«Найприємніше – нуль у наших воротах», – захисник «Волині»
Крайні матчі «Волинь» провела не зовсім вдало, однак початок сезону вийшов для «хрестоносців» ударним – п’ять «сухих» перемог у чемпіонаті України. Не останньою чергою цьому сприяла робота одного із універсалів команди – Сергія Петька. З ним і поспілкувалися напередодні матчу з «Балканами» клубна прес-служба.
Сергію, по-перше, розкажи, як взагалі ти потрапив до «Волині»?
Так сталося, що запропонували варіант – перейти до «Волині». Як наслідок, уже наприкінці зими я приєднався до команди на турецьких зборах.
Навесні ти уже починав грати у основному складі «Волині», хоча потім була травма. Цього сезону це уже беззаперечний факт. Наскільки велика відповідальність у грі за нашу команду?
Дуже велика відповідальність. Ми усі тут знаходимося, носимо емблему «Волині», захищаємо її кольори та честь волинського краю. У нас є завдання, і ми боремося за досягнення потрібного результату.
Хороший початок сезону змінився декількома неприємними поразками. Чи відчувається у команді якийсь психологічний тягар після тих невдач?
Не думаю, що є якийсь психологічний удар. У нас є шлях довжиною у чемпіонат і ми тільки почали його. Звичайно, на цьому шляху будуть як перемоги, так і поразки. Будемо старатися вийти з цієї ситуації якнайшвидше, адже усі ми зібрані тут для певної мети. А поразки – це лише свого роду випробування. Ми повинні з достоїнством їх подолати і рухатися вперед.
Як взагалі почалася футбольна кар’єра Сергія Петька?
Я займався в училищі фізичної культури у Харкові. У мене брат також грав футбол, батько любив футбол та грав на аматорському рівні. Ну і я з раннього дитинства дивився на ігри брата і також полюбив футбол, а уже потім пішов до інтернату в Харкові та закінчив там одинадцять класів.
А як на горизонті з’явилася Одеса та «Чорноморець»?
Після інтернату у мене було півтора року без професійного футболу. Утім, я не здавався, терпів та постійно тренувався, а вже потім з’явився варіант з Одесою. Я туди поїхав, спробував і потім уже залишився у команді U-19.
У «Чорноморці» тобі вдалося вирости з юнацької команди до основної. Що найбільше запам’яталося з одеського періоду?
Було багато моментів – позитивних і не зовсім. Я вдячний одеському клубу, адже там я виріс з командою юнацькою, пройшов «дубль» та пограв у справжньому професійному футболі – Прем’єр-лізі та молодіжній збірній України. Тому емоції були більше позитивні, аніж навпаки.
Був у тебе й недовгий «захід» до рівненського «Вереса»…
Так, це була оренда з «Чорноморця» буквально на три місяці. Ми тоді виконали завдання, команда у підсумку вийшла до Прем’єр-ліги, однак з подальшим перебуванням у тій команді не склалося.
Повернемося до нашої команди. Протягом цього року тренери по-різному використовували твої можливості. А тобі самому де грати зручніше – на флангах чи у центрі захисту?
Я і в Одесі грав і справа, і зліва, і в центрі. Для мене немає особливої різниці. Важливо те, куди мене ставить тренер, коли вважає, що на тій позиції я буду максимальну користь приносити команді.
У попередніх клубах у тебе були забиті голи та гольові передачі. Коли уже чекати забитого гола за «Волинь»?
Я відчуваю, що маю забити. Десь найближчим часом хотілося б відзначитися.
А наскільки важливі для тебе ось ці підключення в атаку та на стандартні положення?
Завжди приємно забивати, а тим більше – захиснику. Однак основне завдання захисника – оборона. Тому нуль у наших воротах – це найбільш приємно. Звичайно, хочеться максимально використовувати наші можливості в атаках, і не лише мені, а й усім захисникам. У наших оборонців дуже хороший зріст, і ми постійно відпрацьовуємо ці стандартні положення та готові допомагати команді в цьому аспекті.
Чи здатна нинішня «Волинь» виконувати завдання підвищення у класі?
Звичайно, адже тут створені усі умови: тренувальні поля, молодий, але уже досвідчений тренерський штаб. Ми зібрали колектив однодумців та йдемо до мети. У нас є завдання виходити на кожну гру та вигравати, не дивлячись при цьому, хто попереду і хто позаду, а також тішити наших уболівальників. Тому – у нас є завдання, які ми готові виконувати.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Сергію, по-перше, розкажи, як взагалі ти потрапив до «Волині»?
Так сталося, що запропонували варіант – перейти до «Волині». Як наслідок, уже наприкінці зими я приєднався до команди на турецьких зборах.
Навесні ти уже починав грати у основному складі «Волині», хоча потім була травма. Цього сезону це уже беззаперечний факт. Наскільки велика відповідальність у грі за нашу команду?
