У Луцьку відспівали загиблого воїна Валерія Марцинюка

Тужливі дзвони у Свято-Троїцькому кафедральному Соборі Луцька сповістили про загибель ще одного Героя, який не пошкодував власного життя на благо України.

Так, сьогодні, 25 листопада, об 11 годині лучани разом із родиною воїна плакали та молились за упокій його душі.

Нагадаємо, Валерій Костянтинович Марцинюк (1976 року народження) загинув на сході. Його життя обірвалося 21 листопада під час виконання завдань у зоні АТО в Донецькій області. Військовий служив ускладі 93-ої окремої механізованої бригади. Був мобілізований у лави Збройних сил України у березні 2015 року. У зв’язку з похованням загиблого на сході бійця-лучанина Валерія Марцинюка 25 листопада у Луцьку оголосили днем жалоби.

Окрім цього, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло про те, що сьогодні ж близько 2 години ночі у супроводі жалобного кортежу до Луцька привезли тіло бійця.Тож, після заупокійного молебеня та пісні-реквієму «Вічна пам'ять», митрополит Луцький і Волинський Михаїл виголосив проповідь зі словами співчуття та підтримки родині загиблого.

«Сьогодні ми, хвилюючись за кожного солдата, який є на передовій, бажаємо, щоб усі українські захисники повернулись додому живими та здоровими. Але ця війна кожного разу нагадує про те, що вона ще не скінчилася. І це перемир’я, про яке ми чуємо дуже часто з телебачення, інколи відгукується звісткою про загибель ще одного солдата. Ми ставимо перед собою просте риторичне питання: «Коли все це закінчиться?». І немає відповіді на це. Бо не знаємо, що задумали вороги. Бо не бачимо їхнього послідовного бажання, щоб дійсно в Україні був мир. Тому пильнуємо, щоби не підкралися ближче до нас, щоб не наробили більше біди. І ми своїми листами та теплими словами підбадьорюємо наших воїнів там. Але, водночас, ми просимо у Бога зберегти їх там, на полі бою», - звернувся священик до присутніх.Він зауважив, що щоразу ми просимо у Бога дати перемогу українським воїнам, благаємо про те, аби вони повернулися цілими і неушкодженими. Але коли стається біда, ми усією громадою йдемо до храму, щоб розділити біль і страждання окремо взятої родини:

«Це наш спільний біль. Родина втрачає, а ми всі сумуємо. Бо Господь дає людині життя для того, щоб вона виконала власну місію на землі. Він закликає нас жити і наповнювати землю. Але, якщо є початок цього буття, обов’язково буде і його кінець. Та яким буде цей кінець – оце залежить від того, як людина прожила життя. Смерть грішників люта, але коли ми бачимо як гинуть наші Герої, ми дивуємось. Тоді ми чуємо слова подяки за сина і справжнього чоловіка. Такою вже є участь чоловіків, не тільки в поті чола заробляти на хліб, але й захищати віру та Батьківщину. І кожен гідний чоловік, відчуваючи небезпеку за сім’ю, залишає свою світську роботу, береться за зброю і стає на захист рідної землі. Так завжди було і буде. Бо чоловікам треба нести цей хрест. Але ми пишаємось самовідреченням тих, хто покладає душу свою за життя інших. Ми говоримо ці слова з великою шаною до убієнного воїна Валерія. Що ж робити, якщо своїх найкращих синів ми віддаємо для нашого мирного і щасливого життя, на благо України і Бога. Але перемога буде за нами, бо правда за нами», - підсумував отець.Опісля на Театральному майдані відбулась громадська панахида за участю бойових побратимів загиблого, представників влади та духовенства, і просто небайдужих лучан.

Після цього тіло Героя віддали землі на Алеї почесних поховань цвинтаря у селі Гаразджа.Вікторія СЕМЕНЮК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---