Підростаюча зірка «Волині» мріє про Лігу чемпіонів. ІНТЕРВ'Ю

Захисник луцької «Волині» Дмитро Задерецький розповів журналістам Футболу України, як опинився у команді «хрестоносців» та поділився цікавими фактами із тренувального процесу під керівництвом Віталія Кварцяного.

- Чернігів-Харків-Луцьк. Як ти опинився у "Волині" в такому молодому віці?

- З 9 років грав за «Десну», потім в 13 у Харків переїхав, далі рік на області грав у Чернігові, а потім агент привіз до дублю «Волині», а там старався і потрапив у першу команду, зараз намагаюся завоювати місце в стартовому складі.

- Не страшно було їхати до Кварцяного?

- Ні... Зате стану хорошим футболістом після його школи! Воно того варте!

- «Я хотів поміняти сім людей вже після двадцяти хвилин. Я кажу Дімі Задерецькому: «Ти зрозумів як треба грати?». Але він виходить на поле і все забуває. Ми рекомендуємо йому робити те, що він може, і те, що йому найкраще вдається. Він дуже нестандартний гравець, так само і Бабатунде – в нього також гра не вдалася спочатку». Віталій Володимирович часто так гримає на тебе?

- Та, тільки це ще культурно.

- Ти - вихованець «Десни». Ярмоленко - теж вихованець «Десни». Команда є постачальником професіоналів для еліти. Тренери там такі чи повітря впливає?

- Так, тренера є хороші, але не всі. Все залежить від кожного… У кожного є шанс, просто треба використовувати його.

- Узагалі за твоєї каденції чи й досі в «Десні» говорять про Ярмоленка? Якась там дошка пошани є?

- Та ні і далі ростять молодих футболістів. А стенд є там, але для людей, які дійсно заслужили там місце.

- Стежиш за виступами цієї команди? І чи не шкодуєш, що свого часу там не залишився, адже зараз «Десна» підвищилася у класі і виступає у Першій лізі?

- Так, звичайно, стежу, хотів завжди грати вдома і пишатися, що граю за свій клуб... Але якось «Волинь» вже стала рідною, вже 2-ий рік пішов, як я тут, ще три з половиною роки залишилося.

- А от дебют у тебе непростим був. Перший матч – вийшов на заміну з «Динамо», потім весь матч проти «Дніпра». Не мандражував?

- Та ні, якось не думав про це... Ну все, як говориться, до «сопілочки», просто потрібно ще багато працювати.

- Чому саме захист? Адже багато хто в молодості мріє про те, аби забивати голи.

- Просто з 9 років грав на позиції захисника, а граючи у захисті, часто підключаюся в півзахист.

- Вже адаптувався в Луцьку за два роки? Маєш власне житло? І з ким переїхав на «Волинь»?

- Та вже звик тут. Так, я орендую квартиру, живу сам.

- Розкажи трохи про процес тренувань Віталія Володимировича. Скільки разів на день, якісь особливо важкі вправи є? Бо ходять легенди про вічарок і мішки з цеглою, із якими бігають футболісти «Волині»…

- Та ні, в бронежилетах бігаємо (сміється - прим.). Плюс тренування по 3 години, просто ніг не відчуваю, завжди втомлююсь, виходиш на поле, а у тебе після 2 ривків сил немає.


- А у «Волині» є покарання за порушення дисципліни?

- Так, штрафують.

- Матеріально?

- Так, звичайно

- Кварцяний вельми емоційна людина. Принаймні на прес-конференціях та під час матчів. На тренуванні він який?

- Так само і на тренуванні.

- Маєш власне авто і якщо так, то яке?

- Немає, я на квартиру збираю... машину потім якось

- Повернемось до футболу – хто на полі є лідером «Волині»?

- Звичайно, Сімінін!

- Встиг полюбити цей клуб чи мріяв би пограти в Україні за якусь іншу команду?

- Вже якось звик до Луцька, але є мрія прогресувати, і грати в «Динамо»!

- А найбільшою твоєю футбольною мрією є...

- Грати в Лізі чемпіонів за «Динамо» Київ.
- Хто для тебе ідеал захисника?

- Якщо брати із всіх у світі, то, напевно, Марсело – він просто космос.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---