«Битва за замок» у Луцьку очима Чемпіона світу. ФОТО. ІНТЕРВ’Ю

«Луцький замок старовинний, ще такого красивого не бачив. Коли запропонували назву заходу «Битва за замок» відразу погодився. Я знайшов в Інтернеті фото Замку Любарат, панорама зверху – я був вражений», - із захопленням розповів Волинським Новинам президент федерації змішаних єдиноборств PROFC-УКРАЇНА, президент федерації бойового самбо України, Чемпіон світу серед ветеранів з бойового самбо та вільної боротьби Ельхан Велієв.

Чим особливе бойове самбо, якщо порівнювати його з іншими видами єдиноборств?

Бойове самбо – це спорт сильних духом чоловіків. Бо той, хто виходить на ринг виступати – він робить великий крок. Це доволі контактний і жорстокий вид єдиноборства.

Взагалі бойове самбо першочергово придумали у Радянському Союзі, коли партія сказала «Треба!» Мовляв, молода держава і треба боротися зі злочинністю. Тобто його історія розпочинається з 1923 року. Заснував бойове самбо Віктор Спиридонов. Він був працівником НКВД. І з тих пір бойове самбо почало розвиватися у бойових структурах.

Ще одним засновником бойового самбо вважається Василь Ощепков. Він викладав цей вид боротьби серед простого населення Японії. Але тодішня влада побачила у ньому ворога. Ощепков став жертвою загальної шпигуноманії, був арештований, звинувачений у шпигунстві на користь Японії на рівні з іншими розвідниками. Помер у в'язниці через 10 днів після арешту під час загадкових обставин, ніби від серцевого нападу.

Але в Ощепкова залишився хороший учень - Анатолій Харлампієв. Він у 1938-ому році забрав всі бойові прийоми і залишив тільки боротьбу у самбо. Тому воно й почало розвиватися в масах як спортивне самбо. І так триває дотепер.

У нас, наприклад, у Федерації бойового самбо України, фактично 60 % випускників йдуть у правоохоронні органи. І вони на розхват. Забирають у податкову, УМВС України. Але ж є спортсмени, які хочуть бути професіоналами.

Бойове самбо, переважно, - це силовий чи тактичний вид спорту?

Тут повинно бути все. Система бойового самбо вчить, що найменша помилка суперника може бути для нього фатальною. У бойовому самбо розвинуті найкращі прийоми із 52 видів спорту. І не просто вони, як вінегрет накидалися. А виробилася система переходу від одного прийому до іншого. Одне слово, це ціла система навчання і ведення бою, де існують тактика, техніка, силова підготовка, витривалість. У Замку виступили професіонали, які представляють певні клуби. Вони отримують зарплати, офіційно працевлаштовані й офіційно виступають на змаганнях.

Дехто вважає цей вид єдиноборств особливо жорстоким. Що можете сказати з цього приводу?

Це не агресивний вид спорту. Це агресивні конкретно взяті особистості і вони є в будь-якому виді спорту. Якщо говорити про бокс, я б не сказав і не став клеїти йому ярлик, що це агресивний вид спорту.
Але найчастіше, що стосується неадекватних особистостей, їх більше в побуті, це ті, хто п’ють пиво і їм нічого робити. А потім вони потрапляють до правоохоронних органів і погано закінчують своє життя – у місцях позбавлення волі.

У Федерації бойового самбо України від маленьких діток до дорослих – 22,5 тисячі спортсменів. У всіх областях країни є наше представництво. І коли спортсмен вдень навчається, ввечері приходить на тренування, то повертається додому дуже стомлений. Він підучив уроки чи зробив їх до тренувань і лягає спати. І так кожен день. У нього немає вільного часу, щоб зайнятися тим, чим не треба.
Першочергово тренери прививають любов до цього виду спорту. І прагнення до того, щоб чогось досягнути. І навіть ті спортсмени, які не досягли високого рівня, не є, наприклад, чемпіонами Європи, світу, вони все одно сильні люди.

Які конкурентні переваги має цей вид спорту в рамках боїв змішаних стилів?

