Територіальна реформа на Волині: перспективи чи загрози

Волинські села вже говорять про об’єднання та введення в дію адмінреформи, втім, багаті сільради бояться нових ризиків: бюджет самодостатньої громади «не потягне» дотаційні сільради.

Про це йшлося під час засідання прес-клубу обласної ради на тему: «Яких реформ чекають громади?», яке відбулося сьогодні, 17-го березня, в Луцьку, в редакції газети «Волинь-нова».

Прикладом успішної й заможної сільської ради на Волині є Боратинська. Її голова Сергій Яручик вважає, що адміністративна реформа дійсно потрібна, втім, для її успішної реалізації немає умов, зокрема й на Волині.

«Реформування дійсно - на часі, адже без них рухатися вперед складно. Втім, аби стимулювати до об’єднання – необхідна бюджетна децентралізація, щоб сільські території бачили перспективи цього об’єднання. Нині - це ризик, бо є сільради, які самодостатні, а є такі, які навіть не можуть виплатити зарплату бухгалтеру. Виходить так, що ми самодостатні, а як будемо розвиватися далі, після приєднання до нас дотаційної громади?! Чи не доведеться наші кошти, які ми мали б спрямувати на розвиток території, віддавати іншій громаді для забезпечення їхніх елементарних потреб. Окрім того, виникає наступне питання: де буде центр, як ми зможемо надавати адміністративні послуги?!», - висловив своє бачення про проблеми щодо об’єднання сільрад Сергій Яручик.

Нагадаємо, 3 березня Президент України Петро Порошенко підписав Закон, що дозволяє об'єднувати територіальні громади. На сьогодні в Україні є біля 12 тисяч сільрад, на Волині біля 400.

Сільський голова Доросинівської сільрада Рожищенського району Микола Вавринчук каже, що він готовий до об’єднання, навіть зробили пропозицію приєднатися навколишнім селам.«Ситуація в проведенні адмінреформи зараз така, що є бажання громад, але те, як відбуваються процеси з боку влади - не сприяють цьому. Наша громада дає собі раду. Окрім того, ми маємо таку інфраструктуру, що наші дошкільні навчальні заклади повністю незавантажені, ми можемо об’єднатися з іншими селами й надавати їм наші послуги. Ми пропонуємо сьогодні об’єднання із центром в селі Доросинів», - розповідає сільський голова.

Як запевняє заступник директора департаменту фінансів обласної державної адміністрації Володимир Селедець, держава вже створила необхідні фінансові передумови для об’єднання громад.«Коли відбудеться об’єднання, то ці нові формування отримають субвенцію на медицину, освіту, а вільними коштами громада зможе управляти. Об’єднавшись, вони матимуть дохідну базу таку ж як в містах обласного значення. Це дає можливість в рази поліпшити фінансовий стан справ. Зауважу, що у нас на Волині усі райони - дотаційні, крім Луцького району, тому об’єднання - необхідне», - наголосив фінансист.

Під час засідання прес-клубу волинські науковці зауважили, що таки дійсно, держава робить необхідні кроки для децентралізації, але запізно.

«Зараз Україна є суперцентралізованою державою, в Європі така одна. У нас є 16 районів, а має лишитися лише 3 чи 4. Я думаю, що в Україні є воля політиків, але відбувається запізнення із прийняттям рішення. Окрім того, нам необхідні конституційні зміни», - вважає доктор політичних наук, професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Валентин Малиновський.

Валентин Малиновський

Варто зауважити, що екс-посадовець облради Василь Струк повідомив, що сьогоднішня реформа в Україні – це частково запозичений досвід Польщі.

«Теперішня децентралізація, це, практично, вибірково переписана реформа з Польщі. Я пригадую, як колись ці процеси відбувалися у наших сусідів. Там теж було болісно, були протести, люди дороги перекривали, але через 5-6 років усе кардинально змінилося. Як я туди знову приїхав, то побачив, що у селах почали будувати очисні споруди, регіони почали розвиватися. А це був складний процес і нам потрібно його пережити», - розповідає заступник голови обласної ради 3 та 4 скликань Василь Струк.

Депутат обласної ради, перший заступник Луцького міського голови Святослав Кравчук зауважив, що в Польщі був примусовий шлях адмінреформи, а не добровільний, як в Україні.

«Можна двома шляхами об’єднувати громади: це силовий шлях, як у Польщі, і економічний, який нам пропонують. Зараз громада має відчути, що фінансовий ресурс їх не задовольняє і доведеться шукати шляхи об’єднання», - каже Кравчук.

Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що Нововолинськ може різко розширитись. Йдеться про те, що до міста можуть приєднатися Бужанівська, Грядівська, Поромівська, Морозовичівська ради, а також сільська рада Старої Лішні.

Раніше волинські політологи прогнозували, що без реформ Україну чекає зубожіння і банкрутство.

А волинський науковець наголошував, що Україну чекає або децентралізація, або шлях латиноамериканців, де всі біжать у міста, розростаються мегаполіси й обезлюднюються території, а села «помирають».

Зауважимо, що адміністративна реформа на Волині передбачає й скорочення представників виконавчих органів державної влади. В області їх близько 20 тисяч осіб і куди після скорочення влаштувати людей – не знають.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---