Хворий на ДЦП хлопчик з Луцька малює картини. Гроші - на схід

Хворий на ДЦП дворічний хлопчик з Луцька створює картини, які успішно продаються на аукціоні. Всі кошти родина Максима Косинця передає на потреби АТО, - про це інформують Факти.

Через ДЦП дворічний Максим Косинець з Луцька не міг навіть розігнути пальчики на руках. Батьки зверталися до фахівців, але позитивних зрушень не було. А одного разу дізналися, що в лікуванні дитячого церебрального паралічу допомагає іпотерапія - метод реабілітації за допомогою верхової їзди. Хлопчику дуже сподобалося кататися на коні. Уже через місяць занять він почав впевненіше тримати спинку і голову. Батьки не могли натішитися його успіхам.

«Син відразу захопився малюванням і тепер уже більш впевнено розгинає пальчики», - радіє мама

- Проте раптово заняття припинилися, - зітхає 38-річна Світлана Косинець. - Єдиного інструктора в області Володимира Маруняка, який взявся лікувати нашого сина, мобілізували в армію. Ми сподівалися, що він скоро повернеться, але війна затягнулася. Я бачила, як малюк сумує за заняттями, тільки допомогти нічим не могла. Лікування припинилося. Одного разу проходила повз вітрини магазину і помітила пальчикові фарби. Продавець пояснила, що вони допомагають розвивати дрібну моторику рук. Малювати можна самими пальчиками, долоньками, а також використовувати пензлики і губки. Купила ці фарби, показала синові.

Хлопчик захопився моментально. Спочатку малював пальчиками, потім ребром долоні, хоча робити це йому було нелегко. З часом Максим уже більш впевнено розгинав пальчики.

- Пензлик, правда, ми поки не можемо тримати, він занадто важкий, - пояснює Світлана. - Зате Максимко малює ватною паличкою, на яку я прикріплюю шматочок кухонної губки. При цьому доводиться підтримувати руку малюка. Малюнок у нас на одному місці не лежить, постійно крутимо його. Синок сам вирішує, що будемо малювати далі - портрет або пейзаж. Малює сонечко, квіти, кішку, коня або даму, яка сховалася під парасолькою. Роботи виходять все цікавіші, абсолютно всі вони зі змістом. Нещодавно Максимкові захотілося намалювати табун різнокольорових коней.

Під час занять я питаю: який це колір? Дійшло до того, що ми малюємо безперервно, іноді по три картини в день.

Сім'я вирішила віддати малюнки на благодійний аукціон, гроші з якого надходять на потреби української армії.

- Я зареєструвалася на сімейному інтернет-форумі «Малюки», - розповідає Світлана. - Адміністратор сайту порадила взяти участь у благодійному онлайн-аукціоні. І кілька малюнків я виставила на продаж. У перший же день торгів роботи мали просто приголомшливий успіх. Пізніше ми взяли участь в інших аукціонах «Із Заходу - на Схід», «Свій своєму». Продано вже близько сорока малюнків!

Роботи сина мама передає солдатам на фронт. Всі кажуть, що у цих малюнків особлива енергетика.

Стартова ціна зазвичай становить кілька десятків гривень, але вони продаються за 500-800 гривень і вище. Один американець купив малюнок за 350 доларів. Хтось куплені малюнки передає в зону АТО, хтось - ставить в рамочки і потім висилає нам фотографії, де ми бачимо, що вони прикрашають інтер'єр квартири або офісу. Два малюнка купила чиновниця з Міністерства закордонних справ України. Абсолютно всі виручені кошти ми передаємо військовим.

- Ви художник за освітою? - цікавлюся у жінки.

- Що ви, я зовсім не вмію малювати! - вигукує Світлана. - Коли вчилася в школі, замість мене малював тато. Інакше я приносила б двійки. Я далеко не творча людина, але син мене заразив (сміється). Найголовніше, що малювання приносить величезну користь у лікуванні Максима. Кілька пейзажів синок намалював самостійно, без найменшої допомоги. Коли він втомлюється, доводиться завершувати малюнок самій. Фахівці порадили обов'язково так робити, щоб дитина бачила результат своєї роботи. Люди кажуть, що у цих малюнків особлива енергетика.

Фото з сімейного альбому:

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---