Як загинув легендарний чеченський генерал, який воював на боці України

Колишній обвинувачуваний в організації теракту проти президента Росії Володимира Путіна Адам Осмаєв очолив Міжнародний миротворчий батальйон імені Джохара Дудаєва, що воює на боці України в зоні АТО.

Осмаєв замінив на цій посаді комбата Ісу Мунаєва, який загинув у бою 1 лютого під час артобстрілу під Дебальцевим.

«Ми зобов'язуємося продовжити його справу, і будемо займатися створенням батальйону імені Іси Мунаєва на його честь, як діючого підрозділу в складі збройних сил України», - повідомила дружина Осмаєва Аміну Окуєва, яка зараз виконує обов'язки прес-офіцера батальйону. Про це пишуть Українські Новини.

Нагадаємо, у листопаді приморський суд Одеси звільнив з-під варти росіянина Адама Осмаєва, якого обвинувачували в підготовці теракту проти президента РФ Володимира Путіна.

Зауважимо, 5 лютого о 19:00 на Майдані в столиці відбудеться реквієм за бойовим побратимом Ісою Мунаєвим і всіма хлопцями, загиблими на сході, - написав сьогодні, 4 лютого, керівник батальйону «Донбас» Семен Семенченко у себе в Фейсбук.

Окрім того, він розповів про обставини, за яких загинув легендарний чеченський генерал.

«Загинув мій бойовий товариш, воїн з великої літери, бригадний генерал Ічкерії Мунаєв Іса. Я не хотів нічого писати, занадто багато було втрат в останні дні, занадто великий контраст між фронтом і тим продажним бля**твом, який часто я бачу в тилу. Але розповісти про його останній бій я повинен, як і маю виконати слово, яке йому дав, - допомогти легалізувати батальйон імені Джохара Дудаєва. Тепер це – те, що я і Адам, заступник Іси по батальйону, зобов'язані довести до кінця.

У Дебальцевому назрівав черговий котел. Терористи і війська РФ намагалися прорвати лінію ротних опорних пунктів в районі Чорнухине.

Працювали гради, виходили танки на пряму наводку, працювали міномети, постійні атаки на опорні пункти стали безперервними.

Казки про «наш контроль» Вуглегірська закінчилися серйозними боями, в яких загинули 4 бійців "Донбасу" і 12 воїнів ЗСУ. У вирішальний момент з'явилася інформація про те, що 14 танків РФ пішли від Єнакієве до Вуглегірська.

Батальйон "Світязь" (основну частину якого становлять волиняни – авт.), скориставшись відволіканням сил противника, вийшов з оточення.

Артилерія ЗСУ завдала удару по лісу вище Вуглегірська і звідти вийшло 16 танків РФ і перейшли в безпечний район. Стало абсолютно ясно, що якби взяли Вуглегірськ, регулярні війська РФ зачинили б пастку.

І тут подзвонив Іса.

Подзвонив і запропонував допомогу. Я не маю права зараз писати про інші обставини тих днів. Але ситуація була набагато гірша, ніж просто "наступають". Іса пропонував допомогти напередодні, в день штурму Вуглегірська. Але він напередодні вже дав слово іншим частинам, що допоможе в районі Бахмутовської траси, де всі чекали приходу супротивника. А слово Іса тримав.

Він прибув до Дебальцеве зі своїми бійцями. У батальйон Іси входили нохчи, росіяни, українці, грузини. Мало зброї, але багато духу. У штабі ЗСУ зраділи підкріпленню і було прийнято рішення, що Донбас і батальйон імені Дудаєва сформують дві групи винищувачів танків, які зупинять штурми опорних пунктів.

Частину хлопців ми залишили у нас на базі, частина разом з комбатом Мунаєвим виїхала на завдання. Я взяв із собою розвідника, сапера і двох бійців супроводу і поїхав разом з ними. Донбас в цей день втратив 4 – вони загинули, 11-ох поранили, і ми вирішили, що вилазку проведемо малою групою, а потім будемо щодоби змінювати один одного.

Я вважав своїм обов'язком поїхати зі своїми бойовими товаришами на нічну розвідку.

Виїхали опівночі. Після довгих пошуків вийшли на опорний пункт "Балу". Розбиті танки і БМП, каркаси машин, що іржавіють, постійні мінометні обстріли і люди бігають між деревами з великокаліберними кулеметами ... Черга, потім запрацював АГС. Я зайшов за дерево, але подивившись, як Іса діловито пробирається по нічному лісі, пішов за ним.

Потім було три години розмов у сирому, промерзлому бліндажі з хлопцями, які тримали опорний пункт. Чекали провідника до Чорнухиного. Я - то провалювався в сон, то прислухався до того, що розповідав хлопцям Іса.

