбільш буремна зміна адміністративного устрою відбувалася протя¬гом 1915 — 1920 років. Коли Волинь перебувала у складі Української народної республіки, її територія була поділена на землі, а ті — на повіти. До складу Волинської землі входили Володимирський, Ковельський, Луцький і Дубенський повіти. Михайло Грушевський не встиг запровадити новий поділ, за яким до складу кожної землі мала входити приблизно однакова кількість населення — 1 мільйон мешканців. Фактично, Волинська земля існувала тільки протягом березня-квітня 1918 року. Після цього і аж до приходу поляків, тобто в часи Скоропадського, було відновлено Волинську губернію.
Незважаючи на австрійську окупацію 1915 — 1916 років, Волинь і далі жила за адмінподілом Російської імперії. Між третім поділом Польщі наприкінці XVIII століття і часами УНР землі об’єднувалися у Волинську губернію. Її центром був Житомир, а територія ділилася на 12 повітів. Російською мовою повіт називався «уезд». Луцьк був «уездным городком» поряд з Володимиром-Волинським, Дубном, Ковелем, Рівним та іншими містами. Кожен повіт складався з двох мирових дільниць, які об’єднували кілька волостей. Щоб розібратися в тому, що таке волость і як їх утворювали, треба вникати у станове розшарування суспільства Російської імперії, в якому різні прошарки мали різні права, відповідно, для них створювали різні адмінодиниці й адміноргани.
Цікаво загадати ще таке забуте утворення, як Волинське намісництво — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1793 — 1796 роках з центром у Заславі, одразу після поділу Польщі.
До цього 230 років (між Люблінською унією і поділами Речі Посполитої) існувало Волинське воєводство з центром у Луцьку. Воно входило до Малопольської провінції, яких було три. Волинське воєводство об’єднувало три повіти: Луцький, Володимирський та Кременецький. Повіти ділилися на староства. Кілька повітів могли складати окрему область — землю. Королівськими маєтностями керували старости, а містами — каштеляни. Тобто ця система передовсім спиралася на землі і право різних станів на ці землі. Наприклад, на території міста Луцька була власне міська територія, якою керував міський магістрат, а була державна замкова територія. Крім цього, існували ще церковні землі — плебанії. Це складна система з різним рівнем взаємозв’язків, коментарі до якої можуть скласти цілу книгу.
Цікаво, що Волинське воєводство ХХ століття було спробою реінкарнації цього ж воєводства з королівських часів, з поправкою на дух і правила ХХ століття. Сьогодні пропонують схожу систему. Виходить таке собі «колесо історії». Як буде насправді, покаже час.
Нагадаємо, майже всі українські області, у тому числі й Волинська, затвердили перспективні плани об’єднаних громад.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Анонім
Показати IP
23 Липня 2015 19:21
Тепер подивіться адміністративний події Підляського воєводства. В Польщі все зроблено для людей,а в нас для керовників. Проблеми індійців ХВИЛЮЮТЬ тільки самих індійців.
Санчез
Показати IP
23 Липня 2015 20:30
Не має чим зайнятись?
Екскурсовод
Показати IP
23 Липня 2015 23:09
Скоро Волинь продадуть полякам, отже такий поділ для польщі потрібен. І чому більшість не розуміє, що ця реформа робиться для того, аби відібрати в людей останнє - землю.
Вася
Показати IP
24 Липня 2015 03:50
А шо ж- хiба задарма поляки так вболiвають за украiнцiв??!
гiсть
Показати IP
27 Липня 2015 20:16
Префекти пiдпорядковуються президенту,який iх i призначаэ.Диктатура зверху до низу.Ради нiчого не вирiшують, на префекта не впливають.У Конституцii не сказано,що префект маэ бути обов'язково громадянином Украiни.
Вчені виявили найпотужніші космічні промені, які у 40 000 разів перевищують енергію видимого світла
Сьогодні 00:29
Сьогодні 00:29
28 листопада: свята, події, факти. День подяки у США і День працівника системи фінансового моніторингу
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
78-річна Шер оголосила про завершення музичної кар'єри
27 Листопада 2024 23:49
27 Листопада 2024 23:49
Від руїн до просторів майбутнього: у Луцьку обговорили польський досвід відновлення міст після війни
27 Листопада 2024 23:30
27 Листопада 2024 23:30
Зірка «Щоденників вампіра» зіграє головну роль у серіалі про війну в Україні
27 Листопада 2024 23:10
27 Листопада 2024 23:10
На Волині поголів’я лисиці перевищує допустиму норму у 5 разів
27 Листопада 2024 22:51
27 Листопада 2024 22:51
Волинь є лідером у затвердженні програм інформатизації на місцевому рівні
27 Листопада 2024 22:32
27 Листопада 2024 22:32
Пішов з життя режисер фільмів «Голий пістолет» та «Цілком таємно!»
27 Листопада 2024 22:13
27 Листопада 2024 22:13
Лучанина судитимуть за зґвалтування неповнолітньої
27 Листопада 2024 21:53
27 Листопада 2024 21:53
У терцентрі в Луцьку відновив роботу будинок для бездомних людей
27 Листопада 2024 21:34
27 Листопада 2024 21:34
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.