Життя у Чорнобильській зоні, покинутій людьми: хто потрапляє у фотопастки

Рись, бурі ведмеді та чорні лелеки: на території Чорнобильської зони відчуження, яку покинули люди 31 рік тому, активно відновлюється різноманіття фауни. Для того, аби фіксувати появу в забруднених лісах червонокнижних тварин, не турбуючи їх, науковці використовують фотопастки.

Директор Міжнародної радіоекологічної лабораторії з науки, начальник відділу радіоекологічних досліджень Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак протягом років робить знімки тваринного світу Чорнобильської зони відчуження. Завдяки його праці світ дізнається про різноманіття фауни тридцятикіломтрової зони навколо ЧАЕС. На територіях, які 31 рік тому покинула людина, попри значне забруднення радіонуклідами, буяє життя – тут виявили вже 299 видів тварин, а в ліси повертаються такі червонокнижні представники фауни (вже 17 видів загалом), яких тут не бачили впродовж десятиліть.Оскільки сфотографувати дику тварину у природних умовах – справа нелегка для фотографа, для того, аби фіксувати переміщення тварин лісами зони відчуження, науковець встановлює фотопастки. Раніше використовували аналогові камери, нині фотопастка є цифровою камерою, що вішається на дерево. Камери купують у рамках міжнародних проектів, наприклад, для проекту з вивчення крупних хижаків балтійського регіону придбали п’ять камер, кожна з яких коштує приблизно 200 доларів. Така камера має три датчики та інфрачервоний спалах. Звірі, зі слів дослідників, зовсім не бояться камер і виявляють до них швидше цікавість, підходячи ближче до об’єктиву.У фотопастки потрапили червонокнижний чорний лелека, малий підорлик, журавлі, самиця рисі з дитинчам, вепри, єнотовидні собаки, лосі, зубри, борсуки, привезені на територію зони відчуження коні Пржевальського, видри тощо. Часом об’єктив фотопастки фіксує цілі сюжети, наприклад, процес полювання вовків на оленя у нічну пору.
У зоні, покинутій людьми, зафіксували на фото появу найбільшого хижака, якого в цих місцевостях не бачили вже впродовж століття: з території сусідньої Білорусі в ліси заходять бурі ведмеді.

Порівняти розміри тварин з людиною можна, побачивши монтаж з двох кадрів, зроблених однією камерою.Навіть на території найбільш постраждалого від випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС «рудого лісу» нині спостерігають появу біологічних видів, які не мешкали у лісі до катастрофи. Нині тут оселилося чимало птахів та тварин, які ще 30 років тому майже не зустрічалися на цій ділянці – до аварії на ЧАЕС поряд розташовувалися садибні ділянки, тож тваринний світ був доволі бідним.Зі слів Сергія Гащака, зараз тут з’явилися види, які до аварії зустрічалися або дуже рідко, десятиліття чи сотні років тому. Наприклад, рись зникла з цих територій ще в середині 20-го століття. Рись знову почали реєструвати у 1990-их роках, у середині 1990-их зафіксували сліди рисі посеред рудого лісу. Наразі на цій дуже забрудненій території працює 21 фотопастка і в більшій частині точок рись реєстрували – як молоді, так і дорослі особини. Цей рідкісний вид вважає, що у такому лісі можна жити, адже тут є харчі – зайці, косулі, тетеруки тощо. Тетерук – теж рідкісний вид птахів, який належить до Червоної книги України. Фіксували у лісі появу чорного лелеки, який навряд чи гніздиться, але годується на цій території. Також зауважували пугачів. Першого пугача піймали у зоні відчуження саме на території рудого лісу.Попри те, що тварини почуваються у «рудому лісі» як вдома, довго перебувати людям у цій місцевості не рекомендують, адже є ділянки, радіаційний фон яких в десятки разів перевищує норму. Ще у 1990-их роках науковці тут могли працювати лічені хвилини чи години через високий рівень забруднення.

Нагадаємо, 30 березня офіційно зареєстрували Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, що займає дві третини території зони відчуження.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---