Слов’янськ сьогодні, або місто, де «народилася» війна

Невизнана війна на сході України принесла багато горя та втрат, а звільнені від «колорадсько-сепаратиського» нашестя міста й села нині схожі на території, якими пролетіло цунамі чи велетенський смерч. І тільки продірявлені кулями наскрізь паркани, стіни, дерева й вікна є німими свідками страшних подій, які нині прийнято називати АТО.

Спостерігати за подіями, що відбуваються на буремному сході з екрану телевізора, – це одне, побачити ж наслідки такої собі «стихії», у якої є автори й виконавці – інше. Саме тому кореспондент Інформаційного агенства Волинські Новини вирішила на власні очі побачити, яким життям живе колись мирне місто за станом на сьогодні.Порожні зіниці розбитих вікон, дахи, через які видно зорі, та стіни, схожі на решето – це далеко не повний перелік наслідків того самого стихійного лиха, що має назву «російський агресор»

Так, більше року у тому зі шпальт газет та топових новин країни не сходило звичайне містечко у Донецькій області – Слов’янськ. Хоча й містечком його назвати важко, все-таки на території цього районного центру проживало близько 125 тисяч мешканців.

Саме з Слов’янська розпочала свій прогрес страшна хвороба на тілі України – війна. Пригадаємо, як це було

Значне й переломне загострення кризи на півдні та сході країни відбулось 12 квітня 2014 року. Апофіозом тодішніх подій стало підступне захоплення міста терористами з так званої ДНР – жалюгідного образу самопроголошеної республіки. Тож, уже 13 квітня на засідання РНБО уряд країни прийняв рішення розпочати антитерористичну операцію, а по суті – війну проти «колорадського жука» в обличчі сепаратистів, який нещадно нищив інфраструктуру тоді ще мирного міста. Але найгіршим було те, що викривлена інформаційна політика агресора нищила й спотворювала свідомість місцевих жителів.

Очищення міста від терористів розпочалось рівно о 9 ранку. Тоді місцевих мешканців, багато з яких, на превеликий жаль, і до сих пір дотримуються «деенерівських» переконань, переконливо попросили не покидати власні помешкання.

Прикро, але визвольна операція 13 квітня зазнала краху. Щоправда, українським військовим вдалось ліквідувати кілька блокпостів сепаратистів, однак, без підтримки бронетехніки їм довелось дуже скрутно

16 квітня до Слов'янську увійшла колона бронетехніки у складі 6 машин. Терористичні угрупування неодноразово заявляли про перехід на їх бік частин української армії, але у Міністерстві оборони України визнали, що спецтехніка була захоплена у Краматорську в ході невдалої спроби звільнення цього міста.

Слов’янськ був плацдармом для запеклих боїв майже три місяці. Утім, у ніч на 5 липня ворожі війська покинули територію районного центру, змінивши дислокацію на Горлівку і Донецьк, які й донині під контролем сепаратистів.

Відступ терористів дозволив українським військам увійти до міста та встановити синьо-жовтий стяг над міською адміністрацією.

Згідно з статистичними даними, збиток від руйнування житлових будинків у Слов'янську оцінили в 1,5 мільярда гривень.

Але що ж залишили терористи у «спадок» містянам, які, попри бої, не покинули населений пункт?

Відсутність світла та води, заблоковані рахунки і унеможливлення скористатися банківськими картками, зачинені торгові пункти та, врешті-решт, мародерство… Але усе це нічого, у порівнянні з чисельними смертями військових, журналістів та мирного населення. І, незважаючи на це, у Слов’янську таки залишились прихильники «руського миру».

Яким же є Слов’янськ сьогодні?

Варто зазначити, що перед в’їздом на територію міста розміщені два українські блок-пости, на яких військовослужбовці ретельно перевіряють вміст авто, що курсують у напрямку населеного пункту, а також перевіряють паспорти. В особливих випадках можна «нарватись» на особистий обшук.Одразу кидається в очі майже порожня траса, хоча до війни вона славилась пожвавленим рухом. Окрім військового спецтранспорту поодинокі легкові автівки тут проїжджають рідко.Більшість помешкань, що знаходяться поруч із проїжджою частиною, повністю зруйновані. Неможливо не помітити, ймовірно, колись красивий двоповерховий особняк, який нині не годиться для проживання в силу руйнації. На стіні – банер.«Уважаемый Президент и Премьер-министр Украины! Не стыдно ли Вам за пустые обещания о восстановлении жилья?», - звертаються власники помешкання до владців.Можливо, більш доцільним було б це звернення до президента РФ Володимира Путіна чи до так званих «ополченців», хоча, з великою ймовірністю, і в тому, й в іншому випадку прохання про відновлення житла навряд чи задовольнили б найближчим часом.

Утім, мешканцям напівзруйнованої двоповерхівки ще порівняно пощастило. Адже у їхніх сусідів на згадку про війну залишився лише фундамент від будинку.Поряд – колишня зупинка громадського транспорту, що зовні нагадує решето. Напевне зайвим було б говорити, що у полі зору – ні громадського транспорту, ні пасажирів.Щодо життєво необхідних комунікацій, то їх, волею-неволею, потрохи відновлюють. Але все ж обірвані електричні дроти у цій місцевості – далеко не рідкість.Натомість наприкінці липня 2014 року силам АТО вдалось відновити зруйнований терористами міст через річку Казенний Торець, а точніше – побудувати замість нього новий – понтонний.Незважаючи на неоголошену війну та перекроєні людські долі, життя триває. Мало-помалу усе стає на свої місця. Однак, болюче питання, чи зможе найближчим часом скалічений ворожими атаками Слов’янськ встати з колін, наразі залишається відкритим.

Довідково:

Слов'янськ — місто обласного значення Донецької області, адміністративний центр Слов'янського району. Воно розташоване на півночі області, в долині річки Казенний Торець. 1 січня 2015 року його населення становило 115 421 мешканців.

Далі буде…

Вікторія СЕМЕНЮК, спеціально для ІА «Волинські Новини»

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---