Дуже велика відповідальність. Ми усі тут знаходимося, носимо емблему «Волині», захищаємо її кольори та честь волинського краю. У нас є завдання, і ми боремося за досягнення потрібного результату.
Хороший початок сезону змінився декількома неприємними поразками. Чи відчувається у команді якийсь психологічний тягар після тих невдач?
Не думаю, що є якийсь психологічний удар. У нас є шлях довжиною у чемпіонат і ми тільки почали його. Звичайно, на цьому шляху будуть як перемоги, так і поразки. Будемо старатися вийти з цієї ситуації якнайшвидше, адже усі ми зібрані тут для певної мети. А поразки – це лише свого роду випробування. Ми повинні з достоїнством їх подолати і рухатися вперед.
Як взагалі почалася футбольна кар’єра Сергія Петька?
Я займався в училищі фізичної культури у Харкові. У мене брат також грав футбол, батько любив футбол та грав на аматорському рівні. Ну і я з раннього дитинства дивився на ігри брата і також полюбив футбол, а уже потім пішов до інтернату в Харкові та закінчив там одинадцять класів.
А як на горизонті з’явилася Одеса та «Чорноморець»?
Після інтернату у мене було півтора року без професійного футболу. Утім, я не здавався, терпів та постійно тренувався, а вже потім з’явився варіант з Одесою. Я туди поїхав, спробував і потім уже залишився у команді U-19.
У «Чорноморці» тобі вдалося вирости з юнацької команди до основної. Що найбільше запам’яталося з одеського періоду?
Було багато моментів – позитивних і не зовсім. Я вдячний одеському клубу, адже там я виріс з командою юнацькою, пройшов «дубль» та пограв у справжньому професійному футболі – Прем’єр-лізі та молодіжній збірній України. Тому емоції були більше позитивні, аніж навпаки.
Був у тебе й недовгий «захід» до рівненського «Вереса»…
Так, це була оренда з «Чорноморця» буквально на три місяці. Ми тоді виконали завдання, команда у підсумку вийшла до Прем’єр-ліги, однак з подальшим перебуванням у тій команді не склалося.
Повернемося до нашої команди. Протягом цього року тренери по-різному використовували твої можливості. А тобі самому де грати зручніше – на флангах чи у центрі захисту?
Я і в Одесі грав і справа, і зліва, і в центрі. Для мене немає особливої різниці. Важливо те, куди мене ставить тренер, коли вважає, що на тій позиції я буду максимальну користь приносити команді.
У попередніх клубах у тебе були забиті голи та гольові передачі. Коли уже чекати забитого гола за «Волинь»?
Я відчуваю, що маю забити. Десь найближчим часом хотілося б відзначитися.
А наскільки важливі для тебе ось ці підключення в атаку та на стандартні положення?
Завжди приємно забивати, а тим більше – захиснику. Однак основне завдання захисника – оборона. Тому нуль у наших воротах – це найбільш приємно. Звичайно, хочеться максимально використовувати наші можливості в атаках, і не лише мені, а й усім захисникам. У наших оборонців дуже хороший зріст, і ми постійно відпрацьовуємо ці стандартні положення та готові допомагати команді в цьому аспекті.
Чи здатна нинішня «Волинь» виконувати завдання підвищення у класі?
Звичайно, адже тут створені усі умови: тренувальні поля, молодий, але уже досвідчений тренерський штаб. Ми зібрали колектив однодумців та йдемо до мети. У нас є завдання виходити на кожну гру та вигравати, не дивлячись при цьому, хто попереду і хто позаду, а також тішити наших уболівальників. Тому – у нас є завдання, які ми готові виконувати.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
17 січня: свята, події, факти. Міжнародний день наставництва та День дітей-винахідників
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Мешканка культового будинку Керрі Бредшоу із серіалу «Секс і місто» хоче огородити його – їй набридли натовпи фанів
16 Січня 2025 23:38
16 Січня 2025 23:38
Масові зґвалтування Жизель Пеліко: її донька вважає, що батько вчиняв сексуальне насильство і над нею
16 Січня 2025 23:18
16 Січня 2025 23:18
В Україні виводять з обігу банкноти в 200 гривень. Які саме
16 Січня 2025 23:00
16 Січня 2025 23:00
Кремль завершує фактичну анексію Білорусі, що вже створює загрози для Заходу, – ISW
16 Січня 2025 22:40
16 Січня 2025 22:40
Волинянина судитимуть за незаконне придбання автомата Калашникова та набоїв
16 Січня 2025 22:22
16 Січня 2025 22:22
Помер режисер «Твін Піксу» Девід Лінч
16 Січня 2025 22:01
16 Січня 2025 22:01
Лідерка володимирського «Ладомиру» перейшла в інший футбольний клуб
16 Січня 2025 21:42
16 Січня 2025 21:42
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.