Кожен хлопчик, якщо ми говоримо за хлопчиків, хоче бути сильним і вміти себе захистити. У нас дуже жорстко присікається прагнення до участі у вуличних розбоях. Тому що спортсмен, який чогось досяг, він настільки знає, ким він є, що йому не треба нічого нікому доводити. І він себе поводить адекватно у будь-якій ситуації. Бо чому виникають конфлікти на вулицях: один щось сказав іншому, той не так відповів і бійка. У цьому плані спортсмен морально стійки по одній простій причині: він не повинен нічого робити, щоб демонструвати своє мистецтво не за призначенням.



Ви - президент федерації змішаних єдиноборств, президент федерації бойового самбо України, і, в той же час, Чемпіон світу серед ветеранів з бойового самбо та вільної боротьби. Вам не складно поєднувати діяльність спортсмена та функціонера?

Я недіючий спортсмен, але постійно тренуюся і намагаюся себе тримати в формі по одній простій причині – якщо вже став на цей шлях, куди вже з нього йти? І дитині ж треба щось розказати, на власному прикладі показати. І учням теж. Рух – це життя. І ми не маємо права зупинятися. Крім того, потрібно весь час прогресувати.

У мене сину 16 років. Він пішов моїми стопами. А донька займається бальними танцями. Я їм нічого не нав’язую, лише підказую. Намагаюся з дитинства пояснити, що людина повинна мати ціль і треба наполегливо до неї йти, старатися.

Але спорт – це ще й ризик. А травми можуть бути не сумісні з подальшим зайняттям улюбленою справою, як тоді себе реалізувати?
Ризик, для кожного з нас – це коли ми вийшли з дому. Ви подивіться що робиться на дорогах, скільки людей під час нещасних випадків травмуються, гинуть. Але якщо людина вже почала займатися спортом, якщо тренер йому привив любов до спорту, він вже його не кине. Хіба заважатимуть травми. Хоча у спортсменів багато може бути травм. Але вони й надалі ним займаються.
І, на мою думку, найкращий вид спорту – фізкультура. Бо займаючись нею, людина стає здоровою. Все таки у радянський час було багато хорошого і треба було трохи взяти від тієї системи.

Наприклад, всі хлопчики і дівчатка бігали, підтягувалися. Здавали нормативи на значки. Кожен хотів собі значок вищого ступеня. І самі того не розуміючи, займалися і були крепкими.

Зараз профільним міністерством багато робиться, щоб спорт розвивався. Єдине що погано, в роки, коли ми стали незалежними, було чимало втрачено. Тому що забрали старе, а нового не дали і був вакуум.

Першочергово, коли ми стали незалежними, Україну ніхто не визнав на міжнародній спортивній арені. І у 1992-ому році на олімпіаду їздила не Україна, а збірна команди СНД.

Перша олімпіада України розпочалася тільки 1996 року. І в цей період, до 1996 року, було багато непорозумінь. Збірну СНД все одно формували в Москві. І вони брали в команду своїх. Бо це була окрема країна – Росія.
Зараз міністерством усе реформується. По кожному виду спорту є програма розвитку, стосується це і бойового самбо.

Як Вам «Битва за замок»?

Це дуже добре, що у Луцьку відбувся такий захід, адже нічого подібного досі не було. Продумали все до деталей і організатори. Бійці більше і менше були підготовленні до змагань, але кожен із них намагався викладатися по максимуму. І це - їх головне завдання. Не обійшлося і без травм. Але таке часто трапляється зі спортсменами. В цілому, сподіваюся, що ми ще не раз приїдемо до Луцька на змагання і нас знову привітно тут зустрічатимуть.

Розмовляла Олена П’ЯНИХ

ЧИТАТИ ЩЕ: ДО ЛУЦЬКОГО ЗАМКУ З’ЇХАЛИСЬ НАПІВГОЛІ СИЛЬНІ ЧОЛОВІКИ. ФОТОРЕПОРТАЖ

ЧИТАТИ ЩЕ:ЧОМУ ПРОГРАВ ЛУЦЬКИЙ БОЄЦЬ. ФОТО

ЧИТАТИ ЩЕ: БІЙЦІ Б’ЮТЬСЯ, ЛУЦЬК ДИВИТЬСЯ. ФОТОРЕПОРТАЖ. ВІДЕО


ЧИТАТИ ЩЕ: ЩО НАЙБІЛЬШЕ СПОДОБАЛОСЬ ЧЕЧЕНСЬКИМ БІЙЦЯМ У ЛУЦЬКУ. ФОТО. ВІДЕО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---