«Ми дали дітям жагу до перемоги», - луцький тренер з волейболу

У час інформаційних технологій, мобільних пристроїв та модних ґаджетів рідко можна побачити підлітків, які просто спілкуються, не занурюючись у віртуальний світ. Мало хто з них приділяє увагу саме фізичному розвитку, спортивним заняттям, ведучи пасивний спосіб життя.

Про це інформують в прес-службі Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

Байдужість пояснюється й тим, що для занять спортом не створено належних умов, а професійна підготовка спортсменів є доволі затратною. Це, своєю чергою, нестача матеріальної бази, інвентарю, кваліфікованих тренерів тощо. Як розв’язують ці проблеми в Луцьку, зокрема в чоловічому волейболі, та хто допомагає їм у цьому, ділиться досвідом старший тренер відділення волейболу КДЮСШ №1 Ігор Кравчук.

– Ігорю Васильовичу, яка ситуація з юнацьким волейболом на Волині і чи помітні перспективи розвитку цього виду спорту?

– У волейболі я вже 16 років, тому з досвіду можу сказати, що ситуація зараз не надто втішна. Насамперед – це брак фінансування і на державному, і на місцевому рівнях. Інша, не менш злободенна проблема – це нестача кваліфікованих кадрів, які опікувалися б суто розвитком цього виду спорту з вихованцями різних вікових категорій: від найменших до професійних гравців. Крім зазначених проб­лем, відсутня й матеріальна база, немає постійного приміщення для тренувань, ми орендуємо його в навчальних закладів. Про проведення масштабних змагань у Луцьку та про виведення місцевого волейболу на належний рівень узагалі зараз не йдеться. Ці проблеми – найболючіші, з якими я зіткнувся, хоча, варто зазначити, охочих професійно грати у волейбол із кожним днем стає більше. Цьому сприяють і батьки, і тренери, які працюють у нас за сумісництвом, а також люди, які горять, живуть спортом і вболівають за волейбол.

– Крім Луцька, де ще у Волинській області діють волейбольні школи?

– Потужна школа волейболу раніше була в Ковелі, її вихідцями є спортсмени, відомі не лише в Україні, а й на теренах пострадянського простору. Зараз там залишився один тренер, а тому функціонування відділення юнацького волейболу школи, на жаль, згасає. Проте сьогодні доброю підготовкою вирізняються волейболісти дитячо-юнацьких спортивних шкіл Маневицького, Горохівського, а також Ратнівського районів. Є талановиті юні спортсмени з Любешівського району, хоча там у спортивній школі не культивується цей вид спорту.

– Повернімося до дітей: яким чином залучаєте їх до занять волейболом і з якого віку можна розпочинати професійну підготовку?

– Раніше було так, що я особисто ходив у школи, розпитував учителів фізкультури про талановитих дітей, шукав за рекомендаціями, серед колег-спортсменів. Зараз цей процес налагоджений краще: і батьки приводять, і наші волейболісти своїх діток, є і пропозиції від тренерів-сумісників, які виокремлюють серед своїх учнів юних спортсменів. Щодо віку, то починаємо набирати дітей із 10 років. Наймолодша вікова група – 10-12 років, середня – 13-14 років; старша – 15-16 років.

– До речі, ігрові види спорту є яскраво-показовими саме через запеклу командну гру, а тому більш затратними. Як луцька команда справляється з тим, щоб волейболісти брали участь у змаганнях різних рівнів?

– Багато моїх вихованців є і були членами національної збірної команди України з волейболу. Наприклад, на чемпіонаті Європи з волейболу серед юнаків до 19 років, що днями проходив у Болгарії, наша збірна стала срібним призером. До її складу входило двоє волинян: із Луцька та Ковеля. Ще один мій вихованець входить до складу юнацької збірної команди України. Є дуже багато дітей, яким потрібно давати зелене світло. На жаль, через брак фінансування та відсутність потрібної кількості закритих спортивних споруд у Луцьку ми не можемо їм забезпечити тренування на високому рівні.

Але перспектива є, і першим променем стала підтримка Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом». Саме завдяки його сприянню наші вихованці 2004-2005 років народження стали учасниками змагань у дитячій лізі, що прирівнюється до чемпіонату України з волейболу серед юнаків. Уже відбувся І тур змагань у Тернополі, де ми обіграли команди Києва та Острога, але програли командам із Тернополя та Закарпаття. Наступний тур заплановано на кінець зими, а навесні – фінальні змагання. Для юних спортсменів – це перші офіційні змагання, а тому емоції зашкалювали. Проте без підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» цього всього не було б. Ми подарували їм найголовніше – жагу до перемоги.

– До речі, яким є ваше кредо у спілкуванні з вихованцями?

– І під час тренувань, і під час змагань головним є гасло «Тільки перемога!»

– Що, на вашу думку, потрібно для того, аби командні ігрові види спорту, зокрема волейбол, підняти на високий професійний рівень?

– Є два шляхи розвитку і формування спортивних клубів: коли є гроші та коли є вибудувана чітка піраміда. Обидва варіанти результативні, проте перший менш надійний: є гроші – є професійна команда, закінчаться гроші – команди не стане. Натомість другий шлях, хоч і більш тривалий, але формує культуру занять професійним спортом змалку. Рухаючись поступово, потрібно привчати юних спортсменів до тренувань, давати їм кваліфіковану тренерську підтримку, мати при цьому потрібне обладнання, інвентар та відповідні тренажерні зали. Ще більше вкладати в юнацький спорт, адже саме в цей період найталановитіших забирають у інші клуби, ба навіть інші країни, оскільки перспектив подальшого розвитку в професійному плані немає. Сьогодні у Луцьку є чоловіча команда, яка виступає у вищій лізі, в ній грають ветерани волейболу, але вона живе відокремлено від дитячих та юнацьких волейбольних шкіл. Крім того, питання підтримки ігрових видів спорту треба піднімати на державному рівні, а затверджені програми чітко виконувати на місцях.

Керівник програми «Волинь спортивна» Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олексій Сорокун зауважив, що проблема з відтоком молодих обдарованих та енергійних людей сьогодні набирає обертів:

«Навіть якщо глянути на сусідню Польщу, то там у кожному невеликому населеному пункті є сучасний спортивний комплекс, де мають змогу тренуватися дорослі та діти, є професійні команди з різних видів спорту. Щоб запобігти відтоку нашої молоді в інші області чи країни, аби стимулювати її до занять спортом, дати можливість реалізувати себе, щоб ця молодь могла поповнити основні склади таких команд, як «Волинь-Університет-ОДЮСШ», «Волиньбаскет», ФК «Волинь», «Олюртранс», які є флагманами волинського спорту, а також збірні команди України з різних видів спорту, 2016 року Фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» у рамках програми «Волинь спортивна» започаткував проект «Підтримка ігрових видів спорту».

Він передбачає фінансову допомогу на ігрові види спорту – волейбол (юнаки, дівчата), баскетбол (юнаки), гандбол (юнаки), футбол (юнаки), аби ці команди могли брати участь в офіційних всеукраїнських та міжнародних змаганнях. І саме в цьому молодому поколінні ми бачимо наше майбутнє. Хай не кожен із них стане олімпійським чемпіоном, чемпіоном світу та Європи, проте кожен виховає в собі дисципліну, стане сформованою особистістю, буде здоровим фізично, гармонійно та емоційно».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---