Про життя в Данії, про те, як гордий народ Ічкерії зупинив російську військову машину. Про те, що не потрібно боятися і як в майбутньому Україна буде поставляти Ічкерії пшеницю і отримувати нафтопродукти.

Дізнавшись про те, що в бліндажі є грузин, Іса запросив одного з своїх бійців, теж грузина, познайомив їх, сказав пару добрих слів.

Приїхав провідник, ми вилізли з бліндажа під мокрий сніг і безперервну роботу великокаліберного кулемета, поїхали туди, де було ще спекотніше, де продовжував відчайдушно опиратися ще один опорний пункт - в Чорнухине.

Виходячи з машини, один з бійців Іси помітив у тепловізор теплову пляму в лісі. Іса, підкинувши автомат за плече і взявши з собою двох бійців (хай вчаться), пірнув у нічний ліс. Тривога виявилася помилковою ...

З Чорнухиному, з опорного пункту ЗСУ, за нами прислали стару роздовбану «таблетку». Ми з Ісою відпустили водіїв і поїхали по непролазному бруду до заграви, яка палахкотіла після роботи «Градів». Водій попередив нас: «якщо що» стріляти треба через скло. А взагалі якщо «бахнути» з РПГ то все, «пишіть листи». Приїхали в опорний пункт. З одного боку залізничних вагонів - терористи, з іншого - наші хлопці. Усередині холодно, люди стоять і сидять на бетонній підлозі, не випускають з рук зброю ...

Познайомилися з комбатом, обговорили ситуацію. Наш розвідник задав всі необхідні позначки на карту, а сапер, як дитина, радів тому, що тут є і потрібні підривники, і «монки», загалом все по-дорослому.

Постійні обстріли з «градів» і «ураганів», танки, диверсанти, групи відморозків з гранатометами. Наша техніка виходить з ладу через неякісний ремонт та відсутні запчастини. Сусідній опорник упав і наші не можуть навіть вивезти тіла ...

Було вже 4 ранку, коли ми почали прощатися. Домовилися, що частина бійців Іси поживуть на нашій базі в Дебальцеве, я підберу ризикових хлопців «з Донбасу» і, міняючись щоночі, ми будемо палити ворожі танки, а потім «відіжмемо» назад захоплений опорний пункт.

Іса вже намітив собі яблуневий садок, куди вранці виходять на бойову позицію російські танки і спланував, куди сяде кожен з його загону, він - як завжди попереду зі «джмелем».

Потім почалося дивне. Незважаючи на ранковий обстріл з «Градів», машина супроводу, та сама «таблетка», все не йшла. Потім довго виганяли якийсь «форд» з гаража, який навіщось мав їхати з нами. Потім фраза з чиєїсь рації «Вони виїжджають тією ж дорогою по тій же розвилці», через 40 хвилин нарешті старт, прощальне рукостискання з Ісою, забираємо двох його бійців у супровід, ще двох приблудних бідолах з розбитої частини ЗСУ, які попросили довезти до штабу і вперед.

Знову палаючі будинки, ліс, знову незрозуміла зупинка на 15 хвилин, поки витягали загрузлий в бруді «форд», початок роботи «Градів» і знову незрозуміла зупинка вже на трасі.

Потім ЗСУшная «таблетка» повезла нас до блокпосту, де чекали наші машини. Потім спалах, удар, ще один. Спалах світла, тягнуть в Урал ...

Вони були такі ж як Іса. Горді, сміливі, воїни. «Медок», який сидів праворуч від мене, загинув миттєво. Ще вдень раніше вони забирали нашу стару «Шкоду» з під обстрілу в Вуглегірську, коли вибуховою хвилею йому мало не знесло голову і кров текла з вух та носа. І слова «нічого, прорвемося». Сапер «Борис», який сидів ліворуч, так радів халявним детонаторам ... Перелом основи черепа, у важкому стані в сусідній палаті .... Хлопці з ЗСУ, Донбасу, хлопці Іси, поранені і загиблі, вони – найкраще, що є у нашої країни.

Потім була холодна підлога госпіталю в Артемівську, гостре почуття тривоги, приїзд офіцерів батальйону і моя команда на ротацію штурмової роти батальйону, на її виведення на іншу ділянку ...

І «Ураган», який вліпився в будинок в Дебальцевому, залишений нами. Через дві години після виїзду.

І дзвінок уже в Харкові, після операції - Іса загинув ... Немає зв'язку зараз з тим опорним пунктом. Не знаю, як і де це було. Напевно там, десь в цьому яблуневому саду ...

Господи, прийми вірних синів своїх.

Слава Україні.

Спасибі, Іса

ЧИТАТИ ЩЕ: ЧЕЧНЮ ЗБУРИЛА ЗАГИБЕЛЬ ІСИ МУНАЄВА: УКРАЇНЦЯМ ЙДЕ ВЕЛИКА ПОМІЧ, - ЗМІ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---