Пам’яті загиблого добровольця з Волині Івана Сотника
Рівно рік тому, 2 травня 2015 року, перестало серце волинського добровольця батальйону «Донбас» Івана Сотника.
Боєць отримав важке поранення біля села Широкино, що на Донеччині, і помер під час операції у лікарні.
Доброволець, який поклав своє життя за Україну, залишився в серцях побратимів.
«Хороший хлопець був, веселий постійно. Воїном хорошим був. Загинув від стрілкової зброї. Значить був на передовій. Кажуть, він завжди мріяв бути військовим офіцером. Збулася мрія, привезли пагони вже в труну. Він герой», – зазначив на похороні біця бойовий побратим загиблого Богдан Пташник.
«Ваня, він до нас прийшов ще в Нові Петровці на початку літа. Він дружив з такими ж ветеранами і був улюбленцем. Дай Бог, щоб поки Ваня там, ми зробили так, щоб цю заразу з нашої землі вигнати», – сказав тоді ж командир 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Семен Семенченко.
Іван Сотник був відомий як активний дописувач Facebook. В одному з останніх постів, який уже назвали "Заповітом патріота", Іван написав: "Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо... ти свідомо помиляєшся – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у твоїх знайомих, до першої повістки, першого вибуху на зупинці ТВОГО міста".
Нагадаємо, про те, яким був у житті Іван Сотник писав у на своїй сторінці його побратим Дмитро Бабкін.
«Друзья, сейчас не надо ничего комментировать, просто посмотрите каким он парнем был - Ваня Сотник! Сказать что мы были друзьями - это ничего не сказать... В шутку, его называли моим зятем. В шутку, я к нему относился как потенциальный тесть... Наши кровати стояли впритык одна к одной и он постоянно клал на мою кровать какие-то свои вещи, за что я его ругал, но не сильно... Он, несерьёзно угрожая мне, обещал сделать меня дедушкой)... Я, держа фигу в кармане, улыбаясь, говорил, что он ещё не дорос и вообще моя дочь королева, а он её не достоин)... Ванечка, дорогой, пусть там куда Ты ушел раньше времени Тебе достанется лучшая девушка и пусть у вас родятся самые счастливые дети на свете, в том мире, который справедливее нашего...», - пише Дмитро Бабкін. «Господи, как же мне Тебя не хватает! Где Твой необычный фальцет украиноязычной скороговоркой, дорогой мой Бандеровец?... Где Твои нестриженные усы и голубые глаза?... Хоть у нас и не такая уж разница в возрасте, а Ты как и вся молодежь в мире умнее и способнее старших, скажу Тебе так, родной: "Прощай сынок, пусть земля Тебе будет пухом!" Царствия Тебе небесного, мой друг... Частица меня ушла вместе с Тобой...», - писав Дмитро Бабкін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Боєць отримав важке поранення біля села Широкино, що на Донеччині, і помер під час операції у лікарні.
Доброволець, який поклав своє життя за Україну, залишився в серцях побратимів.
«Хороший хлопець був, веселий постійно. Воїном хорошим був. Загинув від стрілкової зброї. Значить був на передовій. Кажуть, він завжди мріяв бути військовим офіцером. Збулася мрія, привезли пагони вже в труну. Він герой», – зазначив на похороні біця бойовий побратим загиблого Богдан Пташник.
«Ваня, він до нас прийшов ще в Нові Петровці на початку літа. Він дружив з такими ж ветеранами і був улюбленцем. Дай Бог, щоб поки Ваня там, ми зробили так, щоб цю заразу з нашої землі вигнати», – сказав тоді ж командир 2-го батальйону спеціального призначення «Донбас» Семен Семенченко.
Іван Сотник був відомий як активний дописувач Facebook. В одному з останніх постів, який уже назвали "Заповітом патріота", Іван написав: "Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо... ти свідомо помиляєшся – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у твоїх знайомих, до першої повістки, першого вибуху на зупинці ТВОГО міста".
Нагадаємо, про те, яким був у житті Іван Сотник писав у на своїй сторінці його побратим Дмитро Бабкін.
«Друзья, сейчас не надо ничего комментировать, просто посмотрите каким он парнем был - Ваня Сотник! Сказать что мы были друзьями - это ничего не сказать... В шутку, его называли моим зятем. В шутку, я к нему относился как потенциальный тесть... Наши кровати стояли впритык одна к одной и он постоянно клал на мою кровать какие-то свои вещи, за что я его ругал, но не сильно... Он, несерьёзно угрожая мне, обещал сделать меня дедушкой)... Я, держа фигу в кармане, улыбаясь, говорил, что он ещё не дорос и вообще моя дочь королева, а он её не достоин)... Ванечка, дорогой, пусть там куда Ты ушел раньше времени Тебе достанется лучшая девушка и пусть у вас родятся самые счастливые дети на свете, в том мире, который справедливее нашего...», - пише Дмитро Бабкін. «Господи, как же мне Тебя не хватает! Где Твой необычный фальцет украиноязычной скороговоркой, дорогой мой Бандеровец?... Где Твои нестриженные усы и голубые глаза?... Хоть у нас и не такая уж разница в возрасте, а Ты как и вся молодежь в мире умнее и способнее старших, скажу Тебе так, родной: "Прощай сынок, пусть земля Тебе будет пухом!" Царствия Тебе небесного, мой друг... Частица меня ушла вместе с Тобой...», - писав Дмитро Бабкін.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Анонси
Сьогодні 17:45
Сьогодні 17:45
Відновлення електро- та водопостачання: як у Луцьку ліквідовують наслідки ракетного обстрілу
Сьогодні 17:12
Сьогодні 17:12
Мурал на стіні Луцького СІЗО: про кого він і навіщо
Сьогодні 16:16
Сьогодні 16:16
На Волині попрощалися з військовим Василем Залевським
Сьогодні 15:59
Сьогодні 15:59
.jpg)
