Про волинянина, який не повернувся з Іловайська

Нововолинець Іван Ганя виявився у батальйоні «Донбас» чи не найстаршим, тож усі називали його лагідно «дядя Ваня», - пише Нововолинськ діловий.

«Коли проривалися тим коридором смерті, строчив із кулемета - прикривав побратимів. Він завжди їх прикривав - був дуже надійним і спокійним», - розповідає бойовий соратник волинянина.

Нововолинець Іван Ганя не повернувся з-під Іловайська. Друзі розповідають, що бачили його останні хвилини. Та він іще й досі рахується у списках зниклих безвісти.

ЧИТАТИ ПРО ІЛОВАЙСЬКИЙ КОТЕЛ - З ПЕРШИХ УСТ. ІНТЕРВ'Ю ВОЛИНЯНИНА

Розповідає його побратим Олекса Коненко, 27 років, Львів:

«Працюю фінансовим директором у великій компанії. У війську не служив за станом здоров'я - мав серйозну хворобу, понад рік взагалі не ходив.

Коли це все почалося, пішов добровольцем - розумів, що через військкомат туди не потраплю. Скупив спорядження, батькам сказав за день-два до від'їзду.

Ганю знав із першого дня - з 5 червня. Разом були у навчальній роті, зранку бігали разом...

Разом були у розвідці, у взводі. Місяць провели на війні. Він входив до групи Котика (Володимира Пушкарука, теж нововолинця).

Ми дуже тісно співпрацювали. Більшість із нас не мали бойового досвіду, а він нас багато навчив. Показував, як працює зброя, як машина заводиться. Ми всі йому завдячуємо. Драйву, енергії в нього стільки було - багатьом молодим до нього далеко… У побуті дуже спокійний, дуже чітко все виконував. І веселий.

Прикривав нас усіх дуже добре. Зброю забрали у сепаратистів, то він дуже ретельно нею займався, постійно чистив, налаштовував...

Дядя Ваня своїм казав, що він у Харкові. Навіть, коли був в Іловайську, так казав.

Запам'ятався веселим, із посмішкою, неймовірною, десь ми жартували - вмів гарно посміхнутись.

Дуже любив автомобілі. З ним завжди було цікаво, якусь нову інформацію ми завжди від нього діставали.

Фотографії всі я надіслав його родині...

Важкої техніки в нас не було. Коли стикнулися з російською армією,

вони вдарили в тил...

Я був поранений у руку, кістка пробита, пошкоджений нерв. Це надовго. Лікуюсь потроху. Ні, нічого не треба, дякую, я сам. Родині Івана треба допомогти».

Іван Ганя служив свого часу у миротворчих військах в Югославії. У червні 2014 року пішов захищати Україну. Разом зі своїм другом Володимиром Пушкаруком (Пушиком, Котиком). Перенавчання проходили від Нагвардії у Петрівцях.

Із липня — в зоні АТО. Попасна, Іловайськ...

Коли виходили з того пекельного котла, сказав хлопцям: «Проривайтесь, я вас прикрию».

Вони прорвались - не всі...

Більше його не бачили.

Пушик загинув у Іловайську за три дні перед тим.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---