Луцьк буденний: вулиця Коперника

Паралельна проспекту Волі вулиця Коперника мала декілька назв та почала формуватися у XIX столітті.

Вона пролягає від Шопена до Чехова, сформувалася у два етапи. Перший етап розпочався в 1870 році, коли був запроектований міський квартал Воличка (Вулька) на межиріччі Глушця та Сапалаївки. Саме від однієї з вулиць кварталу – Табірної (тепер Шопена) була запланована бокова вуличка до тогочасної межі міста – Бульварної (тепер Сенатора). Вона пройшла паралельно з основною – Рівненською (нині проспект Волі) і дістала згодом назву Абрикосової.

Другий етап формування цієї вулиці розпочався у 1895 році, коли на пропозицію власника села Воличка Підлуцька до міста приєднали другу частину його земель.



Новоброварна вулиця – нова східна межа міста – пройшла поряд з невеличким хутором Новий Світ, на основі якого виник житловий мініквартал Нова забудова. Абрикосова, як головний шлях мікрорайону, швидко забудувався з обох кінців. Коли мініквартал розрісся, Абрикосову завернули до Рівненської.

На території мінікварталу були приватні казарми, у яких в роки Української держави Павла Скоропадського розташувався Волинський корпус охорони державного кордону. Під час Першої світової війни тут відкрили відділення польової пошти, пекарні, їдальню. В останній під час перших вільних виборів у міську Думу влаштували спеціальну дільницю.



Після визволення Луцька від австрійської окупації у 1916 році вулицю Абрикосову через її прямолінійність і те, що вид з неї замикали значні споруди, визначено як проспект, якому дали ім’я Денікіна. За участь у визволенні Луцька Антону Денікіну присвоїли чергове звання генерал-лейтенанта та нагородили іменною зброєю – шаблею, прикрашеною діамантами, з написом «За подвійне звільнення Луцька».

На честь польського поета Юліуша Словацького вулицю перейменували у 1920 році. Але, оскільки наступного року вулицею Словацького назвали іншу у центрі міста, колишній Абрикосовій дали ім’я Миколая Коперника, на честь польського астронома, математика та економіста, відкривача геліоцентричної будови світу, автора твору «Про обертання небесних сфер».



Комунгосп міста у 1940 році розробив проект перетворення вулиці Коперника в магістраль, як об’їзд вулиці 17 Вересня (проспекту Волі). Для цього її планували з’єднати мостом через Сапалаївку з Набережною (тепер Зої Космодем’янської). Втім план так і не втілили у життя, адже розпочалася війна.

У зв’язку із спорудженням будівлі обкому і облвиконкому (нині головний корпус СНУ імені Лесі Українки) у 1950-ті роки вулиця Коперника через Суворова (тепер Степана Бандери) дістала прямий вихід на Радянську (тепер Винниченка).

Більшість житлових та адміністративних будинків тут звели у післявоєнний час. Протягом років незалежності тут з’явилося декілька новобудов, споруджених за індивідуальними проектами. Однак вулиця ще зрідка зберегла дерев’яну забудову.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---