«Ми робили все, аби не провокувати людей», - волинські АТОвці про волноваську трагедію

Минуло три роки від того часу, коли 22 травня на світанку на блокпост волинської 51-ї бригади під Волновахою напали терористи. Тоді, внаслідок підлого нападу, загинули 18 бійців. Кому пощастило залишитися живими, досі з трепетом згадують ті трагічні події. Волинські бійці кажуть, що зробили усе, аби уникнути провокацій, та зауважують, що на сьогодні зона проведення бойових дій і мирна територія – це два різних світи.

У коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини підполковник Микола Андрощук розповідає, що напередодні трагедії, коли встановили блокпост, волиняни робили все, аби не провокувати проросійсько налаштованих людей.«До нас було різне відношення, втім, я зауважив тенденцію, що більшість людей, з якими я розмовляв, далі Донбасу ніде й ніколи у своєму житті не бували. Вони негативно до нас ставилися. Однак люди, які бували хоча б у західній частині України, не кажучи вже про закордонні поїздки, нас підтримували й розуміли. Тоді був такий період, що війни, як такої, ще не було. Ми й самі не знали, як і що робити, ситуація була напруженою. Але ми робили все, що від нас залежало, аби там була мирна ситуація, не було жодних конфліктів із місцевими мешканцями, щоб все було спокійно», - пригадує Андрощук.ЧИТАТИ ЩЕ: ІСТОРІЯ БІЙЦЯ З ВОЛИНІ, ЯКИЙ ДИВОМ ВИЖИВ ПІД ВОЛНОВАХОЮ

Майор Володимир Атаманюк, якийтеж був на сході, пригадує, що попри різне ставлення місцевого населення, бійці героїчної 51 ОМБР навіть за зброю не бралися до останньої хвилини, аби не давати приводів для бунту.«Дійсно, в нашу сторону лунало чимало образ. Люди говорили, мовляв, чому ми взагалі сюди приїхали, навіщо це нам потрібно, адже у них все мирно, спокійно. Окрім того, гостроти ситуації додавали й ті, кого підкупили сепаратисти. Вони перекривали нам дорогу. Було й таке, що жінки з дітьми на руках блокували нам рух. Нам потім розповідали, що тим, хто виходив з дітьми, платили більше. Звісно, не всі мешканці так чинили, а лише окремі, проплачені. Були й такі, хто нас підтримував - приносили продукти, воду підносили. Навіть вже після трагедії люди допомагали на особистому транспорті поранених в лікарню завозити», - розповідає Атаманюк.

Володимир пригадує, щоб люди не відчували небезпеку зі сторони українських бійців, останні навіть виймали з автоматів магазини.

«Було таке, що нам давали наказ відщебнути магазин від автоматів, аби люди заспокоїлися. Знаєте, якби така ситуація виникла зараз, то все було б інакше... Бо ж ніхто й подумати не міг, що в нас може дійти до війни. Сьогодні територія на лінії фронту й умовно не воююча територія – це різні світи. У людей вже виникла певна байдужість, але війна ще не закінчилася», - розповідає Володимир.

Варто додати, за героїзм «Спілка воїнів АТО Волині» нагородила Миколу Андрощука орденом «Народний Герой Волині» ІІ ступеня, а майора Володимира Атаманюка - відзнакою «Командира 14 ОМБР».
Довідково:

У ніч з 21 на 22 травня 2014 року між 4 та 6 годинами ранку на табір 51-ої окремої механізованої бригади ЗСУ, що знаходився між селищами Ольгинка та Володимирівка неподалік регіонального ландшафтного парку Великоанадольський ліс, напали бойовики ДНР.

Очевидці повідомляли, що бойовики прибули на 2 джипах та 2 інкасаторських автомобілях, викрадених у «ПриватБанку». Згідно з іншими даними, нападники приїхали на трьох автомобілях або на двох броньованих інкасаторських машинах, які українські військові ймовірно пропустили повз блокпост. Нападники, які напали зненацька, впритул розстріляли бійців, а поранених добили.

Сепаратисти відкрили масований вогонь зі стрілецької зброї, протитанкових гранатометів, кулеметів, мінометів, ПЗРК та закидали ручними гранатами табір сил АТО. Під час бою українські військові не стріляли на ураження, адже в Україні не оголошено війну, здійснюючи попереджувальні вистріли в повітря, по ногах нападників тощо. Поранених українських військовослужбовців добивали снайпери, які розташувалися по обидві сторони від місця бою у лісі.



У пам'ять за загиблими бійцями у 2015-му році 22 травня було оголошено Днем вшанування пам'яті лучан. Відтак цьогоріч заходи вшанування відбулися у драмтеатрі, тоді лучани пройшли велелюдною ходою й поклали квіти до могил полеглих воїнів на кладовищі в Гаразджі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---