Подружжя лучан підкорює волинське небо на параплані

Надягнути спорядження, твердо стати на ноги, щоб мати опору для старту та приготуватися до захоплюючих двох десятків хвилин у небі – такий інструктаж своїм «пасажирам» перед кожним з польотів на параплані проводить пілот, лучанин Денис Якобчук. Разом зі своєю дружиною Світланою він ось уже 4 роки літає у небі над Волинню.

Все почалося з гуртка авіамоделювання, який у дитинстві відвідував Денис. Там він виготовляв кордові копії літачків. Тоді ж, ще малого хлопця, його покатали на мотодельтаплані. Відтоді, незважаючи на те, що за професією він – автомеханік, – любов до неба стала незмінною.



Світлана захопилася парапланеризмом вже з розповідей чоловіка. «Накрило» так, що 3 травня 2015 року вона побила рекорд України серед дівчат по польотах на параплані на дальність. Стартувала в Горохові, а приземлилася – на околиці Тернополя. Результат – 125 кілометрів і 5,5 години в небі. До слова, попередній найкращий результат – 80 кілометрів.

Поряд з дружиною на відстані видимості увесь цей шлях пролетів і Денис.



Вже на інших змаганнях, восени 2015-го року, у Кременці дівчина зайняла 6 місце з 22-ох на Кубку парапланеристів із точності приземлення.



Ось уже 4 роки подружжя професійно займається парапланеризмом – літає у небі Волині, бере участь у змаганнях, активно дописує на тематичному форумі Wings.

У 2012-му вони купили свій перший параплан. Тренувалися на полях у селі Рованці Луцького району, на Горохівщині, звідки родом їхній колега Святослав.

Наразі Денис та Світлана мають кожен по власному «сольному» параплану, а також один – тандемний, на якому катають поціновувачів гострих відчуттів.



Зазвичай літають тоді, коли є погода. Як каже Денис, можна кілька тижнів чекати сприятливої, а іноді – і 7-8 днів підряд підійматися в небо. Прогнози дивляться на спеціалізованих сайтах – віндгуру, а також деяких польських.

Вже звичними для польотів стали села Скобелка, Терешківці (Горохівський район), Крупа, Зоряне (Млинівський район Рівненська область). Літали і в Пилипці (у Закарпатській області), на горі Соколиній у Кременці.



Розповідає подружжя і про заборонені зони. До таких, зокрема, належать військовий аеродром біля Луцька та територія над самим містом.

З «пасажиром» пілот підіймається на висоту від 300 до 600 метрів, хоча рекордними для Дениса стали наразі 3300 метрів, для Світлани – 2800.



Розповідають і кумедні історії. Якось Денис стартував в одному із сіл біля Горохова, а сів – у сусідньому. Там його побачив сільський голова. Розговорилися. Він привів дітей, щоб ті подивилися на параплан, а потім – підвіз до місця, звідки Денис склав спорядження і поїхав до Луцька. За кілька днів селом почали поширюватися чутки, що десь на його околицях вертоліт скинув двадцятьох парашутистів, одного з яких і зловив сільський голова.





Про те, що практично жоден політ не залишається без уваги, розповідає і Світлана. Часто люди, бачачи у небі невідомого «парашутиста», телефонують у поліцію. Та приїжджає на виклик та стежить, де приземлиться парапланерист. Відтак, оскільки польоти, старт яких відбувається з ніг, не потребують жодних документів, правоохоронці складають протокол про виклик і їдуть геть. Цікаво, що колір параплан Дениса – синьо-червоно-білий, і, як припускає Світлана, люди, з огляду на ситуацію в країні, сприймають того, хто в небі – за сепаратиста, асоціюючи параплан з триколором.



Наразі Денис та Світлана пішли далі – оформлюють документи на вступ у Федерацію Парапланеристів України.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---